Ухвала суду № 55515637, 26.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3229/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2015 у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва до відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

УПФ України в Деснянському районі міста Києва звернулося до суду першої інстанції із позовом, в якому просило: стягнути з державного відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» на користь управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва заборгованість, що виникла у зв'язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 в розмірі 176 296,97 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відкрите акціонерне товариство "Київхімволокно" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва за номером №01/05-0001 як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі Закон № 400) та ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (далі Закон № 1058), та є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивач зазначає, що згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ВАТ "Київхімволокно" має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період листопад-грудень 2014 року у сумі 176 296,97 грн. З огляду на те, що зазначена сума відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у судовому порядку.

За даними позивача спірна сума заборгованості сформувалась на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилались на адресу ВАТ "Київхімволокно" щомісячно.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що доказів щодо неправомірності визначення позивачем розміру та складу фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, а також доказів про погашення відповідачем заборгованості суду не надано, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що позивачем не надано належних доказів понесення ним витрат на безпосередню виплату пенсій та витрат на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а розрахункові документи не можуть бути належними доказами понесення позивачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи за Списком № 1 та Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески, згідно зі статтею першою вказаного Закону - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Однак, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пп. 1 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 27 та 28). При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до п. 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 1 ст. 1 та п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Колегія суддів звертає увагу, що аналіз вищезазначених правових норм дає підстави прийти до висновку, що саме на відповідача покладається обов'язок відшкодування управлінню Пенсійного фонду України фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій підприємства до набуття права на пенсію за віком, призначених на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.04.2011 № К-25361/10.

Статтями 14, 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 01.01.2004) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями після 01.01.2004 незалежно від дати призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 25.09.2012 у справі за № 21-293а12 та від 25.09.2012 у справі № 21-294а12.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Робота громадян з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України на ВАТ "Київхімволокно", підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій громадянам, які працювали у відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи ВАТ "Київхімволокно" має заборгованість перед Пенсійним фондом у сумі 176 296,97 грн., яка складається із заборгованості по списку № 2, а саме: 86 993,08 грн. - листопад 2014 року, 89 303,89 грн.- грудень 2014 року.

Таким чином, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ВАТ "Київхімволокно" зобов'язане сплатити до Пенсійного фонду заборгованість, що виникла у зв'язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Доводи апелянта про не направлення йому рахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій спростовуються наявними в метріалах справи листами від 02.09.2013 № 2975/04, від 02.10.2014 №5429/12 та реєстром відправлених листів, якими ВАТ "Київхімволокно" було повідомлено про можливість початку спільної звірки осіб, які отримують пільгову пенсію.

Доводи апелянта про те, що розрахункові документи, на які посилається позивач, не можуть бути належними доказами понесення позивачем витрат на виплату та доставку пенсіх, призначених на пільгових умовах є безпідставними, з огляду на наступне.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Записи у трудових книжках працівників здійснюються у відповідності з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.1993 року (із змінами).

Згідно з пунктом 2.14 цієї Інструкції, записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників і службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Водночас, законодавством допускається, що запис у трудовій книжці може бути без уточнення характеру виконуваної роботи. Так, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 "Про обчислення Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їхні номери, до яких включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

Відповідно до абзацу 2 пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV, положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені підстави, наявність яких дає громадянам право на пенсію за віком на пільгових умовах. На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв., робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки, після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівники, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

В постанові від 16.05.2013 у справі № К/9991/53226/12 Вищий адміністративний суд України вказав, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів звертає увагу, що посилання відповідача на те, що чинним законодавством не передбачено визначення розміру відшкодування на основі щомісячних розрахунків, не відповідає дійсності, та є необґрунтованим.

Так, відповідно до вимог чинного законодавства позивачем 17.01.2014 на адресу підприємства ВАТ "Київхімволокно" було направлено річний розрахунок фактичних витрат на 2014 рік на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Також, до ВАТ "Київхімволокно" були направлені копії додатків № 6 та 7, що були сформовані програмним способом і на основі яких сформовано щомісячні розрахунки для зручного користування, що надсилаються на адресу підприємства кожного місяця, у зв'язку з не сплатою боргу.

Також, колегія суддів звертає увагу, що управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, у свою чергу, були надані до матеріалів справи детальні письмові пояснення та розрахунки щодо кожної із осіб, зазначених відповідачем, осіб (пенсіонерів), та відповідно доведено допустимими у справі доказами обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, саме у заявленій сумі - 176 296,97 грн.

Таким чином, позивачем правомірно сформовано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за листопад-грудень 2014 року, у звязку з чим суми зазначені в таких розрахунках підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 01.02.2016.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.