Постанова № 554961, 19.03.2007, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-4/030

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

"19" березня 2007 р. 16:25 м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Остапової К.А.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Севастопольського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя до Відкритого акціонерного товариства “Севастопольське підприємство „Ера” про стягнення 159305,73 грн.,

при секретарі: Демченко В.Л.

за участю представників:

прокурор –не з’явився;

позивач –Бонар І.С., довіреність № 1904 від 13.03.2007;

відповідач –не з’явився.

С у т ь с п о р у:

Севастопольський транспортний прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Севастополя до Відкритого акціонерного товариства “Севастопольське підприємство „Ера” про стягнення сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень, листопад 2006 року у розмірі 159305,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем пенсійного законодавства України щодо строків сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень, листопад 2006 року.

Ухвалою суду від 09.02.2007 по справі було призначено попереднє судове засідання на 21.02.2007.

В попередньому засіданні 21.02.2007 позивач надав заяву про зменшення суми позовних вимог у зв’язку з частковою сплатою боргу відповідачем, тому сума, яка підлягає стягненню складає 93257,98 грн.(вх.№5486 від 21.02.2007).

Прокурор підтримав заяву позивача про зменшення суми позовних вимог.

Ухвалою суду від 21.02.2007 підготовче провадження закінчено і справа призначена до судового розгляду на 19.03.2007.

У попереднє та судове засідання відповідач явку повноважних представників не забезпечив, про причини нез'явлення суд не повідомив, витребувані судом документи та відзив не надав, про час та місце засідання був повідомлений належним чином.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавались ним російською мовою.

Згідно зі ст.ст. 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В с т а н о в и в :

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає у чому проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Згідно з п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі ст. 14, 17 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-VI від 09.07.2003 (далі Закон України № 1058-VI від 09.07.2003) підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії та інші є страхувальниками: страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати, у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.

Розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція) визначений розмір страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для роботодавців –підприємств, установ, організацій встановлений розмір страхових внесків, який складає 32 % від суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 1-5 % страхових внесків утримуються з доходу найманих працівників у вигляді заробітної платні підприємства, установи, організації, в залежності від суми цього доходу.

Відповідно до розділу 5 Інструкції, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Згідно з п. 4.1 ч. 4 Інструкції вказано розмір страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, складає на 2006 рік –31,8% від об’єкта оподаткування –суми фактичних витрат на оплату праці працівників і 1-5% суми сукупного оподаткованого доходу, нарахованого працівнику відповідно з умовами трудового або цивільно-правового договору.

Пункт 5.1.4 Інструкції встановлює, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Відкрите акціонерне товариство “Севастопольське підприємство „Ера” зареєстровано в якості платника страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, розмір суми страхових внесків, що підлягає оплаті за жовтень, листопад 2006 року, визначений відповідачем у відповідних розрахунках страхових внесків на загальнообов`язкове державне страхування складає:

- за жовтень 2006 року –86544,77 грн.;

- за листопад 2006 року –85262,53 грн.

Загальна сума складає –171807,30 грн.

Відповідач, згідно з пунктом шостим ст. 20 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003, частиною четвертою п. п. 5.1.6 п. 5.1 ч. 5 Інструкції, повинен самостійно сплатити суму внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за жовтень, листопад 2006 року у розмірі 171807,30 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя, відповідно до п. 8.2 ч. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, були виписані вимоги про сплату недоїмки: № Ю-181 від 01.12.2006 на суму 86544,70 грн. і №Ю-9 від 04.01.2007 на суму 85262,53 грн.

Вказані вимоги були направлені на адресу боржника рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, вимога № Ю-181 від 01.12.2006 отримана боржником 04.12.2006, але вимога №Ю-9 від 04.01.2007 була повернута поштовим відділенням зв’язку з відміткою “організація вибула” тому є не узгодженою, що підтверджується наданими позивачем копіями поштових конвертів та повідомлень, у встановленому порядку не оскаржувались.

На момент подачі позову до суду в рахунок сплати зобов’язань, заявлених в розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вказаний період відповідачем сплачено 12501,57 грн., залишок складає 159305,73 грн.

Згідно з уточненим розрахунком, наданим позивачем, розмір суми страхових внесків, що підлягає оплаті за жовтень, листопад 2006 року, визначений відповідачем у відповідних розрахунках страхових внесків на загальнообов`язкове державне страхування з урахуванням часткової сплати боргу складав 93257,98 грн.

Згідно з п. 8.1 ч. 8 Інструкції своєчасно несплачені страхові внески визнані недоїмкою.

В порушення зобов`язань по сплаті внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, передбачених чинним законодавством України, відповідач сплату внесків не здійснив.

Відповідач не надав доказів погашення заборгованості в сумі 93257,98 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування перед Управлянням Пенсійного фонду України у Ленінському району міста Севастополя складає 93257,98 грн.

Суд, перевіривши уточнений розрахунок суми позовних вимог, вважає позовні вимоги в сумі 93257,98 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду звертаються у встановленому законом порядку і пред’являють вимогу про сплату недоїмки до відповідного відділу державної виконавчої служби, а також мають право звернутися до суду або господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” органу Пенсійного фонду надане право подавати до органів державної виконавчої служби тільки ти вимоги, які були одержані страхувальником. У вказаних випадках, передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 111, 121, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Севастопольське підприємство „Ера” (99011, м. Севастополя, пр.Нахімова, б. 15 код ЄДРПОУ 14311057, р/р №260083082202 в СФ ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 384986) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 16-58; код ЄДРПОУ 22274991) заборгованість у розмірі 93257,98 грн. на р/р №25604705100012, р/р №25600705100113 у СМВ №4548 ВАТ “Державний Ощадний банк України” МФО 384027.

Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

3. Примирники постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя К.А. Остапова

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

26.03.2007

Розсилка:

1. прокурор м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

2. Севастопольський транспортний прокурор (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)

3. позивач - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (99008, м.Севастополь, вул. Карантинна, б. 16 кв. 56)

4. відповідач –ВАТ „СП „Ера” (99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, б. 15)

5. справа

6. наряд