Вирок № 55512022, 16.01.2016, Козівський районний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1412/15-к

Справа № 1-кп/600/9/2016

16 січня 2016 року

Козівський районний суд

Тернопільської області

в складі: головуючого судді: Кренцель М.І.

при секретарі: Сташків О.С.

за участю: прокурора: Кулібаба В.В.

представник потерпілого релігійної

організації «Козівська парафія

Храму Святого Володимира УАПЦ»: ОСОБА_9

підсудний: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова кримінальне провадження №12015210110000127 від 22 травня 2015 року стосовно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Одеса, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, азербайджанця, громадянина України, освіта вища, неодружений, безробітний, не депутат, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2015 року близько 05 год. 30 хв. ОСОБА_5 спільно із своїм знайомим ОСОБА_6, перебували неподалік автостанції смт.Козова Тернопільської області, де спільно проводили час та вживали алкогольні напої. Після того, завершивши розпивати алкогольні напої, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пішли в напрямку центру смт.Козова Тернопільської області. Проходячи вулицею Грушевського в смт.Козова, а саме повз Храм Св.Володимира Автокефальної православної Церкви, ОСОБА_5 побачив акустичну колонку, що висіла на стіні приміщення храму. Побачивши дану акустичну колонку, у ОСОБА_5. який хотів мати у власності схожу колонку, виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення вказаного акустичного пристрою. Однак не бажаючи повідомляти про свій намір ОСОБА_6, та маючи на меті скористатися його допомогою при вчиненні крадіжки, ОСОБА_5 сказав останньому, що на передодні його попросив знайомий зняти вищевказану колонку і здати в ремонт та відповідно попросив ОСОБА_6 допомогти, на що той погодився.

Цього числа близько 05 годин 50 хвилин ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6, якому не було відомого про намір останнього, зайшли на територію Храму св.Володимира розташованого по вул.Грушевського в смт.Козова. Підійшовши до стіни приміщення Храму, де з правої від входу висіла акустична колонка, ОСОБА_5 попросив ОСОБА_6,щоб той став йому на спину, оскільки має меншу вагу від нього, та зняв вищевказану колонку. ОСОБА_6, ні про що не здогадуючись виконав дане прохання та передав ОСОБА_5 акустичну колонку акустичну колонку «COREMA» потужністю 300 Вт, вартістю 1400,00 гривень.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_5 заховав викрадену ним акустичну колонку за приміщення Козівського відділення ПАТ КБ «Приватбанк» розташованого навпроти Храму Св.Володимира по вул.Грушевського в смт.Козова.

З викраденим ОСОБА_5 з місця злочину зник, тим самим отримавши реальну можливість розпоряджатися викраденим майном, чим завдав матеріальної шкоди громаді Козівської парафії Храму Святого Володимира УАПЦ, на загальну суму1400,00 гривень.

Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у скоєні злочину визнав повністю, щиро розкаявся, попросив у потерпілого вибачення за вчинене кримінальне правопорушення, відшкодував матеріальну шкоду.

12 січня 2016 року між потерпілим Козівською парафією Храму Святого Володимира УАПЦ в особі настоятеля Храму ОСОБА_8 та підсудним ОСОБА_5 була укладена угода про примирення у відповідності ст.471 КПК України.

Згідно даної угоди підсудний та потерпілий дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підсудного ОСОБА_5 за ч. 1 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке має понести підсудний у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів громадян в сумі 850,00 гривень.

Вислухавши думку прокурора, який не заперечує щодо затвердження судом угоди про примирення, думку представника потерпілого, який також не заперечував щодо затвердження судом угоди, суд приходить до висновку, що угода про примирення між потерпілим та підсудним підлягає затвердженню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Відповідно до ч. 3 ст.469 КПК України за ініціативою потерпілого, підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, визнає повністю, цілком розуміє права визначені п.1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, він, та представник потерпілого не заперечують щодо затвердження угоди.

Під час судового засідання, встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Підсудний та представник потерпілого розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України.

Зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена підсудним та представником потерпілого, визначена у межах санкції ч. 1 ст.185 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено. Підстав для відмови в затверджені угоди про примирення, передбачених ч. 7 ст.474 КПК України, не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України,суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України, затвердивши угоду про примирення, укладену 12 січня 2016 року між потерпілим Козівською парафією Храму Святого Володимира УАПЦ в особі настоятеля Храму ОСОБА_8 та підсудним ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 22 травня 2015 року за № 12015210110000127.

Призначити ОСОБА_5 покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1 витрати на залучення експерта, за проведення судової товарознавчої експертизи № 9-285/15 від 14 серпня 2015 року в сумі 245,52 грн. (двісті сорок п'ять грн. 52 копійки).

Одержувач платежу УДК м.Тернопіль 24060300 код 37977726, банк ГУДКУ у Тернопільській області МФО 838012, р/р 31110115700002.

Вирок суду може бути оскаржений в порядку та з підстав передбачених ч.3 ст.394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Козівський районний суд Тернопільської області.

Головуючий суддя: підпис

З оригіналом: вірно