Постанова № 55515314, 27.01.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 р. Справа № 804/2/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКононенко О. В. при секретаріДмитрієнко О.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про скасування наказу зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

04.01.2016 року ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ МВС України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 485 о/с від 06.11.2015 року про звільнення ОСОБА_3 зі служби за пунктом 64 «г» «через скорочення штатів» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України;

- зобов'язати ГУ МВС України в Дніпропетровській області видати наказ про призначення ОСОБА_3 на посаду, що заміщується поліцейським, на якій вона працювала до звільнення з органів поліції з обслуговування м. Синельникове та Синельниківського району Дніпропетровської області.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ГУМВС України в Дніпропетровській області було безпідставно звільнено з органів внутрішніх справ оскільки вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Позивач в судовому засіданні просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що капітан міліції ОСОБА_3 проходила службу в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектора кримінальної міліції у справах дітей Синельниківського міського відділу (з обслуговування м. Синельникове та Синельниківського району).

З 10.06.2014 року позивач на підставі наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 10.06.2014 року № 183 о/с перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення неї трирічного віку.

Наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 06.11.2015 року № 485 о/с ОСОБА_3 була звільнена за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України через скорочення штатів.

Вирішуючи спір суд зазначає, що пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Згідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Пунктом 17 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, визначено, що вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.

Відповідно до частини 3 статті 184 Кодексу законів про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Законом України «Про національну поліцію» не передбачено, жодних виключень щодо можливості звільнення жінок які мають дітей до трьох років, тому звільнення жінок зазначених в частині 3 статті 184 Кодексу законів про працю України, повинно відбуватись з дотриманням правил визначених цією статтею.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач, при звільненні ОСОБА_3 обмежився лише посиланням на Закон України «Про національну поліцію», не врахувавши положення статті 184 Кодексу законів про працю України.

Пряма заборона на звільнення працівників зазначених в статті 184 Кодексу законів про працю України протягом встановлених строків означає, що вони взагалі не можуть бути кандидатами на звільнення. Вони мають субєктивне право залишитися на роботі (крім випадків повної ліквідації підприємства) і питання про їх звільнення, якщо підприємство не ліквідовується, не може ставитися взагалі. Якщо підприємство ліквідується допускається звільнення таких працівників з обовязковим працевлаштуванням.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач є матір'ю двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження, та була звільнена з займаної посади у період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, при цьому позивач при звільненні не була працевлаштована.

Суд не приймає посилання відповідача на статтю 49-2 Кодексу законів про працю України, якою передбачено, що у разі якщо вивільнення є масовим відповідно до ст. 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Оскільки стаття 49-2 встановлює загальні правили масового звільнення, тоді як стаття 184 Кодексу законів про працю України, є спеціальною нормою, щодо звільнення жінок, в тому числі які мають дітей до трьох років.

Таким чином суд дійшов висновку, що наказ наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 10.06.2014 року № 183 о/с в частині звільнення звільнення капітана міліції ОСОБА_3 оперуповноваженого сектора кримінальної міліції у справах дітей Синельниківського міського відділу з обслуговування м. Синельникове та Синельниківського району за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на роботі.

Щодо вимоги про зобов'язання ГУ МВС України в Дніпропетровській області видати наказ про призначення ОСОБА_3 на посаду, що заміщується поліцейським, на якій вона працювала до звільнення з органів поліції з обслуговування м. Синельникове та Синельниківського району Дніпропетровської області, суд зазначає наступне.

Виходячи з положень викладених у постанові Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16.09.2015 року № 730 Кабінетом Міністрів України зазначено про ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ, в тому числі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та Синельниківської о міського відділу (з обслуговування міста Синельникове та Синельниківського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, та не визначено правонаступників.

У даному випадку, як зазначалося вище, Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення не про реорганізацію, а про повну ліквідацію органів

внутрішніх справ, таким чином до органів Національної поліції не переходять права та обов'язки територіальних органів Міністерства внутрішніх справ.

Згідно положень статті 104 Цивільного кодексу України ліквідація - це така форма припинення діяльності юридичної особи, за якої перестають існувати всі її права та обов'язки без переходу прав та обов'язків у порядку правонаступництва до інших юридичних осіб.

Оскільки діяльність органу, в якому безпосередньо несла службу позивачка, не припинено, а його ліквідація не передбачає правонаступництва, питання працевлаштування на рівнозначній звільненій посаді (переведення) (у т.ч. за відсутності її письмового звернення) на службі в органах внутрішніх справ у державному органі, який отримав функціональні повноваження органу, з якого позивачку звільнено, не у компетенції суду.

За таких обставин суд вважає, що зазначена позовна вимога не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про скасування наказу зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 06.11.2015 року № 485 о/с в частині звільнення ОСОБА_3 за пунктом 64 "г2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Поновити капітана міліції ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого сектора кримінальної міліції у справах дітей Синельниківського міського відділу з обслуговування м. Синельникове та Синельниківського району.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення на роботі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 лютого 2016 року

Суддя О.В. Кононенко