Рішення № 555151, 29.03.2007, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2007 р. Справа № 11-16/982

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого -судді Довганя К.І., при секретарі -Анастас”євій Л.В., за участю представників сторін: позивача -Кушніренко І.О. за довіреністю, відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Канів-Нафта” до фермерського господарства „Мрія-Агро-ІІ” про визнання недійсними договорів та зустрічним позовом фермерського господарства „Мрія-Агро-ІІ” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Канів-Нафта” про визнання договорів дійсними,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено первісний позов про визнання недійсними договорів: оренди приміщення від 01.01.2002 р., оперативної оренди транспорту від 01.01.2002р., оперативної оренди від 01.02.2003 р., оперативної оренди транспорту від 31.12.2003 р..

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач не був власником майна, що було предметом цих договорів, а саме майно фактично ніколи позивачу в оренду не передавалось. На думку позивача вказані договори були укладені про людське око, без наміру створити які-небудь наслідки для сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові.

Відповідач не погоджуючись з позовними вимогами звернувся до позивача із зустрічним позовом у якому просив визнати оспорювані договори дійсними. Позовні вимоги вмотивовано тим, що оспорювані договори після їх підписання сторонами фактично виконувались у повному об'ємі.

Відповідач за первісним позовом був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Однак в судове засідання не з”явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду в ході розгляду справи не подав. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

01.01.2002 р. сторонами було укладено договір оренди приміщення, за умовами якого відповідач за первісним позовом зобов'язався передати в оренду позивачу приміщення станції технічного обслуговування - охоронювану стоянку для автомобілів за адресою м. Канів, вул. Леніна,188 строком на 5 років. В той же день сторонами був підписаний акт прийому-передачі предмету оренди.

Рішенням виконавчого комітету Канівської міської ради №444 від 28.12.99 р. земельна ділянка площею 0,8 Га за адресою м. Канів, вул. Леніна,188 була надана позивачу за первісним позовом у постійне користування з цільовим призначенням -землі комерційного використання. На виконання вказаного рішення позивачу було видано державний акт на землю серія 11-ЧР №002153. В подальшому земельна ділянка у позивача не вилучалась.

За інформацією Канівського відділку комунального підприємства „Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації” право власності на нежитлові приміщення, розташовані на земельній ділянці за адресою м. Канів, вул. Леніна, 188 у період з ІНФОРМАЦІЯ_1 було зареєстровано за ОСОБА_1, а з 25.02.2002 р. право власності на вказані об'єкти зареєстровано за позивачем. Станом на червень 2002 р. вказане майно перебувало на балансі позивача, про що свідчать довідка про балансову вартість станом на 01.06.2002 р., а також наказ від 13.06.2002 р. №88 про передачу цього майна в користування ДП ”Нафта”

01.01.2002 р. сторонами було укладено договір оперативної оренди транспортних засобів, відповідно до умов якого та доповнень до договору від 01.01.2002 р., 01.05.2002 р., 01.10.2002 р. відповідач передав в оренду позивачу транспортні засоби: РАФ д.н.22818МА, ФІАТ д.н. 67061МА, РАФ д.н. 84910 МА.

01.02.2003 р. сторонами було укладено договір оперативної оренди транспортних засобів, відповідно до умов якого та доповнень до договору від 01.02.2003 р., 01.07.2003 р., 01.08.2003 р., 01.09.2003 р., 01.10.2003 р. відповідач передав в оренду позивачу транспортні засоби: ФІАТ д.н.05289 МЕ, МЕРСЕДЕС д.н. 04380 МЕ, НЕОПЛАН д.н. о2332 МА, МЕРСЕДЕС д.н. 05747 МЕ, МЕРСЕДЕС д.н. 05748, ПАЗ д.н.04365 МЕ, МАН д.н. 05749 МЕ.

31.12.2003 р. сторонами було укладено договір оперативної оренди транспортних засобів, відповідно до умов якого та доповнення до договору від 31.12.2003 р. відповідач передав в оренду позивачу транспортні засоби: МЕРСЕДЕС д.н. 05736МЕ, дн.05738 МЕ, д.н.05739МЕ, д.н.05740МЕ, д.н.18453КВ.

За інформацією Канівського міжрайонного ВДАІ всі автомобілі, що були предметом оспорюваних договорів ні на час їх укладення ні в подальшому не були власністю відповідача у справі.

Про існування оспорюваних договорів позивачу стало відомо лише в ході розгляду справи господарським судом Черкаської області за його позовом до відповідача про визнання недійсним договору від 18.12.2003 р.

Ст.ст. 4, 48, 58, 59, 256 ЦК УССР, що був чинним на час укладання оспорюваних договорів, ст. 2, 4 Закону України „Про власність” №697-12 від 07.02.91 р. містять такі положення:

Цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають:

з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

Недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода).

Угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

За договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.

Право власності -це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

На час укладення договору оренди приміщення від 01.01.2002 р., договорів оперативної оренди транспорту від 01.01.2002р., 01.02.2003 р., 31.12.2003 р. відповідач не був власником майна, що було предметом цих договорів. Вказані обставини підтверджені поданими суду доказами, а саме довідкою Канівського відділку комунального підприємства „Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації” від 03.07.2006 р., довідкою про балансову вартість майна станом на 01.06.2002 р., наказом позивача про передачу майна в користування ДП „Нафта” від 13.06.2002 р. №88, державним актом на землю, рішенням Канівської міської ради від 28.12.99 р. №444 а також довідкою Канівського міжрайонного ВДАІ.

Відповідач за первісним позовом доказів на підтвердження права власності та фактичного виконання договорів суду в супереч вимогам ст. 33 ГПК України не подав.

За таких обставин суд вважає, що відповідач не вправі був передавати в оренду назване у договорах майно, а відтак оспорювані договори приписам наведеного вище законодавства не відповідають. Виходячи з викладеного оспорювані договори підлягають визнанню не дійсними з моменту їх укладення.

Крім того, за оспорюваними договорами фактично майно позивачу не передавалось, що свідчить про те, що вони були укладені без наміру створити юридичні наслідки, а тому вони підлягають визнанню недійсними ще й з цих підстав.

Оскільки суд приходить до висновку про невідповідність закону оспорюваних договорів, а також те, що вони були укладені без наміру створити юридичні наслідки та задоволенню вимог за первісним позовом, то позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання цих договорів дійсними задоволенню не підлягають з названих вище підстав.

З відповідача за первісним позовом на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та інші судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю .

Визнати недійсними з моменту укладення договори: оренди приміщення від 01.01.2002 р., оперативної оренди транспорту від 01.01.2002р., оперативної оренди від 01.02.2003 р., оперативної оренди транспорту від 31.12.2003 р., укладені товариством з обмеженою відповідальністю „Канів-Нафта” та фермерським господарством „Мрія-Агро ІІ”.

Стягнути з Фермерського господарства „Мрія-Агро-ІІ”, Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 188/2, код 21357982 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Канів-Нафта”, Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 139, код 30318850 -85 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя К.І.Довгань