Постанова № 55488174, 03.02.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47319/15-а

Категорія 87

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 року cуддя Печерського районного суду Москаленко К.О. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

14.12.2015 позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, просить зобов'язати Пенсійний фонд України передати заяву ОСОБА_1про призначення пенсії уповноваженому територіальному органу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є пенсіонером за віком, з 1996 року він постійно проживає у Державі Ізраїль. До виїзду за кордон, позивач проживав за адресою: АДРЕСА_1. Проте, пенсія позивачу ні до виїзду за кордон, ні після виїзду не призначалась. У зв'язку з чим, позивач 07.07.2015 звернувся до УПФУ в Генічевському районі Херсонської області із заявою про призначення пенсії позивачу. Разом з тим, листом УПФУ в Генічевському районі Херсонської області від 08.07.2015 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії з посиланням на постанову КМУ від 02.07.2014 №234 «Про затвердження порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території АР Крим та м. Севастополя», вказавши, що даний порядок застосовується до громадян України, що проживають виключно в АР Крим. За вказаних обставин, позивач 05.11.2015 звернувся до відповідача з заявою про визначення уповноваженого територіального органу та направлення заяви про призначення пенсії за належністю, на що отримав відмову. Вважає відмову відповідача незаконною та необґрунтованою. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до п.2 ч.1, ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Представник відповідача Пенсійного фонду України надав суду письмові запречення. Заперечуючи проти позову, представник відповідача послався на те, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки Пенсійний фонд України, відповідно до чинного законодавства не наділений повноваженнями щодо визначення відповідного територіального управління Фонду для призначення, поновлення пенсій окремим громадянам, які проживають за межами України.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією паспорту для виїзду за кордон. (а.с.11)

Як встановлено судом, позивач постійно проживає у Державі Ізраїль з 1996 року, що підтверджується копією паспорту для виїзду за кордон. (а.с.11)

Як зазначає у своєму позові позивач, останній є пенсіонером за віком, до виїзду за кордон він проживав за адресою: АДРЕСА_1.

Разом із тим, будь-яких доказів того, що позивач до виїзду за кордон проживав за вказаною вище адресою суду не надав і такі дані матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2015 р позивач звернувся до УПФУ в Генічевському районі Херсонської області із заявою про призначення пенсії за віком позивачу. Листом УПФУ в Генічевському районі Херсонської області від 08.07.2015 року №284/08 позивачу було повідомлено про відсутність підстав відповідно до Постанови КМУ від 02.07.2014 №234 «Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території АР Крим та м.Севастополя» для призначення пенсії позивачу, оскільки позивач не проживає на території АР Крим. (а.с.46-49,50)

09.11.2015 позивач звернувся до відповідача Пенсійного фонду України з заявою щодо передачі його заяви про призначення пенсії уповноваженому територіальному органу. Листом відповідача позивачу було повідомлено про те, що відповідно до порядку звернення за пенсією, рішення про її призначення може бути прийнято відповідним управлінням Фонду у районі, місті, районі у місті за місцем проживання (реєстрації) заявника в Україні за умови особистого звернення заявника або його уповноваженого представника та надання заяви встановленої форми разом з документами, необхідними для призначення пенсії ( про стаж, заробіток тощо). (а.с. 52-53, 55-56)

Оцінюючи бездіяльність відповідача щодо відмови у передачі заяви позивача про призначення пенсії позивачу уповноваженому територіальному органу, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Відповідно до п. 2 вказаного Положення, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Згідно з п. 17 вищенаведеного Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до зазначеного вище Положення, Пенсійний фонд України, як центральний орган виконавчої влади, відповідно до покладених на нього завдань лише організовує, координує та контролює роботу його органів щодо призначення (перерахунку) та виплати пенсій спеціальних підрозділів, які безпосередньо призначають та виплачують пенсію, в Пенсійному фонді України, не створено.

Пенсійне забезпечення відповідно до ст.ст. 63, 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії управління Фонду в районі, місті і районах у містах, а не Пенсійний фонд України.

Наведені норми законодавства вказують на те, що обов'язок по забезпеченню своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій та інших виплат відповідно до чинного законодавства покладається саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

Позивач звертався до Пенсійного фонду України із проханням передати його заяву про призначення йому пенсії, проте останній, згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261 не наділений повноваженнями щодо передачі територіальним органам Пенсійного фонду України заяв про призначення пенсії, у зв'язку з чим, заява позивача була розглянута в порядку та строки, визначені Законом України "Про звернення громадян".

За таких обставин, відповідач Пенсійний фонд України діяв в межах чинного законодавства та жодним чином не порушив права та свободи позивача.

Крім того, статтею 3 Закону України від 15.04.2014 р. № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що сухопутну територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя визнано тимчасово окупованою територією, на яку поширюється особливий правовий режим, зокрема, щодо реалізації прав громадян на пенсійне забезпечення.

Частиною другою статті 7 цього Закону передбачено, що виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 02.07.2014 р. № 234 "Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя".

Відповідно до п.5 вказаної постанови Уряду порядок звернення осіб за призначенням (перерахунком), поновленням виплати пенсії особам, переведенням з одного виду пенсії на інший, наданням соціальних послуг, а також підтвердження факту неодержання пенсії та соціальних послуг від органів Російської Федерації затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінсоцполітики.

Механізму, який забезпечує виплату пенсій особам, які не проживають постійно на території України, чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 виплата пенсії здійснюється в межах території України. Переказування пенсії за кордон зазначеним Законом не передбачено.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач не довів, що діями відповідача порушені його права, а тому позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 47, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 63, 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. № 234 "Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя", ст.ст. 2, 6, 9, 11, 71, 94, 99, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя К.О.Москаленко