Рішення № 555126, 02.04.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2007 р.

Справа № 9/1-148

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Сервіс" вул. Дружби, 15/30, м.Тернопіль.

до Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" вул. Поліська, 14, м.Тернопіль.

За участі представників:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

Суть справи: Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Фуд-Сервіс”, м. Тернопіль, звернувся 10.01.2007 р. (вх. № 0041 (н) до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача – Приватного підприємства “Торговий дім Тернопіль”, м. Тернопіль, про стягнення 17 280,76 грн., з яких 12 972,51 грн. основного боргу, 1 492,58 грн. інфляційних збитків, 2000,00 грн. збитків, 1978,95 грн. пені та 329,30 грн. річних, посилаючись на таке:

06 липня 2004 р. між ТзОВ “Фуд-Сервіс”, як Постачальником, та ПП “Торговий дім Тернопіль”, як Покупцем, укладено договір поставки .

У відповідності до п. 1.1 договору Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар згідно замовленння та на умовах, які передбачені договором.

Згідно пункту 1.2 договору ассортимент, кількість, ціна та терміни поставок товару визначаються сторонами на кожну поставку окремо. Документом, що підтверджує виникнення замовлення на кожну партію товару є заявка Покупця.

На виконання умов договору на підставі видаткових накладних (копії яких містяться в матеріалах справи) Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 11 479,93 грн .

Згідно з п. 2.2 договору поставки Відповідач зобов’язався здійснити оплату за отриманий від позивача товар протягом 21 календарного дня з моменту отримання продукції.

Позивач стверджує, що ПП “Торговий дім Тернопіль” порушив зобов’язання щодо оплати за поставлений йому товар, станом на 10.01.2007 р. (день звернення з позовом до суду) заборгованість Відповідача становить 11 479,93 грн.

За неналежне виконання грошових зобов'язань Позивач нарахував Відповідачу 1 492,58 грн. інфляційних збитків, 1 978,95 грн. пені, 329,30 грн. річних, а також просить стягнути з ПП. “Торговий дім Тернопіль” 2 000,00 грн. завданих збитків .

Ухвалою від 15.01.2007 р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 15:30 год. 15 лютого 2007 р.

У судовому засіданні 15.02.2007 р. представник Позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.

Відповідач представника в судове засідання 15.02.2007 р. не направив, відзиву на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 15:00 год. 12 березня 2007 р.

До судового засідання 12.03.2007 р. від Позивача надійшло клопотання (вх. № 12824(н) від 12.03.2007 р.) про відкладення розгляду справи в зв’язку з терміновим відрядженням його представника.

На підставі ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи до 10:40 год. 02 квітня 2007 р.

В судове засідання 02.04.2007 р. сторони представників не направили, Відповідач нормативного та документально обґрунтованого заперечення на позов не подав.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Спір виник внаслідок неналежного виконання Відповідачем, як Покупцем, умов договору поставки від 06.07.2004 р., внаслідок чого отримана на підставі договору та згідно видаткових накладних: №SER0001929, № SER0001930, №SER0001931, №SER0001932, №SER0001933, №SER0001934, №SER0001935, №SER0001937, № SER0001938 від 19.12.2005 р. продукція на загальну суму 11 479,93 грн., Покупцем не оплачена.

Договір поставки передбачав здійснення покупцем оплати за отриманий від Позивача товар протягом 21 календарного дня з моменту отримання продукції

За твердженням Позивача, яке не спростоване Відповідачем, станом на 10.01.2007 р. (день звернення з позовом до суду) борг Відповідача складає 11 479,93 грн., що свідчить про порушення Приватним підприємством “Торговий дім Тернопіль” господарських зобов'язань.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .

Доказів, що підтверджують виконання Відповідачем оплати вартості поставленого йому товару, та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи немає.

Тому правомірними є вимоги щодо стягнення з Відповідача 11 479,93 грн. заборгованості, яка складається із несвоєчасно оплаченої вартості поставленого йому у грудні 2005 р. товару.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В силу положень ч. 4 ст 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужим коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Перевіривши розрахунок позову у частині вимог щодо стягнення 329,30 грн. –3% річних та 1 492,58 грн. інфляційних збитків, суд знаходить їх вірними та такими, що підлягають до стягнення з Відповідача.

У відповідності до п. 5.1. договору поставки, у разі прострочення Покупцем оплати за отриманий товар, він зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення..

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За правилами ч. 6 ст. 232 цього кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Натомість позивач нарахував відповідачу неустойку за період з 10.01.2006 р. по 25.12.2006 р. (всього за 348 днів).

Відтак, в частині вимог стосовно стягнення 944,24 грн. пені, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за період з 10.06.2006 р. по 25.12.2006 р. позов до задоволення не підлягає, оскільки пеня за цей період нарахована безпідставно і усупереч ст. 232 ГК України.

Оцінюючи вимоги позову про стягнення з Відповідача 2 000,00 грн. збитків, понесених на оплату вартості юридичних послуг, суд прийшов до висновку про відмову в цій частині позову, з огляду на наступне:

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представником.

Платіжним дорученням № 63 від 12.12.2006 р. ТзОВ „Фуд-Сервіс” перерахував кошти в сумі 2000,00 грн., зазначивши , що одержувачем коштів є „ПП. Гловак Іван Степанович”, а “призначення платежу” –оплата юридичних послуг згідно договору від 07.12.2006 р.

Постановою Національного банку України від 17.06.2004 р. № 280 затверджено План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України ( зареєстровано Міністерством юстиції України 26.07.2004 р. за № 522-2004-р).

Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (п. 4.5.), яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. N 492 ( 1369-IV ) (зі змінами), встановлено окремий порядок відкриття поточних рахунків приватним нотаріусам та адвокатам для здійснення їх професійної діяльності, а також передбачено, що кошти за цими рахунками використовуються згідно з порядком, установленим для використання коштів за поточними рахунками суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 11 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 р. N 280 ( 546-2004-р ), кошти приватних нотаріусів та адвокатів відображаються у класі 2 Плану рахунків ( 995-2004-п ) і обліковуються за балансовим рахунком 2620 "Кошти на вимогу фізичних осіб" .

Між тим, 2 000,00 грн., які перераховані ТзОВ „Фуд -Сервіс” платіжним дорученням № 63 від 12.12.2006 р на балансовий рахунок 2600 згідно Плану рахунків, класифікуються як „кошти на вимогу суб’єктів господарювання”.

Таким чином, Позивач оплатив послуги у розмірі 2 000,00 грн. Гловаку І.С. як суб’єкту підприємницької діяльності, відтак ці кошти не можуть бути враховані судом при визначенні та розподілі розміру судових витрат.

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються частково на суму 11 479,93 грн. в частині основного боргу, 1 034,71 грн. пені, 1 492,58 грн. інфляційних збитків та 329,30 грн. річних.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527, 625,692 ЦК України, ст. 193, ч. 4 ст. 232 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути 11 479,93 грн. боргу, 1 034,71 грн. пені, 1 492,58 грн. інфляційних збитків, 329,30 грн. річних та 241,26 грн. судових витрат із Приватного підприємства “Торговий дім Тернопіль” (вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, р/р 2600901662381 у ТФ ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 338879, ідент. номер 140356819188) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фуд-Сервіс” (вул. Дружби, 15/30, м. Тернопіль, р/р 2600200019071 у ТФ ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 338879, ідент. код 32941793).

3. Відмовити у стягненні 2000,00 грн. витрат за юридичні послуги та 944,24 грн. пені

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “13” квітня 2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя