Рішення № 55502038, 02.02.2016, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/1390/15-ц

Провадження 2/329/64/2016

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 лютого 2016 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Поди Н.М., при секретарі Сивак В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до суду з вказаним вище позовом, зазначаючи, що відповідно до укладеного договору № б/н від 02.07.2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Посилаючись на те, що відповідач не надала своєчасно ОСОБА_2 грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим станом на 02.12.2015р. має заборгованість у розмірі 23897,68 грн., яка складається з: 11682,18 грн. заборгованості за кредитом, 9946,35 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 893,07 грн. заборгованості за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. штрафу (фіксованої частини), 1126,08 грн. штрафу (процентної складової). Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вказану заборгованість та судовий збір у розмірі 1218 грн.

В судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав та просив задовольнити. Вказав, що відповідачка до січня місяця 2015року сплачувала кредит. Однак в 2015 р. з»явилася заборгованість, яку відповідачка не погашала. Штрафні санкції по кредиту нараховані з січня 2015р. Заперечував про розірвання договору банком в односторонньому порядку. В повідомленні банку йшлася мова про розірвання депозитного договору. Відповідно до штрафів, вказані суми штрафів в позовній заяві нараховані відповідно до п.8.6 умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач, ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала частково, суму кредиту 11682,18 грн. В іншій частині позов не визнала та вказала, що на протязі 5 років сума кредиту декілька разів збільшувалася як за її бажанням, так і без нього. 27.03.2013р. суму кредиту було збільшено за бажанням банку, тобто фактично було переукладено попередній договір та заключено депозитний договір. З початку укладення первісного договору нею вчасно сплачувалися усі необхідні платежі, за умови використання цих коштів і претензій з боку банку не було. У березні 2014р. нею на 3 дні був затриманий обов'язковий платіж через затримку зарплатні, після чого її було сповіщено про нарахування штрафу у розмірі 50 грн. Штраф був сплачений одразу, проте напротязі послідуючих 6 місяців їй надходили смс повідомлення про необхідність сплати штрафу від 50 до 120 грн. З цього приводу вона неодноразово зверталася на телефонну лінію банку, проте їй повідомляли, що все сплачено і заборгованості не має, однак наступного місяця знову приходили повідомлення про сплату штрафу і ніхто їй не міг пояснити, яку конкретну суму необхідно сплатити, щоб штрафи скінчилися. В серпні 2014р. нею було внесено більшу суму і штрафи скінчилися. Вважає такі дії банку неправомірними та такими, що порушують умови договору, так як вона витратила значну суму грошей на сплату незрозумілих штрафів і сума заборгованості за кредитом має бути переглянута. З січня 2015р. напротязі 3 місяців мала затримку із зарплати до 30.03.2015р. З цього приводу зверталася до представника банку щодо ненарахування штрафів та пені за прострочення, проте на це не зважили і сума заборгованості за ці місяці значно зросла. З квітня 2015р. не працює і тепер не взмозі сплачувати кредит.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено і з матеріалів справи вбачається, що 02.07.2008 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", назва якого, згідно рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року, була змінена на публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк"), та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, згідно якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами надання банківських послуг та Правилами користування платіжною карткою складає між ним та ОСОБА_2 договір, що підтверджується підписом у заяві

В судовому засіданні відповідачка не заперечувала, про наявність у неї платіжної картки, строк дії якої не закінчився. Після спливу дії старої картки їй видано нову картку.

Відповідно до розрахунку заборгованості останній платіж відповідачкою проведений 30.04.2015р.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. ст. 1054, 1049, 1050 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити позивачу визначені кредитним договором суму кредиту, проценти, комісії за користування кредитом.

Відповідно до п. 6.5 Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Згідно з п. 6.6 Умов та Правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу ОСОБА_2 виконати зобов'язання з повернення Кредиту ( у тому числі простроченого кредиту за Овердрафту), оплати Винагороди ОСОБА_2.

Відповідно до п. 8.6 Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити ОСОБА_2 штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

Згідно розрахунку сума заборгованості за кредитом та сума заборгованості по процентам, комісії та пені відповідача за користування кредитом позивачем визначена вірно, у розмірі 23897,68 грн., яка складається з: 11682,18 грн. заборгованості за кредитом, 9946,35 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 893,07 грн. заборгованості за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. штрафу (фіксованої частини), 1126,08 грн. штрафу (процентної складової). .

Відповідно до п. 6.4 Умов та Правил надання банківських послуг, в разі незгоди із змінами Правил/ або ОСОБА_2, позичальник зобов»язаний надати ОСОБА_2 письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість. Тобто, позивачка вказуючи на неправомірне нарахування їй штрафів за період з березня по серпень місяці 2014р., не скористалася умовою п.6.4 Умов та Правил надання банківських послуг, а сплатила ОСОБА_2 штрафи.

Посилання відповідачки на неможливість сплати заборгованості за кредитом в зв»язку з відсутністю роботи, суд не може прийняти такі обґрунтування так як відповідачка при отриманні кредиту була ознайомлена зі своїми правами та обов»язками при користуванні кредитними коштами, де зобов»язувалася своєчасно сплачувати платежі за умовами наданого кредиту. Крім того, ні договором, ні законодавчими нормами не передбачені підстави для відмови в задоволенні позову з підстав відсутності коштів у боржника.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачка не надала до суду таких доказів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 23897,68 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору в сумі 1218 грн.

Керуючись ст. ст.10, 15, 60, 88, 158-1, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 527,530, 1049, 1050 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», що знаходиться за адресою: 49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50 заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.07.2008р. у розмірі 23897,68 грн.: 11682,18 грн. заборгованість за кредитом, 9946,35 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 893,07 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. штраф (фіксована частина), 1126,08 грн. штраф (процентна складова), судовий збір 1218 грн., а всього 25115,68 грн. на рах.№ 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя