Ухвала суду № 55485238, 05.02.2016, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/279/16-ц

Провадження № 2/541/302/2016

У Х В А Л А

05 лютого 2016 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Андрущенко-Луценко С.В. розглянувши матеріали позовної заяви Першого заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Миргородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Миргорода,

в с т а н о в и в :

03.02.2016 року Перший заступник керівника Миргородської місцевої прокуратури звернувся до Миргородського міськрайонного суду із позовом в інтересах Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області про стягнення коштів за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Миргорода.

Частиною 2 ст. 45 ЦПК України (у чинній редакції) встановлено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених статтею 25 Закону України „Про прокуратуру. Для представництва інтересів в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України „Про прокуратуру встановлено, що:

- представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1);

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина 3);

- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобовязаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного субєкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або субєктом владних повноважень (частина 4).

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в поданій позовній заяві прокурор зазначає Виконавчий комітет Миргородської міської ради.

У поданій прокурором позовній заяві не наведено обставин, які б перешкоджали б Виконавчому комітету Миргородської міської ради звернутися з відповідним позовом до суду самостійно; не надано письмової згоди Виконавчого комітету Миргородської міської ради на здійснення прокурором представництва інтересів згаданого Виконавчого комітету Миргородської міської ради (абзац 3 частини 2 ст. 45 ЦПК України), а відтак не підтверджено підстав для представництва Виконавчого комітету Миргородської міської ради у суді по даній справі.

Із заяви-листа поданого до суду головою Миргородської міської ради 04.02.2016 року та доданих до нього копій документів вбачається, що Виконавчий комітет Миргородської міської ради дізнався про подачу до суду відповідного позову прокурором та звертає увагу суду на ту обставину, що Виконавчим комітетом Миргородської міської ради ще 28.01.2016 року подано до Миргородського міськрайонного суду самостійний позов про стягнення з ОСОБА_1 коштів за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Миргорода. Законні інтереси держави в даній справі не зачіпаються, а тому підстави для представництва її інтересів у прокуратури відсутні. Тобто, Виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області не погоджується на представництво його інтересів прокурором.

Виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області завчасно, 29.01.2016 року інформував прокурора про подання ним до суду самостійного позову, що свідчить про відсутність підстав для представництва прокурором по даній справі інтересів держави в особі Виконавчого комітету Миргородської міської ради та про те, що Виконавчим комітетом Миргородської міської ради в повній мірі вживаються заходи по стягненню коштів в примусовому порядку. З огляду на викладене, подальша активність прокурора в цьому питанні є не мотивованою.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 03.02.2016 року відкрито провадження по справі за позовом Виконавчого комітету Миргородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури.

Відповідно до ст. 122 ч.2 п. 3 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження по справі якщо в провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зважаючи на вище наведене, у відкритті провадження за позовом Першого заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури в інтересах Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області слід відмовити.

Керуючись ст. 122 ч.2 п.3 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Першого заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Миргородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Миргорода.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_2