Постанова № 55514488, 23.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 р. Справа № 804/15682/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, третя особа - Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області про зняття заборони відчуження, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, третя особа - Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області в якому позивач просить зняти заборону відчуження з квартири АДРЕСА_1 зареєстровану 26.04.2007 року 16:06:30 за №4878998 реєстратором: Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області, підстава обтяження - відміна доручення, б/н, 22.04.1998, Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, на Перепелкина.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що він є співвласником квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності НАО 765785 від 02.10.2015 року. Після реєстрації вказаної квартири позивачу стало відомо про наявне у загальному реєстрі обтяження щодо належного йому нерухомого майна шляхом заборони його відчуження. Вказане обтяження зареєстровано Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області на підставі «відміни доручення, б/н, 22.04.1998». Позивач вважає, що не було підстав для внесення до реєстру запису щодо наявного обтяження, оскільки жодних застережень на адресу позивача щодо належного йому майна не надходило. З вказаних підстав позивач просить зняти заборону на відчуження нерухомого майна.

Представник третьої особи надав пояснення в яких зазначено, що повноважень для накладення та зняття заборони у державного нотаріального архіву немає.

Позивач надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

02 серпня 2002 року між ОСОБА_4 (Продавець) та ОСОБА_5 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Л.М. 02.08.2002 року, реєстровий номер 2646.

Право власності на зазначену квартиру зареєстроване за ОСОБА_5 28.04.2006 року, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

ОСОБА_2 - дружина померлого ОСОБА_5, та ОСОБА_7 - спадкоємець померлого ОСОБА_5, на початку жовтня 2015 року, під час отримання у Другій дніпропетровській державній нотаріальній конторі свідоцтв про право власності та про право на спадщину за законом дізналися про те, що на квартиру АДРЕСА_1 накладено заборону відчуження.

Згідно інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону за реєстраційним номером 4878998 зареєстровано 26.04.2007 року реєстратором Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області. Підстава обтяження - відміна доручення, б/н, 22.04.1998, Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, на Перепелкина. Також зазначено власників: ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Так, згідно наявних в матеріалах справи документів, зокрема листа Головного територіального управління юстиції від 06.11.2015 року №70-1999-06 та листа Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області від 02.10.2015 року №1153/01-21, встановлено, що «Пошук документів, на підставі яких накладено заборону, результатів не дав, будь-які відомості в Другій дніпропетровській державній нотаріальній конторі та в Державному нотаріальному архіві в Дніпропетровській області відсутні.».

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії. передбачені Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 2 Закону встановлено, що правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (стаття 7 Закону № 3425- XII).

Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» державні нотаріуси вчиняють дії з накладення заборони відчуження житлового будинку, будівлі, садиби, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого та рухомого майна, майнових прав (підп. 11 п. 2 наказу).

При цьому нотаріуси зобов'язані здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до Закону України «Про нотаріат» і складеної присяги, сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права й обов'язки, попереджати про наслідки нотаріальних дій, що вчиняються для того, щоб юридична необізнаність не могла їм зашкодити, зберігати в таємниці відомості, одержані ними у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій, відмовляти у вчиненні нотаріальної дії у разі її невідповідності законодавству України або чинним міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (п.8 наказу).

Так, пунктом 250 Розділу «Накладення та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації» наказу № 20/5 визначено випадки в яких накладається заборона щодо відчуження майна, зокрема за повідомленням банку (фінансової установи), іншої юридичної особи про видачу фізичній особі позики на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку, квартири; при посвідченні договору застави, ренти житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, якщо це передбачено договором; при посвідченні договору довічного утримання (догляду); при посвідченні договору дарування з обов'язком передати майно у майбутньому, якщо це передбачено договором; при видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою (строком на п'ять років); при одержанні повідомлення про смерть особи, що за життя склала спільний заповіт подружжя; при одержанні повідомлення про набрання чинності рішенням суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; при посвідченні спадкового договору; за постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 251 цього ж Розділу встановлено, що накладання заборони провадиться шляхом вчинення напису про це на повідомленні установи банку, іншої юридичної особи про видачу позички на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку, квартири та на повідомленні про набрання чинності рішенням суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав. Один примірник повідомлення з написом нотаріуса про надходження заборони надсилається відповідній установі банку або іншій юридичній особі, що видали позичку, відповідному органу опіки та піклування, за місцем проживання дитини, а другий - залишається у справах нотаріуса. Накладання заборони за спадковим договором, договором ренти, довічного утримання (догляду), застави житлового будинку, будівлі, садиби, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою, провадиться шляхом відповідного напису про це на договорі або свідоцтві про право на спадщину. Накладання заборони при одержанні повідомлення про смерть особи, що за життя склала спільний заповіт подружжя, провадиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

Згідно ст..35 Закону України «Про нотаріат» (в редакції на момент вчинення реєстраційної дії щодо заборони відчуження) державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються у справах цих архівів.

Тобто, документ, а саме «відміна доручення», не відповідає вимогам Закону України № 3425-ХІІ, наказу № 20/5.

Отже, всупереч вказаним нормам законодавства, чинних на час вчинення нотаріальної дії, безпідставно проведено реєстрацію заборони відчуження на підставі «відміни доручення».

Статтею 317 ЦК України - передбачено, що власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні їм права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. №31/5 (зі змінами, далі - Положення), державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви та приватні нотаріуси визначені реєстраторами Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до п. 78 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно у результаті зняття нотаріусом заборони проводиться нотаріусом, яким знято заборону.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зважаючи на те, що наявність заборони на відчуження нерухомого майна позивача призводить до порушення майнових прав позивача та враховуючи той факт, що у державних нотаріусах в державних нотаріальних архівах відсутні повноваження щодо зняття заборон, суд вважає за необхідне задовольнити позов щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна позивача та зобов'язання Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори вчинити дії, щодо державної реєстрації припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати Другу Дніпропетровську державну нотаріальну контору зняти заборону на відчуження нерухомого майна реєстраційний номер 4878998 - з квартири АДРЕСА_1 та внести відповідний запис у Єдиний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень.

Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова