Ухвала суду № 55503562, 25.01.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 457/1140/15 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.

Провадження № 22-ц/783/1111/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. О.

Категорія: 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю: представника ОСОБА_2 ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2на ухвалу судді Трускавецького міського суду Львівської області від 21 жовтня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Трускавецької міської лікарні, третя особа лікар Трускавецької міської лікарні ОСОБА_4, про визнання недійсним висновку Трускавецької міської лікарні № 21 від 30.09.2015 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оскаржуваною ухвалою у відкритті провадження - відмовлено.

Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2, який в апеляційній скарзі, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати. Апелянт зазначає про те, що суддею першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті провадження невірно застосовано п. 1 ч. 1 ст. 122 ЦПК України, оскільки, п. 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 року, передбачено, що висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку. А відтак, на думку апелянта виходячи з положень ст. 15 ЦПК України, відповідно до якої суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, суд не звернув увагу на те, що розгляд таких спорів за правилами іншого судочинства не передбачений.

Крім цього апелянт вказує, що відповідно до положень Інструкції "Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", а саме додатку №2, акт огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складається на підставі поетапних досліджень, які не були проведені. Зокрема, не виміряно пульс та артеріальний тиск, не перевірено реакцію зіниць на світло, ходу, не досліджено позу Ромберга, не здійснювалась перевірка точності рухів, а порушення координації є звичайним станом ОСОБА_2 внаслідок аварії на ЧАЕС та присутня в нього впродовж багатьох років. Не було запропоновано та не проведено лабораторної діагностики з метою уточнення наявних речовин впливу, не відібрано та не досліджено біологічне середовище. Також, при використанні технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі йому не було повідомлено і не було зафіксовано його показників, вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі проводилось приладом який не був сертифікований та не проходив щомісячну повірку.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження суддя виходив з того, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки правомірність висновків лікаря має перевірятися відповідно до норм, передбачених КпАП при вирішенні питання щодо адміністративної відповідальності правопорушника.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся з позовом про визнання недійсним висновку Трускавецької міської лікарні №21 від 30.09.2015 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Медичний висновок, правильність складання якого заперечується позивачем, був складений у зв»язку з наявністю підстав вважати, що позивач керував транспортним засобом у стані алкогольного сп»яніння. Вказаний висновок є підтвердженням перебування водія транспортного засобу в стані алкогольного сп»яніння, що фіксується в протоколі про адміністративне правопорушення, який підлягає розгляду в порядку, передбаченому КУпАП.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а ст. 18 Закону України «Про судоустрій» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського Суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов»язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом , звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 15 ЦПК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту порушеного права.

Особа, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушеним, може скористатися не будь яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (ст. 15 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі слід виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України, ГПК України, КПК України або КУпАП віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Пунктом 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 року, передбачено, що висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Згідно з ч. чс. 3, 4 50 КАС України відповідачем у адміністративній справі є суб»єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Трускавецька міська лікарня не є суб»єктом владних повноважень у розумінні КАС України, відповідно спір не є публічно правовим.

Позивач обрав такий спосіб захисту, як визнання недійсним висновку Трускавецької міської лікарні щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звернувшись з позовом в порядку цивільного судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження суддя виходив з того, що правомірність висновків лікаря в даному випадку повинна перевірятися відповідно до норм, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення при вирішенні питання щодо адміністративної відповідальності позивача за цим Кодексом.

Прийшовши до такого висновку, суддя такий висновок не обґрунтував, не зазначив, яким нормативним актом передбачено, що визнання недійсним висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, віднесено до провадження в справах про адміністративні правопорушення при вирішенні питання щодо адміністративної відповідальності правопорушника.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. 303, п.3 ч.1 ст. 312, ст. ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Трускавецького міського суду Львівської області від 21 жовтня 2015 року скасувати, питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча: Шеремета Н.О.

Судді: Зверхановська Л.Д.

ОСОБА_5