Рішення № 55506, 19.06.2006, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.06 Справа № 22/102/06

Суддя Скиданова Ю.О.

За позовом товариство з обмеженою відповідальністю фірма“Альма лтд”, м. Запоріжжя

до радгоспу “Дніпровський” міністерства оборони України, м. Запоріжжя

Суддя Скиданова Ю.О.

про стягнення 10217,86 грн.

Представники:

від позивача: Савченко В.І. представник на підставі доручення № 190 від 03.01.2006р.

Статіва О.В. представник на підставі доручення № 110 від 20.03.2006р.

від відповідача не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Первісно заявлені вимоги про стягнення з радгоспу “Дніпровський” Міністерства оборони України на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Альма лтд” 10217,86 грн., які складаються з 4400 грн. основного боргу, 1223,42 грн. інфляційних збитків, 1255,50 грн. пені, 1923,94 грн. 30% річних, 1415,00 грн. збитків на підставі договору купівлі - продажу від 30.07.2004 р.

21.04.2006 р. порушено провадження по справі, розгляд якої призначено на 29.05.2006 р.

В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 19.06.2006р.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з радгоспу “Дніпровський” Міністерства оборони України на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Альма лтд” 9342,92 грн., які складаються з 4400 грн. основного боргу, 1223,42 грн. інфляційних збитків, 380,56 грн. пені, 1923,94 грн. штрафних санкцій, 1415,00 грн. збитків.

Дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Відповідач відзив та витребувані документи суду не надав, у судове засідання не з'явився.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України, по наявним в ній матеріалам.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що правовідносини сторін врегульовані договором купівлі - продажу від 30.07.2004 р.(надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач –ТОВ фірма “Альма лтд” – передало дизельне пальне у кількості 1200 літрів по ціні 2,60 грн. за літр (в т.ч. ПДВ), та бензин А-76 у кількості 460 літрів по ціні 2,60 грн. за літр (в т.ч. ПДВ) та 40 літрів бензину А-76 по ціні 2,10 грн. за літр (в т.ч. ПДВ), а відповідач прийняв товар на умовах установлених Договором.

Передача 1200,00 літрів дизельного пального підтверджена видатковою накладною № РН-614 від 30.07.2004р., 460,00 літрів бензину А-76 –видатковою накладною № РН-615 від 30.07.2004р., 40,00 літрів бензину А-76 –видатковою накладною № РН-634 від 30.07.2004р. Товар отримано на підставі довіреності № 981912 серії ЯЖО від 30.07.2004р. виконуючим обов’язки директора радгоспу “Дніпровський” Прилуцьким В.І.

Згідно з п. 3.1. Договору відповідачу надається відстрочка платежу строком десяти банківських днів з моменту поставки.

Відповідно до п. 3.3 Договору форма оплати: платіжне доручення, електронною поштою.

Актом звірки взаємних розрахунків сторін станом на 17.12.2004р. відповідачем визнана заборгованість за вказаним договором в сумі 4400,00 грн.

Відповідач своїх зобов’язань за вказаним договором не виконав.

Документальних доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав. Таким чином, заборгованість відповідача на день розгляду справи склала 4400,00 грн.

Оцінивши надані докази, вважаю, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться .

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт заборгованості відповідача в сумі 4400,00 грн. за передані нафтопродукти документально підтверджено в судовому засіданні. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 4400,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1223,42 грн. інфляційних збитків, та 1923,94 грн. – 30% річних від простроченої суми оплати за передані нафтопродукти з 15.08.2004 р. по 28.02.2006 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.2 Договору у разі затримки оплати за товар відповідач за вимогою позивача сплачує йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу...

Згідно з п. 4.3 Договору у випадку затримки відповідачем розрахунків більш ніж тридцять календарних днів, позивач має право, крім передбачених п. 4.2 суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та пені, додатково стягнути з відповідача 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Згідно із розрахунком позивача сума інфляційних збитків складає 1223,42 грн. а 30% річних –1923,94 грн. за період з 15.08.2004 р. по 28.02.2006 р.

Вказані вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню оскільки позивач довів в судовому засіданні факт неналежного виконання відповідачем свого обов’язку по Договору, щодо оплати за передані нафтопродукти.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача 380,56 грн. пені за затримку оплати за передані нафтопродукти за період часу з 15.08.2004 р. по 13.02.2005 р.

Відповідно до п. 4.2 Договору у разі затримки оплати за товар відповідач сплачує позивачу ... пеню, яка нараховується на несплачену суму за кожен день прострочення платежу по подвійній обліковій ставці Національного банку України, яка діяла у період прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за період часу з 15.08.2004р. по 13.02.2005р. складає 380,56 грн.

Дана вимога обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1415,00 грн. збитків, які пов’язані з систематичним ростом цін на ринку нафтопродуктів, посилаючись на те, що у разі звичної комерційної діяльності позивача об’єм нафтопродуктів, який було поставлено відповідачеві, був би у товарному обороті підприємства, і був би його власністю за теперішніми ринковими цінами підприємства.

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодовувати кредиторові завдані цим збитки.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, ст. 224 якого встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч зазначеній нормі позивач не надав суду будь-яких документів, які беззастережно підтверджують можливість одержання доходів такого розміру в майбутньому. Внаслідок чого, правових підстав для покладення на відповідача відповідальності щодо сплати 1415,00 грн. збитків немає. Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44,49,75,82,84,85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з радгоспу “Дніпровський” Міністерства оборони України (69013, м. Запоріжжя –13, код 22992166, р/р 26001001000107 ЗТФ ВАТ “Біг Енергія”, МФО 313708) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Альма лтд” (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105/311, код 20474869, р/р 26009052880001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя МФО 313849) 4400 (чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 1223 (одна тисяча двісті двадцять три) грн. 42 коп. інфляційних збитків, 380 (триста вісімдесят) грн. 56 коп. пені, 1923 (одна тисяча дев’ятисот двадцять три) грн. 94 коп. 30% річних, 79 (сто дві) грн. 27 коп. держмита та 91 (сто вісімнадцять) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 25 липня 2006 року.

Суддя Ю.О. Скиданова