Постанова № 55483921, 04.02.2016, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/58/16-а

2-а/379/2/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2016 року м.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Василенко О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання дій неправомірним та зобов'язати здійснити виплату пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 18.01.2015 року звернулася до суду з даним позовом, в якому просить визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області щодо відмови у призначенні їй пенсії по втраті годувальника з 28 січня 2015 року по 08 травня 2015 року відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі відшкодування фактичних збитків за її померлого чоловіка ОСОБА_2, який був інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов'язати відповідача призначити та виплатити їй пенсію по втраті годувальника з 28 січня 2015 року по 08 травня 2015 року, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі відшкодування фактичних збитків за її померлого чоловіка ОСОБА_2, який був інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідач, у запропонований судом строк подав до суду заперечення, за яким позов вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка є інвалідом 1 групи з 07 грудня 2006 року довічно внаслідок загального захворювання, що підтверджується витягом із акту огляду МСЕК до довідки серії КИО-І №255239.

З 04.08.1973 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про смерть, виданим 30.01.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №12. Смерть ОСОБА_2 настала в результаті захворювання, що пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Даний факт підтверджено експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії Міністерства охорони здоров'я та Міністерства надзвичайних ситуацій від 03.03.2015 року №1044, в якому зазначено основний діагноз - ІХС: стенозуючий атеросклероз коронарних артерій. Осередковий кардіосклероз. Гостра серцева недостатність. Набряк легень і головного мозку» та зроблено висновок: «Захворювання, що призвело до смерті, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС».

ОСОБА_2 згідно його заяви від 17.04.2007 року та додатково поданих документів було переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію по інвалідності 2 групи в розмірі фактичних збитків, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розрахунок пенсії ОСОБА_2 було здійснено на підставі довідки №30 про заробітну плату, обчислену за дні роботи в зоні відчуження, виданої 22 березня 2007 року ВАТ «Тараща-Автотранс», та довідки №29 за формою №122, виданої ВАТ «Тараща-Автотранс» 22 березня 2007 року про те, що ОСОБА_3 був безпосередньо зайнятий на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 22 липня 1986 року по 02 серпня 1986 року та з 03 серпня 1986 року по 13 серпня 1986 року.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 виданого Київською обласною державною адміністрацією 29 березня 2007 року та вкладки до посвідчення НОМЕР_2 ОСОБА_2 був особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС №1.

Позивачка зверталася до відповідача із заявою від 08.05.2015 року про призначення пенсії в зв'язку з втратою годувальника з 08.05.2015 року, проте їй було відмовлено в задоволенні даної заяви.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 14 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року визнано незаконним рішення УПФ України у Таращанському районі Київської області від 19.05.2015 року № 3 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по втраті годувальника у розмірі відшкодування фактичних збитків за померлого чоловіка ОСОБА_2, який був інвалідом ЧАЕС, незаконним та зобов'язано УПФ України у Таращанському районі Київської області призначити з 08.05.2015 року ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі відшкодування фактичних збитків за її померлого чоловіка ОСОБА_2, який був інвалідом ЧАЕС.

25 листопада 2015 року позивачка звернулася до УПФ України у Таращанському районі Київської області з проханням перерахувати їй з 28 січня 2015 року пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі відшкодування фактичних збитків за її померлого чоловіка ОСОБА_2, який був інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У своєму листі від 26.11.2015 року №8077/02-01 УПФ України у Таращанському районі Київської області, посилаючись на ч.3 ст. 45 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відмовлено позивачці у перерахуванні та виплаті пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28.01.2015 року.

Вирішуючи питання щодо правомірності відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника, суд виходить з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні у розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.

ОСОБА_2 за життя отримував у пенсію по 2 групі інвалідності ЧАЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків по день смерті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 10 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Згідно ч.1 ст. 46 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» сім'я, яка має право на пенсію в разі втрати годувальника, може звертатися за призначенням пенсії в будь-який час після смерті або встановлення безвісної відсутності годувальника без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

За таких обставин, оцінюючи в сукупності надані сторонами докази, надавши правову оцінку встановленим обставинам справи, суд приходить до висновок щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки всупереч наведеним вимогам законодавства відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо відмови у призначенні позивачці пенсії по втраті годувальника, а позивачка звернулася суду за відновленням свого порушеного права в межах строків визначених законом.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст. 8-11, 18, 62, 71, 94, 99, 159,160, 161, 162, 183-2, 186, 256 КАС України, ст.ст. 36, 37, 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 46 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника з 28 січня 2015 року по 08 травня 2015 року відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі відшкодування фактичних збитків за її померлого чоловіка ОСОБА_2, який був інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи - протиправним.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 по втраті годувальника з 28 січня 2015 року по 08 травня 2015 року відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі відшкодування фактичних збитків за її померлого чоловіка ОСОБА_2, який був інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп..

Постанова суду у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

ГоловуючийО. М. Василенко