Ухвала суду № 55510070, 04.02.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 679/970/15-ц

Провадження № 22-ц/792/282/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

у складі: головуючого судді Купельського А.В.,

суддів: Спірідонової Т.В., Фанди В.П.,

з участю: секретаря Лапка Ю.В.;

сторін: апелянтів ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника - ОСОБА_3, представника відповідачів-позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, представника третьої особи - ОСОБА_7,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8 на рішення Нетішинського міського суду від 16 грудня 2016 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, третя особа комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне обєднання» про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщення, за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4, що діє також в інтересах ОСОБА_9 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, третя особа комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне обєднання» про усунення перешкод в користуванні житлом, вселення,

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_1, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що 30 січня 1990 року виконавчим комітетом міської ради м. Нетішин виданий йому ордер № 7285 на склад сім'ї з семи чоловік, а саме дружина та пятеро дітей, на право заняття жилого приміщення, жилою площею 75,69 кв. м., яке складається з двох суміжних квартир № 51 та № 52 в буд. № 14 по вул. Миру в м. Нетішин.

2 грудня 1999 року Нетішинським міським судом шлюб між ним та ОСОБА_10 розірваний. ОСОБА_10 з дітьми залишилася проживати у кв. № 52, а позивач став проживати у кв. № 51.

У березні 2002 року ОСОБА_10 звернулася до Нетішинського міського суду з позовом про розподіл житла.

Рішенням Нетішинського міського суду від 15 березня 2002 року вирішено кв. № 51 виділити позивачу та його двом синам: ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Квартиру № 52 виділено ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

_____________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_13 Категорія:43,46

Доповідач: Купельський А.В.

ОСОБА_10. Водночас, суд зобов'язав ЖКО Нетішинського міськвиконкому провести розподіл особових рахунків між сторонами.

Однак, відповідачі постійно проживали і проживають у кв. № 52, а у кв. № 51 не вселялися.

5 травня 2007 року позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_14 та без дозволу синів зареєстрував її із своїм неповнолітнім сином у квартирі №51.

ОСОБА_1 здійснює оплату комунальних послуг, зробив капітальний ремонт.

17 березня 2010 року відповідачі зверталися до Нетішинського міського суду про визнання місця реєстрації недійсним та встановлення порядку користування квартирою. На пропозицію ОСОБА_1, сторони домовилися про обмін 2-х кімнатної квартири на однокімнатну, проте варіанти обміну, які б влаштовували синів, були відсутні.

Перешкод ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживати в квартирі не чинив, вони самі не хотіли проживати у вказаній квартирі.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали зустрічну позовну заяву, в якій просили суд вселити їх у квартиру АДРЕСА_1 та зобовязати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8 не вчиняти їм та ОСОБА_9 перешкоди в користуванні вказаним житлом.

ОСОБА_1 просив суд визнати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням внаслідок того, що тривалий час були відсутніми у квартирі АДРЕСА_2.

Рішенням Нетішинського міського суду від 16 грудня 2016 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_4, що діє також в інтересах ОСОБА_9 - задоволено.

Вселено ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_9 у квартиру АДРЕСА_3.

Зобовязано ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8 не чинити ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_9 перешкод в користуванні вказаною квартирою.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просять його скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 задоволити, а у позові ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відмовити.

Вважають, що рішення є незаконним, необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилаються на те, що суд не прийняв до уваги надані докази та покази свідків.

Крім того, зазначають, що ОСОБА_9 не є відповідачем за первісним позовом та не визнане її право користування квартирою № 51 по вул. Миру, 14 у м. Нетішині, тому обєднувати в одне провадження зазначені позови протизаконно.

Апелянти вказують, що суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не проживають у спірній квартирі понад 6 місяців та не ведуть спільне господарство, також не отримавши згоду проживаючих членів сімї, незаконно зареєстрували у квартирі ОСОБА_9, яка теж там не проживає.

Також, апелянти зазначають, що оскільки ОСОБА_1 одружився, він зареєстрував у квартирі дружину та її сина, тому вселити ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 неможливо, оскільки на одну особу припадатиме по 3 кв. м. що є недопустимим відповідно до законодавства.

Крім, того, апелянти зазначають, що судом безпідставно з них стягнуто судові витрати.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло.

Згідно змісту частини 4 статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно статті 64 цього Кодексу члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

Відповідно до частини 1 статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно з частиною 1 ст.72 ЖК України питання визнання особи такою, що втратила право на жиле приміщення, вирішується виключно в судовому порядку.

У справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 Житлового кодексу України), необхідно, відповідно до розяснень, які містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року N 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо), суд може продовжити пропущений строк.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням Нетішинського міського суду від 15 березня 2002 року вирішено квартиру АДРЕСА_4 виділити ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5. Квартира № 51 складається з кімнат площею 12 м. кв. та 17,4 кв. м., кухні, ванни, туалету, 2-х коридорів (а. с. 7 зворот).

Квартиру АДРЕСА_5 виділено ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10. Квартира № 52 складається з кімнат площею 17 м. кв., 8,9 м. кв., 12,7 м. кв., кухні, ванни, туалету, коридору(а. с.7 зворот).

ЖКО Нетішинського міськвиконкому зобовязано провести розподіл особових рахунків між ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а. с. 7 зворот).

Відповідно до ухвали Нетішинського міського суду від 26 липня 2010 року позовну заяву ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, треті особи без самостійних вимог КП НМР «ЖКО», ВГІРФО Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області про визнання місця реєстрації недійсним та встановлення порядку користування квартирою і зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог КП НМР «ЖКО», ВГІРФО Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням залишено без розгляду (а. с. 9).

Відповідно до оригіналів квитанцій за 2010-2015 роки, наданих в судовому засіданні ОСОБА_5 ним сплачена за означений період на особовий рахунок ОСОБА_1 квартирна плата за користування квартирою № 51, по вул. Миру 14 у м. Нетішині (а. с. 104-121,145).

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, суд виходив з того, що причини тимчасової відсутності у спірній квартирі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є поважними, і правових підстав для визнання їх втратившими право на житло, оскільки інтерес до житла вони не втратили, сплачують комунальні платежі, іншого житла, окрім спірного у них немає, крім того має місце порушення прав позивачів за зустрічним позовом на проживання в спірній квартирі.

З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Посилання апелянтів, що суд не прийняв до уваги надані докази та покази свідків є загальними та необґрунтованими.

Заперечення апелянтів про необґрунтованість обєднання позовів не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки таке обєднання не призвело до постановлення неправосудного рішення.

Сторони зазначали, що проживання трьох сімей в спірній квартирі є неможливим. Тому посилання апелянтів, що суд не звернув уваги, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не проживають у спірній квартирі понад 6 місяців та не ведуть спільне господарство, також не отримавши згоду проживаючих членів сімї, незаконно зареєстрували у квартирі ОСОБА_9, яка теж там не проживає, що свідчить про втрату ними права на проживання у спірному житловому приміщені є необґрунтованим. Обставини, які утруднюють можливість первинних відповідачів проживати у спірній квартирі створені неправомірною поведінкою ОСОБА_1.

Посилання апелянтів, що судом безпідставно з них стягнуто судові витрати є необґрунтованим і спростовуються матеріалами справи. На аркуші справи 22 знаходиться квитанція №34868079 від 14 липня 2015 року про сплату ОСОБА_4 243 грн. 60 коп. судового збору. На аркушах справи 125-127 знаходяться акт прийомки виконаних робіт про розрахунок послуг наданих фізичною-особою підприємцем з надання послуг у сфері права та вартість послуг і приходні касові ордера про отримання ОСОБА_6 коштів за надані послуги.

Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ОСОБА_4 поніс витрати на правову допомогу у засіданні апеляційного суду, яка надавалась представником ОСОБА_6, котрий до суду надав заяву ОСОБА_4 про стягнення з апелянтів зазначених витрат у справі, акт прийомки виконаних робіт та приходний ордер на суму 1500 грн., тому з апелянтів слід стягнути на користь ОСОБА_4 по 500 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Нетішинського міського суду від 16 грудня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 судові витрати по 500 грн. з кожного.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_15

Суддя: /підпис/ ОСОБА_16

Суддя: /підпис/ ОСОБА_17

З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду А.В. Купельський