Рішення № 55486330, 05.02.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів: Ковальчук Н.М., Боймиструка С.В.

секретар судового засідання: Коробчук А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу представника Дубенської виховної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області та Дубенської загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступеня №9 Рівненської області на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дубенської виховної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області про поновлення порушених трудових прав та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 до Дубенської виховної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області про поновлення порушених трудових прав та стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Наказ № 317 від 31 серпня 2015 року «Про розподіл педагогічного навантаження вчителя школи на перший семестр 2015-2016 рік ОСОБА_1.», виданий директором Дубенської загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступенів № 9 Дубенської виховної колонії Державної Пенітенціарної служби України в Рівненській області визнано незаконним та скасовано.

Поновлено ОСОБА_1 18 годинне тижневе навантаження вчителя - предметника.

Стягнуто з Дубенської виховної колонії Державної Пенітенціарної служби України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток за період з 31 серпня 2015 року по 26 листопада 2015 року в сумі 8 542,02 грн.

Стягнуто з Дубенської виховної колонії Державної Пенітенціарної служби України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну немайнову шкоду в сумі 500,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В поданій на рішення апеляційний скарзі представник Дубенської виховної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області та Дубенської загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступеня №9 Рівненської області Мацей А.М. вказує на його незаконність з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд вийшов за межі заявлених позовних вимог та задовільнив вимоги позивача, які не заявлялися. Вказує на порушення судом правил цивільної юрисдикції, оскільки вказаний спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Судом не враховано, що Дубенська загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів №9 Рівненської області є самостійною юридичною особою, тому позов пред'явлено до неналежного відповідача. Зазначає, що позивачем не надано належних доказів зміни істотних умов праці.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване, просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

Проте суд цих вимог закону не врахував.

Згідно зі ст. 26 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 30 ЦПК України).

Позовом є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, пред'явлена з метою судового захисту невизнаного, порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

Правовими наслідками задоволення судом позову є зобов'язання відповідача як особи, до якої позивачем пред'являється матеріально - правова вимога, вжити заходів до вчинення дій, утримання від вчинення дій та усунення обставин, що призвели до порушення, невизнання чи оспорювання права або охоронюваного законом інтересу шляхом, зазначеним у резолютивній частині судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 2002 року працює вчителем Дубенської загальноосвітньої школи ІІ-Ш ступенів №9 Рівненської області.

Наказом начальника Дубенської виховної колонії №35 о/с від 10 серпня 2012 року переведена на посаду вчителя загальноосвітньої школи та викладала предмети: світову літературу, художню культуру, українську мову і літературу із повним тижневим навантаженням.

Наказом директора №317 від 31.08.2015 року Дубенської загальноосвітньої школи ІІ-Ш ступенів №9 Рівненської області розподілено навчальні години тижневого навантаження серед вчителів-предметників : ОСОБА_1 -2.5 годин на тиждень.(а.с.11)

Непогодившись із вказаним наказом, позивач звернулась в суд із позовною заявою до Дубенської ВК управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області та просила суд визнати незаконними дії директора школи щодо зменшення їй тижневого навантаження, зобов'язати поновити попередні умови праці, стягнути втрачений заробіток та моральну шкоду.

Разом з тим, із позовної заяви вбачається, що вимоги ОСОБА_1 зводяться до визнання наказу директора Дубенської ЗОШ №9 Рівненської області №317 про встановлення тижневого навантаження незаконним, проте у прохальній частині позовної заяви цих вимог зазначено не було, в судовому засіданні судом позовні вимоги не уточнювались, із заявами про збільшення або зменшення розміру позовних вимог та про притягнення до участі в справі в якості співвідповідача Дубенську ЗОШ №9 позивач не зверталась.

Проте, суд першої інстанції цих обставин справи не врахував і в супереч вимог ч.1 ст.11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог та визнав наказ №317 від 31.08.2015 року директора школи незаконним і скасував його, поновив ОСОБА_1 18 годинне тижневе навантаження вчителя - предметника.

Тобто, суд вирішив питання про права та обов'язки юридичної особи, яка не приймала участі в розгляді справи.

Дубенська загальноосвітня школа ІІ-Ш ступенів №9 Рівненської області має статус юридичної особи, з державною формою власності та входить в структуру(штат) Дубенської виховної колонії управління ДПС України в Рівненській області, яка є розпорядником коштів. (а.с.23,67)

Якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 33 ЦПК ).

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що належними відповідачами в даній справі має бути Дубенська загальноосвітня школа ІІ-Ш ступенів №9 Рівненської області та Дубенська ВК ДПС України в Рівненській області.

Заява позивача про залучення в якості співвідповідача Дубенську загальноосвітню школу ІІ-Ш ступенів №9 Рівненської області в матеріалах справи відсутня.

За таких обставин, вимоги про стягнення із Дубенської ВК ДПС України в Рівненській області, як розпорядника коштів, втраченого заробітку та моральної шкоди є похідними і залежить від встановлення судом порушення трудових прав, а тому є передчасними.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 33 ЦПК України суд розглядає справи лише в межах заявлених вимог і не може самостійно, без клопотання позивача замінювати первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучати до участі у справі іншу особу як співвідповідача.(правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 21 січня 2015 року, у справі № 6-204цс14).

Оскільки допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права (ст.33 ЦПК) в силу ст.303 ЦПК України унеможливлюють на стадії апеляційного розгляду виправити допущені судом першої інстанції помилки, колегія дійшла висновку, про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 11,33,303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника Дубенської виховної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області та Дубенської загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступеня №9 Рівненської області задовольнити частково.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 листопада 2015 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Дубенської виховної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області про поновлення порушених трудових прав та стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий

Судді: