Ухвала суду № 55505736, 03.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/163/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Сватаненко В.І.., ОСОБА_2

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ПАТ КБ «Приват Банк» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 04.07.2012 року ОСОБА_4 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки .

ПАТ КБ «Приват Банк» свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

У звязку із порушенням зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 30.06.2015 року має заборгованість 8337,42 грн., яка складається: 2399,45 грн. заборгованість за кредитом, 3494,76 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1570,00 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 373,21 штраф (процентна складова).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року провадження по справі закрито.

Вважаючи ухвалу суду незаконною представник ПАТ КБ «Приват Банк» - ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року як таку, що перешкоджає подальшому провадженню в справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції..

Заслухавши доповідь судді доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідно до ч.2 п.4 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 п. 4 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Закриваючи провадження по справі суд помилково дійшов зазначеного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2015 р. Київський районний суд м. Одеси розглянув позовну заяву ПАТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та постановив ухвалу про закриття провадження в справі в зв'язку зі смертю відповідача, на підставі п. 6 ч. 1 ст.205 ЦПК.

Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суддя закриває провадження в справі якщо: померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Кредитні правовідносини не є особистими правовідносинами, що не допускають правонаступництво, оскільки здійснення цього права не пов'язане з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах.

Відповідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Згідно ст. 37 ЦПК України в разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Враховуючи, що спадкоємці відповідають за борги спадкодавця в межах вартості майна, одержаного в спадщину, то за відсутності чи недостатності спадкового майна кредитне зобов'язання припиняється неможливістю виконання чи недостатністю спадкового майна, а не смертю боржника, як встановив суд.

У порушення ст. 1281 ЦК суд не врахував, що вимоги кредитора підлягають задоволенню в межах вартості майна, одержаного в спадщину, не з'ясовував всіх обставин щодо відкриття спадщини та чи наявне спадкове майно, яка його вартість.

Спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані заборгованість по кредиту, нараховані проценти, штрафи тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові (спадкоємцеві) за життя.

До даних правовідносин має бути застосовано положення п. 1 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, відповідно до якого суд зобов'язаний зупинити провадження в справі в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною в справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, до встановлення правонаступника.

Суд лише встановив, що відповідно листа, надісланого Третьою Державною нотаріальною конторою контори від 07.12.2015 року, згідно перевірки Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 26 листопада 2015 року за №42258638 після смерті ОСОБА_4, померлого 04 липня 2014 року, спадкова справа не заводилась. Проте не здійснив заходів щодо встановлення наявності спадкоємців, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та чи наявне майно у померлого, на котре можливо звернути стягнення для задоволення вимог кредитора.

Відповідно ч. З та ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом не встановлено наявність або відсутність спадкоємців, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, яка належить їм з часу відкриття спадщини, а відтак висновок суду є необґрунтованим.

Відповідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. "Про судове рішення у цивільній справі": "Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України, прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. "

Ураховуючи наведене суд не з'ясував усіх обставин, що мають процесуальне значення для прийняття рішення про закриття провадження в справі та дійшов помилкового висновку про те, що спірні правовідносини правонаступництва не допускають.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд неповно зясував викладені обставини, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга за викладених обставин є обґрунтованою.

На підставі викладеного та керуючись ст.303, п. 4 ч. 2 ст.307, п. 1 ч. 4 ст. 311, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.І. Сватаненко

ОСОБА_2