Вирок № 55493911, 04.02.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4406/15-к

Номер провадження 1-кп/629/50/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова Олександра Григоровича,

при секретарі - Заводяній О.Ю.,

за участю прокурора - Кривича І.В.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12015220380001727 від 21.07.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, м. Лозова, Харківської області, громадянина України, українця, з середньо - спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, доньок: ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4., та ОСОБА_4-ІНФОРМАЦІЯ_5., не військовозобов'язаного, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не засудженого, паспорт громадянина України, серії НОМЕР_1, виданий Лозівським РВ ГУДМС України в Харківській області 02 серпня 2013 року, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого: ч.1 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2015 року , близько о 22 годині 50 хвилин ОСОБА_3 знаходився на автобусній зупинці в с. Миколаївка Лозівського району Харківської області. На вказаній автобусній зупинці ОСОБА_3 побачив ОСОБА_4, у якого із собою знаходився ноутбук марки «Lenovo G 580», оптична мишка марки «A 4 Tech X-710F», мобільні телефони марки «LG T-370 Nokia 1280», марки «Nokia 1280» . У ОСОБА_3 виник умисел на відкрите заволодіння вказаним майном, при цьому перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з умислом на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання , з корисливого мотиву, з метою наживи, без застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, шляхом ривку з рук ОСОБА_4 відкрито заволодів його ноутбуком марки ««Lenovo G 580», та згідно товарознавчої експертизи №3354 від 14.08.2015 року вартістю 3096 гривен 00 копійок, з оптичною мишкою марки «A 4 Tech X-710F», вартістю 25 гривень 00 копійок, після чого відкрито заволодів мобільними телефонами марки «LG T-370» вартістю 280 гривень та «Nokia 1280», чим спричинив матеріальний збиток потерпілому на загальну суму 3401 гривню 00 копійок.

З місця вчинення злочину ОСОБА_3 зник, викраденим розпорядився за власним розсудом.

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаявся у скоєному ним злочині, судові витрати у сумі 646 грн.31 копійки, визнає, просив суд не позбавляти волі,для себе зробив належні виводи, в подальшому з його боку це більше не трапиться.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, проти чого не заперечували інші учасники судового засідання.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) у потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 3401 грн.00 копійок.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_3 скоїв середньої тяжкості злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він є громадянином України, українець, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей: доньок: ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4., та ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3, за місцем мешкання характеризується позитивно, має середньо - спеціальну освіту, не працює, не військовозобов'язаний, раніше не засуджений.

( а.с. 96-102, 111-112)

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд визнає щире каяття, має на утриманні двох малолітніх дітей: доньок: ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4. та ОСОБА_4-ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд визнає скоєння злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, які вказані вище, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд не враховує положення ст. 69-1 КК України, так як злочин ним скоєно у стані алкогольного сп'яніння.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_3 в межах санкції обвинувачення із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 органом досудового слідства та прокурором не обиралась.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 судові витрати по справі за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3354 від 14.08.2015 року на загальну суму 646 грн. 31 коп. на користь держави, так як вона найшла своє підтвердження в судовому засіданні та її визнав у повному обсязі обвинувачений. (а.с.85-92).

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання щодо речових доказів вирішити в поряду ст. 100 КПК України.(а.с.85-92).

Керуючись ст. ст. 371, 373-374,376 КПК України (2012 р.), суд -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді - 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 ( шість) місяців, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового слідства та прокурором не обиралась.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3, паспорт громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданий Лозівським РВ ГУДМС України в Харківській області 02 серпня 2013 року, судові витрати по справі за проведення судово-товарознавчої експертизи №3354 від 14.08.2015 року у розмірі 646 гривні 31 копійки, на користь держави, та перерахувати їх на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова. ( а.с.85-92).

Речові докази по справі, а саме ноутбук марки «Lenovo G 580» оптичну комп'ютерну мишку, марки «A 4 Tech X-710F», мобільні телефони марки «LG T-370», марки «Nokia 1280», які знаходяться на зберіганні згідно розписки у потерпілого ОСОБА_4, залишити у останнього, диск з відеозаписом слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_4 від 07.10.2015 року , який знаходиться у справі суду, залишити у справі. (а.с.82- 84,110)

Питання щодо речових доказів розв'язати після набуття вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: О.Г. Попов