Ухвала суду № 55514100, 26.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2016 року м. Київ К/800/30580/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року

у справі № 815/7052/14

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1)

до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Котовська ОДПІ)

про скасування вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій та податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У грудні 2014 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила скасувати: вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.09.2014р. № Ф-0017621701, рішення про застосування штрафних санкцій від 02.12.2014р. № 0024771701, а також податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014р. № 0018371701 та № 0018421701.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2015р. в позові відмовлено з тих мотивів, що позивачем не подано доказів, необхідних та достатніх для встановлення виконання поставок нафтопродуктів та послуг з їх транспортування саме заявленими постачальниками.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015р. назване рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено у повному обсязі. У прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що реальність виконання операцій з поставки позивачеві товарів та послуг у рамках правовідносин із задекларованими контрагентами, а також використання придбаних активів у господарській діяльності позивача підтверджується належними первинними документами, що відображають реальні факти господарської діяльності і засвідчують добросовісність ФОП ОСОБА_1 як платника податків.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, Котовська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову Одеського апеляційного адміністративного суду та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду зі справи як скасоване помилково.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду другої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом апеляційної інстанції надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Котовською ОДПІ було проведено документальну виїзну планову перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., оформлену актом від 05.09.2014р. № 71/15-04-17-01/НОМЕР_4.

За наслідками цієї перевірки податковим органом:

прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014р. №0018371701, за яким платникові збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 249001,69 грн. за основним платежем та 62250,42 грн. за штрафними санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014р. №0018421701 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ на 293482грн. за основним платежем та 73370,50 грн. за штрафними санкціями;

направлено платникові вимогу від 05.09.2014р. № Ф-0017621701 про сплату боргу з єдиного внеску у сумі 6368,14 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 318,41 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску згідно з рішенням про застосування штрафних санкцій від 02.12.2014р. № 0024771701.

Підставою для цього слугували висновки податкового органу про безтоварний характер операцій з придбання ФОП ОСОБА_1 нафтопродуктів у товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім Ветек» (далі - ТОВ «Торгівельний Дім Ветек»), а також про невідповідність витрат позивача на оплату транспортних послуг критерію документальної підтвердженості.

На обґрунтування цих висновків Котовська ОДПІ посилається на наявність ознак фіктивного суб'єкта господарювання у діяльності ТОВ «Торгівельний Дім Ветек», як-от: неперебування цього товариства за місцезнаходженням, відсутність у нього власного або орендованого майна, основних фондів, транспортних засобів та трудових ресурсів, необхідних для виконання розглядуваних поставок, участь ТОВ «Торгівельний Дім Ветек» разом з іншими суб'єктами господарювання у злочинній схемі з ввезення та подальшої реалізації нафтопродуктів без сплати необхідних податків до бюджету; невідповідність зразків підпису директора ТОВ «Торгівельний Дім Ветек» ОСОБА_3 на реєстраційний документах підприємства, як це було встановлено почеркознавчим дослідженням.

Висновок ДПІ про відсутність у поданих платником товарно-транспортних накладних, складенням яких оформлювалися надані товариством з обмеженою відповідальністю «Сокар Транс» (далі - ТОВ «Сокар Транс») транспортні послуги, підтверджувальної сили первинних документів мотивований відсутністю у цих накладних необхідних для цілей оподаткування відомостей: автопідприємства-перевізника, ім'я та прізвища водія, номера подорожнього листа, пункту розвантаження, номера, серії та дати довіреностей. На підставі цього відповідачем зроблено висновок про непідтвердженість дійсної участі ТОВ «Сокар Транс» у розглядуваних операціях.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.3 цієї ж статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За правилами пункту 177.2 статті 177 ПК об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пункту 177.4 цієї ж статті ПК до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

За класифікацією витрат, наведеною у статті 138 ПК, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг належить до витрат операційної діяльності, які визнаються у податковому обліку на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2) у тому звітному періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналізовані законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування витрат та податкового кредиту з ПДВ у податковому обліку є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

У справі, що переглядається, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли різних висновків щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 наведених правил оподаткування при відображенні у податковому обліку операцій з ТОВ «Торгівельний Дім Ветек» та з ТОВ «Сокар Транс».

Так, оцінюючи податкові наслідки операцій з поставки ТОВ «Торгівельний Дім Ветек» нафтопродуктів позивачеві за договором від 02.10.2013р. № 112-02/10/13, суд першої інстанції вдався до аналізу порядку оформлення транспортування цього товару. Водночас перевезення товару є лише одним з етапів виконання операції з поставки товару, а тому оцінка реальності виконання операції з постачання товару не може обмежуватися виключно порядком його транспортування.

А відтак, у даному разі слід погодитися з висновком апеляційного суду по цьому епізоду, який визнав належним підтвердженням товарності господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Торгівельний Дім Ветек» подані платником документи первинного обліку - видаткові і податкові накладні, рахунки, платіжні доручення про оплату позивачем придбаного товару у безготівковому порядку, заявки на доставку нафтопродуктів, сертифікати відповідності.

Відповідачем, в свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наведеними документами. Фактично Котовська ОДПІ послалася на обставини, установлені відносно розглядуваного контрагента в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, складеному контролюючим органом.

Втім обставини щодо відсутності спірного постачальника за місцезнаходженням, неможливості виконати ними спірні поставки в силу браку майна, основних фондів та трудових ресурсів, які є об'єктивно необхідними для досягнення результатів господарської діяльності тощо є лише зовнішніми ознаками безтоварності господарської операції та самі по собі є недостатніми для висновку про недобросовісність податкової вигоди платника податків - покупця. Адже така недобросовісність виникає не в силу наявності ознак номінального суб'єкта господарювання у діяльності контрагента, а у разі впливу цих ознак на умови та/або економічні результати господарської операції та діяльність учасників господарського обороту. А тому необґрунтованість податкової вигоди характеризується відсутністю у господарської операції самостійної ділової мети, фіктивністю господарської операції, її обліком не у відповідності з дійсним економічним змістом, обізнаністю платника про невиконання його контрагентом податкових обов'язків тощо.

До того ж, відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати у контрагента на праві оренди або лізингу. Так само і неперебування постачальника за місцем реєстрації не спростовує можливості провадження ним фактичної господарської діяльності за іншою адресою.

Невідповідність підписів директора ТОВ «Торгівельний Дім Ветек» у реєстраційних документах, на яку також посилається Котовська ОДПІ, може свідчити про порушення порядку державної реєстрації цієї юридичної особи, однак не позбавляє правового значення складені від імені цього постачальника первинні документи.

Колегія суддів також погоджується з наданою апеляційним судом правовою оцінкою по епізоду, пов'язаному з формування ФОП ОСОБА_1 витрат та податкового кредиту за операціями з придбання транспортних послуг у ТОВ «Сокар Транс», відповідно до якої недоліки в оформленні окремих первинних документів (у даному разі - товарно-транспортних накладних), не нівелюють податкових наслідків розглядуваних операцій. Адже зміст цих операцій, коло їх учасників та конкретних виконавців підлягає встановленню за наслідками дослідження інших документів у сукупності, складенням яких опосередковувалося надання цих послуг (договору, актів надання послуг, податкових накладних, платіжних доручень).

Об'єктивна відсутність факту заниження позивачем оподатковуваного доходу за рахунок завищення витрат, що враховуються у податковому обліку приватного підприємця, свідчить й про незаконність збільшення податковою інспекцією позивачеві суми єдиного внеску, що обчислюється з суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців.

З урахуванням викладеного апеляційний суд цілком правомірно задовольнив позовні вимоги СПД ОСОБА_1

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун