Ухвала суду № 55514493, 05.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 лютого 2016 року Справа № 804/10749/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Златіна С.В.

при секретарі - Лісна А.М.

представник позивача - не з'явився

представник відповідача - не з'явився

представник третьої особи - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор-Плюс» до Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у якому просить скасувати постанову, якою накладено арешт на нерухоме майно, а саме: постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 40205141 від 14.10.2013 року, видана Красногвардійським ВДВС в частині накладення арешту на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Красногвардійский ВДВС винести постанову про зняття арешту з нерухомого майна - предмета іпотеки, а саме: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває у іпотеці позивача на підставі іпотечного договору від 03.06.2008 року № 0301/0608/71-105-Z-1.

Ухвалою суду від 30.11.2015 року відкрито провадження у справі; під час відкриття провадження у справі суд не вирішував питання про поновлення позивачу строку звернення з позовом до суду.

Третя особа у судовому засіданні заявила клопотання, яке викладено у письмових запереченнях на позовну заяву, про залишення позовну заяву без розгляду на підставі п. 9 ч.1 ст. 155 КАС України, оскільки позивач фактично довідався про існування оскаржуваної постанови 24.06.2015 року, а звернувся фактично з позовом до адміністративного суду 28.07.2015 року. Таким чином, позивачем пропущено встановлений статтею 181 КАС України строк для оскарження рішення державного виконавця.

Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; позивач у позовній заяві просив суд розглянути справу без його участі.

У відповідності до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 99 КАС України).

Згідно частини 2 статті 181 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

Практика Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» рішення від 22.10.1996 року, «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980 року).

Статтею 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

У відповідності до п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Судом встановлено, що про оскаржувану постанову державного виконавця серія та номер 40205141 від 14.10.2013 року позивач довідався 24.06.2015 року з отриманої у нотаріуса Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, копія якої міститься у матеріалах справи.

З позовною заявою до суду позивач звернувся лише 28.07.2015, що вбачається із штампу відділення поштового зв'язку на конверті, у якому надійшла позовна заява.

Отже, позивач станом на момент звернення з позовом до суду пропустив строк встановлений ч.2 ст.181 КАС України.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків для подання позову (скарги) мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонами використовувати доступні способи захисту. Оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист.

Згідно ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Враховуючи вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року та статті 6 КАС України, для забезпечення позивачу права на судовий захист, приймаючи до уваги те, що позивач не є стороною у виконавчому провадженні, у якому винесено державним виконавцем оскаржуваному постанову, що у своє чергу вимагало від позивача вжиття додаткових заходів та зусиль спрямованих на отримання інформації про оскаржувану постанову, то суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення з позовом до адміністративного суду, а строк таким, що підлягає поновленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.100, 155, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор-Плюс» строку звернення з адміністративним позовом до суду та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор-Плюс» строк звернення з адміністративний позовом до суду.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду згідно п.9 ч.1 ст.155 КАС України

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя (підпис) С.В. ЗлатінУхвала не набрала законної сили станом на 05.02.2016 року

Суддя С.В. Златін

З оригіналом згідно

Помічник судді Р.Ю. Ричка