Ухвала суду № 55487854, 10.12.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-п-270/15

760/22674/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Калініченко О.Б.

при секретарі - Цісельській А.В.,

розглянувши заяву про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, третя особа: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.11.2014 року позов було задоволено частково та стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за Кредитним договором №ML-007/181/2008 від 18.08.2008 року в розмірі 226300,53 доларів США, що еквівалентно 2930591,80 грн., 127429,78 грн. пені, та судовий збір у розмірі 3441,00 грн.

21.09.2015 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, посилаючись в обґрунтування своїх заперечень по суті позовних вимог на те, що суд при постановленні рішення не застосував ст.ст. 57-60 ЦПК України та не витребував у позивача та третьої особи належних та допустимих доказів надання кредиту в сумі 160000,00 доларів США за Кредитним договором ML-007/181/2008 від 18.08.2008 року в безготівковій формі та повернення кредиту, а також сплати відсотків за даним кредитним договором в готівковій чи безготівковій формі з підписом відповідача ОСОБА_1, натомість встановив факт надання позивачем кредиту в сумі 160000,00 доларів США за Кредитним договором ML-007/181/2008 від 18.08.2008 року без доказів в матеріалах справи на підставі фальшивого доказу, яким, на дуку заявника, є розрахунок заборгованості.

Крім того, заявник зазначав, що він не зобов'язаний здійснювати платіж позивачу, оскільки не отримував від ПАТ «ОТП Банк» або ТОВ «ОТП Факторинг Україна» письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові за договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.01.2012 року, а докази реальної купівлі-продажу кредитного портфелю в доларах США за вказаним договором відсутні в матеріалах справи.

Таким чином, вважає, що у зв'язку із зазначеними обставинами, судом було прийнято рішення на підставі матеріалів і доказів, наданих лише позивачем, що призвело, на його думку, до неповного з'ясування обставин та прийняття рішення, яке не ґрунтується на вимогах закону.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав з наведеній в ній підстав та просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, копію якого він отримав 11.09.2015 року, та скасувати заочне рішення суду від 18.11.2014 року.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про розгляд заяви повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили. Суд вважає за можливе розглянути заяву про перегляд заочного рішення у відсутності представників позивача та третьої особи, оскільки їх неявка згідно ч.1 ст.231 ЦПК України не є перешкодою для розгляду заяви.

Згідно зі ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Відповідно до положень ч.2 ст. 72 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку. Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений судом за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин (ч.1 ст. 73 ЦПК України).

За вказаних обставин суд визнає право відповідача на подання заяви про перегляд заочного рішення, враховуючи, що копію рішення він отримав особисто 11.09.2015 року, хоча копія рішення направлялась на його адресу 15.12.2014 року та була повернута за закінченням терміну зберігання 28.01.2015 року, що вважається презумпцією належного повідомлення.

Так, згідно зі ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ст. 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч.2 ст.59 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Так, в якості таких заперечень проти позову відповідач посилається на те, що позивачем жодних доказів, які б підтвердили отримання ним грошових коштів, не надано, а відповідній розрахунок заборгованості є фальшивим.

Разом з тим, посилання на ці обставини нічим не обґрунтовані та не підтверджені і не спростовують тверджень позивача про видачу грошових коштів, а тому за наявності в матеріалах справи копій кредитних заявок на спірну суму, які містять підпис заявника, та частковим погашенням боргу заявником сприймаються судом лише як його припущення та намагання маніпулювати рішенням суду для уникнення цивільно-правової відповідальності.

При цьому доводи відповідача про відсутність у позивача права вимоги до нього, оскільки він не отримував від ПАТ «ОТП Банк» або ТОВ «ОТП Факторинг Україна» жодних письмових повідомлень про відступлення права грошової вимоги факторові за договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.01.2012 року, спростовуються положеннями ст. 516 ЦК України, відповідно до яких заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.

Також відповідно до ч.2 ст.516 ЦК, якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов'язанні, лише новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, оскільки боржник має право не виконувати свого обов'язку перед новим кредитором до надання йому доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Однак за матеріалами справи боржник був повідомлений про вказані обставини ще листом від 28.03.2013 року.

Крім того, ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. В разі визнання такого договору недійсним заявник не позбавлений можливості переглянути рішення за нововиявленими обставинами.

Таким чином, заявник не виклав жодних заперечень у спростування вимог позивача та не зазначив жодних фактичних даних, які б існували на час постановлення рішення і на підставі яких суд міг встановити наявність або відсутність обставин, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, а також зі свого боку не послався на докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи та слугували на користь відповідача і давали суду підстави для постановлення іншого рішення.

Його представник в судовому засіданні по суті також не посилався на докази, які б могли мати істотне значення для правильного вирішення справи. Доводи, викладені в наявних в матеріалах справи поясненнях відповідача, враховані судом при постановлені рішення, а подана заява не містить обґрунтованого посилання на докази, які б могли мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, вивчивши письмові докази, суд не вважає можливим задовольнити заяву про перегляд заочного рішення, оскільки рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань заявника.

А з огляду на те, що при постановлянні рішення судом були враховані всі обставини справи, в заяві про перегляд рішення заявником, а також його представником в судовому засіданні не були приведені посилання на такі доказі, які б могли мати значення для правильного вирішення справи, то за таких обставин розгляд справи за відсутності чи з участю відповідача не вплинув б на результат розгляду справи.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18.11.2014 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.74, 228-232 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

У задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18.11.2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, третя особа: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: