Ухвала суду № 55513750, 02.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 року м. Київ К/800/57048/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт»

до відповідача Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області

про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

4.03.2014р. до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій звернулося державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт» (далі Підприємство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що в результаті проведеної перевірки дотримання вимог чинного законодавства у частині якості та безпечності сільськогосподарської продукції до нього були застосовані штрафні (фінансові) санкції. Посилаючись на протиправність прийнятого рішення, Підприємство просило задовольнити позов.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.03.2014р. визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області (далі Інспекція) від 12.02.2014р. №4 про застосування до Підприємства штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5100,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014р. рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням апеляційного суду, Підприємство звернулося із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

У своїх запереченнях відповідач вважає рішення апеляційного суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що за результатами проведеної перевірки дотримання Підприємством вимог законодавства у частині якості та безпечності сільськогосподарської продукції складено акт №02.03-10/4 від 7.02.2014 р.

Перевіркою були встановлені наступні правопорушення : надання послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки без сертифікації на відповідність стандартам та іншим нормативним документам; порушення підпунктів 5.3.1, 5.3.2,5.4.6,5.4.22.9, 6.6.4, 6.11.24 Регламенту, що спричиняє несприятливі умови для приймання та зберігання зерна та продуктів його переробки; не здійснення аналізу якості зерна при його прийманні на зберігання.

На підставі акту Інспекцією прийнято рішення №4 від 12.02.2014р. про застосування санкцій у розмірі 5100,00 грн.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», іншими нормативно-правовими актами, якими внормовано питання організація зберігання зерна та Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №459/2011.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» суб'єктами ринку зерна є: суб'єкти виробництва зерна; суб'єкти зберігання зерна; Аграрний фонд та інші суб'єкти державних заставних закупівель зерна та державної аграрної інтервенції; акредитовані біржі; Аграрний страховий пул створений відповідно до Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою"; Гарантійний фонд; інші суб'єкти господарювання, які діють на ринку зерна.

Згідно зі статтею 11 цього Закону (яка діяла на момент виникнення правовідносин) послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки підлягають сертифікації на відповідність стандартам та іншим нормативним документам у відповідній сфері.

Відповідно до статті 82 Закону України (яка діяла на момент виникнення правовідносин) зберігання зерна та продуктів його переробки суб'єктами зберігання зерна без проведення сертифікації послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки тягне за собою накладення штрафу у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штрафні санкції накладаються в установленому законом порядку державними інспекторами сільського господарства.

Здійснивши аналіз норм права та залучених до справи доказів, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що Підприємство належить до суб'єктів господарювання, які діють на ринку зерна, та фактично здійснювало діяльність із зберігання зерна без відповідного сертифікату, а отже Інспекцією правомірно накладено на нього штраф, розмір якого відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз