Ухвала суду № 55513869, 27.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 січня 2016 року м. Київ К/9991/67721/12

К/9991/70860/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач),

суддів: Олексієнка М.М.,

Рецебуринського Ю.Й., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за заявою заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах Військової частини А2502 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника безпідставно одержаних стягувачем за виконавчим листом коштів, по справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А2502, за касаційними скаргами Військової частини А2502 на ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2012 року та від 9 жовтня 2012 року, -

встановив:

Ухвалою Замостянського районного суду міста Вінниці від 19 березня 2012 року заяву заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Міністерства оборони України, військової частини А2502 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника безпідставно одержаних стягувачем за виконавчим листом коштів - залишено без задоволення.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2012 року ухвалу Замостянського районного суду міста Вінниці від 19 березня 2012 року скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А2502 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника безпідставно одержаних стягувачем за виконавчим листом коштів - закрито.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2012 року в задоволенні заяви військового прокурора Хмельницького гарнізону

про роз'яснення судового рішення відмовлено.

У касаційних скаргах військова частина А2502, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2012 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника безпідставно одержаних стягувачем за виконавчим листом коштів, а також скасувати ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2012 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для роз'яснення судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи те, що особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, то суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Судами встановлено, що Замостянський районний суд міста Вінниці 24 квітня 2007 року видав виконавчий лист № 2-1391-2007 на виконання постанови цього суду від 10 квітня 2007 року у справі позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до військових частин А2502, А0302 про стягнення надбавки за безперервну службу та неотриманого речового майна і грошової компенсації за продовольчий пайок.

Згідно листа Замостянського районного суду міста Вінниці від 14 липня 2011 року № 19464, підписаного керівником апарату суду ОСОБА_4, справа № 2-а-1391/07 у Замостянському районному суді міста Вінниці не зареєстрована. При цьому у зазначеному суді є справа № 2-1391/07 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу.

Суд першої інстанції виходив з того, що вимога про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника безпідставно одержаних стягувачем за виконавчим листом коштів задоволенню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дана заява не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки дії суду по видачі виконавчого листа являють собою діяльність щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, і по своїй суті являються адміністративним провадженням, яке може здійснюватися в межах визначених цим Кодексом. Дії, вчиненні поза межами провадження в адміністративній справі, не можуть розцінюватися як процесуальна діяльність суду в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Суд позбавлений можливості з'ясувати питання про наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки в його розпорядженні відсутня сама адміністративна справа, без дослідження матеріалів якої неможливо зробити висновок про це.

За приписами частин 2, 3, 4 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Як встановлено апеляційним судом, Замостянським районним судом міста Вінниці було видано виконавчий лист на виконання постанови цього суду від 10 квітня 2007 року у справі № 2-а-1391-2007 за позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до військових частин А2502, А0302 про стягнення надбавки за безперервну службу та неотриманого речового майна і грошової компенсації за продовольчий пайок.

Згідно листа Замостянського районного суду міста Вінниці від 14 липня 2011 року № 19464, підписаного керівником апарату суду ОСОБА_4, справа № 2-а-1391/07 у даному суді зареєстрована не була.

Суд апеляційної інстанції в ухвалі від 7 червня 2012 року про закриття провадження у справі зазначив, що в матеріалах справи, що надійшла до апеляційного суду з апеляційною скаргою із суду першої інстанції, взагалі відсутні ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А2502, постанова суду, якою завершено розгляд справи, і на підставі якої міг бути виданий виконавчий лист, а так само і самий виконавчий лист. Також суд апеляційної інстанції відмітив, що наявність належним чином незавіреної копії виконавчого листа в матеріалах справи та посилання представника позивача на наявність у ОСОБА_2 копій судового рішення неможливо визнати належними і допустимими доказами існування адміністративної справи та адміністративного провадження.

Тобто, фактично апеляційний суд встановив, що у Замостянському районному суді міста Вінниці відсутня адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до військової частини А2502, як і постанова цього суду від 10 квітня 2007 року, на підставі якої Замостянським районним судом міста Вінниці було видано виконавчий лист.

У статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що судове рішення повинно відповідати вимогам законності і обґрунтованості. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі із зазначених вище підстав. Апеляційному суду необхідно було розглянути по суті заяву заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах військової частини А2502 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника безпідставно одержаних стягувачем за виконавчим листом коштів, по справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А2502, а не закривати провадження у справі згідно пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності передбачених на це підстав.

Відповідно до положень частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим дана правова норма не містить, а із її змісту вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

В ухвалі суду апеляційної інстанції від 9 жовтня 2012 року про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2012 року зазначено, що вказана ухвала не містить жодних умовностей, є чіткою та зрозумілою, можливість її неоднозначного тлумачення не вбачається. Однак колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що у заяві про роз'яснення зазначеної ухвали апеляційного суду військовим прокурором Хмельницького гарнізону було наведено у томі числі і обґрунтовані доводи щодо незрозумілості судового рішення, зокрема в тій частині, що зі змісту ухвали від 7 червня 2012 року незрозуміло у чому саме апеляційним судом закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України - у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А2502 чи у справі за заявою заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах військової частини А2502 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника безпідставно одержаних стягувачем за виконавчим листом коштів.

Відповідно до частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування ухвал Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2012 року та від 9 жовтня 2012 року із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Касаційні скарги Військової частини А2502 - задовольнити частково.

Ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2012 року та від 9 жовтня 2012 року - скасувати, а справу за заявою заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах Військової частини А2502 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника безпідставно одержаних стягувачем за виконавчим листом коштів, по справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А2502 - направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Олексієнко М.М.

Рецебуринський Ю.Й.