Рішення № 55484413, 02.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/14191/14-ц Головуючий у І інстанції Жарікова О. В.Провадження № 22-ц/780/184/16 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.Категорія 29 02.02.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

02 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2015 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року позивач УПСЗН адміністрації Ленінського району Харківської міської ради звернувся до суду із позовом про стягнення боргу. Заявлені вимоги мотивував тим, що на обліку в управлінні перебувала ОСОБА_3 як одержувач тимчасової допомоги на дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батько якого ухилявся від сплати аліментів. Тимчасова допомога була призначена ОСОБА_3 на період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, всього за цей період було сплачено тимчасової державної допомоги на суму 4106,70 грн. 30 серпня 2013 року на адресу проживання боржника ОСОБА_2 управлінням була направлена вимога щодо повернення ним на рахунок управління виплачених сум, грошові кошти до цього часу від відповідача до управління не надходили. Просив стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 4106,70 грн. на розрахунковий рахунок управління для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2015 року в задоволенні позову УПСЗН адміністрації Ленінського району Харківської міської ради відмовлено.

Позивач УПСЗН адміністрації Ленінського району Харківської міської ради, не погоджуючись із рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2015 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що не погоджується із висновком суду про недоведеність позову, оскільки після закінчення виплати допомоги позивачем було встановлено місце проживання боржника на підставі даних, які містилися у копії виконавчого листа, а також місце проживання боржника встановлено судом під час відкриття провадження в справі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом із тим рішення суду першої інстанції даним вимогам не відповідає.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що на підставі заяви ОСОБА_3 рішенням УПСЗН в Ленінському районі від 02 лютого 2012 року та в подальшому від 24 липня 2012 року призначено допомогу сім'ям з дітьми з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

Відповідно до довідки РВ ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про неотримання аліментів від 04 січня 2012 року № 10 ОСОБА_3 не отримувала аліменти з ОСОБА_2 у період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2011 року згідно з виконавчим листом № 2-1753, який видано 07 квітня 2004 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини з усіх видів заробітку.

Аналогічну довідку про неотримання аліментів за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року видано РВ ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції 02 липня 2012 року, № 237.

Згідно довідки обласного центру по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій від 19 серпня 2013 року № 487, ОСОБА_3 отримала за 2012 рік допомогу у розмірі 4106,70 грн.

30 серпня 2013 року УПСЗН адміністрації Ленінського району Харківської міської ради направило ОСОБА_2 на адресу АДРЕСА_1 листа про сплату 4106,70 грн. на підставі п. 12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Виходячи із довідки про неотримання аліментів, виконавчий лист видано для стягнення аліментів на утримання дитини ІНФОРМАЦІЯ_1, а отже аліменти за даним виконавчим листом мають стягуватися до 12 січня 2020 року.

Згідно із ч. ч. 8, 9, 10 ст. 181 СК України, якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Роботу щодо призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Відповідно до п. 2 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189, тимчасова допомога призначається у разі, коли: рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3, на користь якої рішенням суду стягнуто аліменти на утримання дитини, не отримувала їх у 2011 році та за шість місяців 2012 року (станом на момент видачі довідки про це), УПСЗН адміністрації Ленінського району Харківської міської ради правомірно призначило їй тимчасову державну допомогу, яку виплатило в 2012 році в загальному розмірі 4106,70 грн.

Відповідно до п. 12 Порядку № 189, якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вважав, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_2 має можливість утримувати дитину або того, що його місце проживання (перебування) встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, а тому звернення позивача до суду є передчасним.

Разом із тим, в матеріалах виконавчого провадження наявна адреса боржника ОСОБА_2 (АДРЕСА_2), що підтверджується довідкою РВ ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.

Крім того, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом здійснено запит до адресно-довідкового бюро щодо встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_2 Довідкою адресно-довідкового бюро підтверджено, що місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3

Однак, вирішуючи спір, суд першої інстанції усупереч вимогам ст. ст. 212 - 214 ЦПК України залишив поза увагою та не надав належної оцінки дійсним обставинам у справі, а саме що місце проживання відповідача є встановленим.

Таким чином, наявні передумови стягнення із батька, місце проживання якого встановлено, суми сплаченої тимчасової допомоги в судовому порядку на користь органу праці та соціального захисту населення, передбачені п. 12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.

З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку про доведеність заявлених позивачем позовних вимог та задовольняє позовні вимоги про стягнення виплаченої суми тимчасової допомоги 4106,70 грн.

За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставами для його скасування із ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України колегія суддів здійснює перерозподіл судових витрат та стягує із відповідача на користь позивача 1339,80 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 на користь Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради, р/р 35411014031178, код ЄДРПОУ 03196647, банк ГУДКСУ в Харківській області МФО 851011, сплачену тимчасову допомогу в розмірі 4106,70 грн. (чотири тисячі сто шість грн. 70 коп.) та судовий збір 1339,80 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Фінагєєв В.О.

ОСОБА_6