Рішення № 55494574, 05.02.2016, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636 / 3076 / 15-ц

2 / 636 / 108 / 2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2016 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Ковригіна О.С.,

за участю секретаря судового засідання - Фатєєвої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зарожненської сільської ради Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Зарожненської сільської ради Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на : земельну ділянку площею 6,4723 га, кадастровий НОМЕР_2, земельну ділянку площею 7,4683 га, кадастровий НОМЕР_3, розташовані на території Зарожненської сільської ради Чугуївського району Харківської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. Шилівка Решетилівського району Полтавської області померла його мати, ОСОБА_4.

Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді вище вказаних земельних ділянок, які належали померлій на підставі державних актів серії НОМЕР_4 від 17.02.2005 року та серії НОМЕР_5 від 20.10.2006 року.

За своє життя ОСОБА_4, 15 квітня 2005 року склала заповіт, згідно умов якого все належне їй майно, де б воно не було і із чого б воно не складалося заповіла ОСОБА_1.

Після смерті ОСОБА_4, позивач в державну нотаріальну контору с заявою про прийняття спадщини не звертався, вважав що за наявності заповіту і так набув право власності на спадкове майно, однак фактично прийняв спадщину так як мешкав разом з матір'ю, здійснив її поховання і втупив у володіння та управління її майном.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не може оформити свої спадкоємні права через нотаріальну контору, так як ним пропущений строк для подачі заяви для прийняття спадщини, він змушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача ОСОБА_5, діючий за довіреністю від 06.11.2015 року (а.с. 36), в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Зарожненської сільської ради Чугуївського району Харківської області, в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява в якій він просить розглядати справу за його відсутністю, заперечень проти позову не надав (а.с. 21).

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6, діючий за договором про надання правової допомоги від 05.05.2015 (а.с. 56, 57), в судовому засіданні позов не визнав, проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач в період, відведений для прийняття спадщини, не виявив наміру її прийняти, заяву до нотаріуса про прийняття спадщини не подавав, фактично спадщину не приймав, адже постійно на час смерті зі спадкодавицею не проживав, що підтверджується довідкою №89, виданою 03.06.2015 року Зарожненською сільською радою Чугуївського району Харківської області, відповідно до якої ОСОБА_4 була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1.

Суд відповідно до ст. 169 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутність нез'явившихся осіб за наявними доказами справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, представників позивача та відповідача, свідків, допитаних в судовому засіданні, дослідивши зібрані письмові докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. Шилівка Решетилівського району Полтавської області померла - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6, виданим Шилівською сільською радою Решетилівського району Полтавської області 24 червня 2009 року (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 6,4723 га, кадастровий НОМЕР_2, розташованої на території Зарожненської сільської ради Чугуївського району Харківської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_4 виданий на підставі розпорядження Чугуївської райдержадміністрації від 02.06.2004 року № 251 (а.с. 8, 9); та земельної ділянки площею 7,4683 га, кадастровий НОМЕР_3, розташованої на території Зарожненської сільської ради Чугуївського району Харківської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_5 виданий на підставі розпорядження Чугуївської райдержадміністрації від 02.06.2004 року № 251 (а.с. 10, 11).

Позивач є сином померлої ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_7 (а.с. 6).

За життя мати позивача, ОСОБА_4, 15 квітня 2005 року склала заповіт, згідно умов якого все належне їй майно, де б воно не було і із чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй по закону на день смерті, а також земельні сертифікати заповіла ОСОБА_1, заповіт посвідчено секретарем Зарожненської сільської ради Чугуївського району Харківської області, він не змінювався та не скасовувався (а.с. 12).

Після смерті ОСОБА_4, позивач в державну нотаріальну контору с заявою про прийняття спадщини не звертався, вважав що за наявності заповіту і так набув право власності на спадкове майно.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що він постійно проживав з матір'ю ОСОБА_4 в будинку за адресою: АДРЕСА_1, який належить йому на праві власності і в якому його мати була зареєстрована. Періодично на деякий час мати виїжджала в Полтавську область в с. Шилівка Решетилівського району, де мешкала у родичів. ІНФОРМАЦІЯ_4 року, коли його мати знаходилася у родичів в с. Шалівка, йому зателефонували та повідомили що вона померла, куди він виїхав та здійснив її поховання на місцевому цвинтарі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_4 є її бабусею, яка до 2006 року мешкала в АДРЕСА_1. З бабусею вона рідко бачилася тому що після смерті її батька - ОСОБА_7, який був сином ОСОБА_4, бабуся не цікавилася її життям. У 2006 році ОСОБА_4 виїхала в Полтавську область де і мешкала постійно по день смерті, на її похорон вона не їздила. Після смерті бабусі ОСОБА_3 у встановлений законом строк звернулася до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво не отримала та дізналася про існування заповіту. На теперішній час, враховуючи те, що спадщина відповідно до закону не оформлена, вона та її сестри, які є також онуками померлої ОСОБА_4, звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_1, знає сім'ю ОСОБА_1 з 1985 року. ОСОБА_1 мешкав разом з батьками та допомагав їм будувати будинок, а після смерті батька постійно проживав з матір'ю, піклувався про неї та як їй відомо здійснив її поховання. Нікого із родини ОСОБА_3 у ОСОБА_4 вона ніколи не бачила.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, яка також є сусідкою ОСОБА_4, надала пояснення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_8

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що ОСОБА_4 є її свекрухою, у 2006 році вона виїхала до Полтавської області де у 2009 році і померла. Після смерті ОСОБА_4 її онуки, які є доньками свідка, звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, однак свідоцтва так і не отримали так як дізналися про існування заповіту.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, яка є знайомою сім'ї ОСОБА_10, пояснила, що ОСОБА_4 останні роки не проживала в будинку за адресою: АДРЕСА_1, а біля п'яти років мешкала в Полтавській області. Хто в даному будинку мешкав вона повідомити не може, так як сама проживає на іншому кінці села.

Раніше в судовому засіданні представник відповідача Зарожненської сільської ради Чугуївського району Харківської області - сільський голова Бичкова О.С. суду пояснила, що у 2005 році до неї звернулася мешканка с. Зарожне - ОСОБА_4 для укладання заповіту. Хто проживав в будинку за вище вказаною адресою вона не знає, так як проживає далеко від нього. 03.06.2015 року вона дійсно видала довідку на звернення ОСОБА_3 щодо осіб зареєстрованих та проживаючих за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, ОСОБА_12 вказала, що знала від ОСОБА_1 про те, що він фактично прийняв спадщину, заперечень проти його вимог не має.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до п. 2 ст. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року N7, заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини.

За ст.1247 ЦК України заповіт укладається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем, має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст.ст.1251-1252 цього Кодексу.

Із наданого суду заповіту, вбачається, що він відповідає переліченим вимогам законодавства.

Згідно із ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини згідно ст.1218 ЦК України входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з ч.3 ст. 1268 ЦКУ спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно довідки №89, виданої 03.06.2015 року Зарожненською сільською радою Чугуївського району Харківської області, на яку посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень: - «ОСОБА_4, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року дійсно проживала постійно і була зареєстрована в АДРЕСА_1, крім неї за даною адресою ніхто не був зареєстрований і не проживав» (а.с. 26).

Однак судом досліджена і інша довідка № 696 видана 17.11.2015 року Шилівською сільською радою Решетилівського району Полтавської області, про те, що ОСОБА_4, дійсно проживала незареєстрована за адресою : АДРЕСА_2 з 2006 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а.с. 55).

Враховуючи пояснення свідків, суд приходить до наступного, будинок в якому згідно довідки №89, виданої 03.06.2015 року Зарожненською сільською радою Чугуївського району Харківської області проживала та була зареєстрована ОСОБА_4 - належить ОСОБА_1, що підтверджується договором дарування від 01.10.2008 року, згідно якого ОСОБА_4, належний їй на праві власності житловий будинок подарувала, а ОСОБА_1 прийняв його у власність безоплатно (а.с. 58), право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 КП «Чугуївським МБТІ» 25.10.2008 року, реєстровий № 48 (а.с. 59).

Отже, судом встановлено, що позивач фактично прийняв спадщину, оскільки на момент відкриття спадщини проживав разом матір'ю, користувався землями, які належать їй на підставі приватної власності, та обробляв їх. На даний час в нього зберігаються оригінали Державних актів на спадкові земельні ділянки, крім того він не заявляв про відмову від спадщини.

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не мешкали разом, до відомостей викладених в довідці № 696 виданої 17.11.2015 року Шилівською сільською радою Решетилівського району Полтавської області, так як ці дані спростовуються довідкою №89, виданою 03.06.2015 року Зарожненською сільською радою Чугуївського району Харківської області, показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, поясненнями представника відповідача ОСОБА_12 та договором дарування житлового будинку від 01.10.2008 року, який свідчив про наміри ОСОБА_4 все своє майно залишити своєму сину ОСОБА_1

Згідно з частиною 3 статті 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 Цивільного кодексу України є правом, а не обов'язком спадкоємця.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 81 Земельного кодексу України - громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі …..прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 1225 Цивільного кодексу України - право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Керуючись: ст.ст.1223, 1225, 1233-1235, 1247, 1251, 1268 ЦК України, ст. 81 ЗК України, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 10, 11, 61, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Зарожненської сільської ради Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, право власності на:

- земельну ділянку площею 6,4723 га, кадастровий НОМЕР_2, розташовану на території Зарожненської сільської ради Чугуївського району Харківської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_4;

- земельну ділянку площею 7,4683 га, кадастровий НОМЕР_3, розташовану на території Зарожненської сільської ради Чугуївського району Харківської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_5, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя -