Рішення № 55483341, 02.02.2016, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/66/15-ц

Провадження № 2/362/104/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 лютого 2016 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Медведєва К.В.,

при секретарі - Савчук Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Васильківська районна державна адміністрація Київської області про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява, в якій позивач просить позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що з відповідачем по справі вона перебувала в зареєстрованому шлюбі, який 26.09.2003 року було розірвано. Від народження дитини батько його покинув, і позивач фактично виховує дитину сама. Позивач зазначає, що відповідач постійно ухиляється від сплати аліментів на дитину, навіть після низки рішень судів, у справах де відповідач оспорював батьківство.

Також позивач зазначає, що відповідач ніяким чином не піклується до сина, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться його успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини.

В судове засідання позивач та її представник з'явились, позовні вимоги підтримали, не заперечували проти ухвалення заочного рішення.При цьому позивач пояснила, що відповідач не спілкується з дитиною та перешкоджає розвитку дитини, оскільки не надає згоди на виїзд дитини за кордон. Також представник позивача пояснила, що відповідач є біологічним батьком дитини позивача, проте ухиляється від виконання батьківських обов'язків та постійно ініціює судові процеси про виключення запису про батьківство відповідача з актового запису про народження дитиниз метою недопущення розгляду цієї справи, натомість у всіх справах позови відповідача залишено без розгляду.

Відповідач до суду не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи.

До суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з недостатністю часу для ознайомлення з матеріалами справи. Оскільки довіреність на ім'я позивача видана 27.01.2016 року і представником навіть не подано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, то суд вважає причини неявки представника в суд неповажними, тому суд клопотання залишив без задоволення.

Тому суд вважає за можливим вирішити справу заочно на підставі наявних неї доказів.

Третя особа до судового засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, при ухваленні рішення поклалася на думку суду.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 10 ЦПК України сприяючи всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснивши особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попередивши їх про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяючи здійсненню їхніх прав, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду положень ст.ст. 57 і 58 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом достовірно встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а його матір'ю є ОСОБА_1/а.с.6/.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб позивач та відповідач зареєстрували шлюб 09.11.2001 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Васильківського міського управління юстиції Київської області/а.с.5/.

Судом встановлено, що шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано 26.09.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу/а.с.7/.

Відповідно до висновку експерта № 67/05-і та висновку експерта № 12-283, які використовувалися при вирішенні судової справи щодо призначення аліментів позивачу від відповідача, відповідач був дійсно визнаний біологічним батьком ОСОБА_3/а.с.9-15/.

Відповідно до довідки від 16.12.2014 р.№ 244, наданої директором Васильківської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №9 ОСОБА_4 ОСОБА_2, батько учня 7-Б класу ОСОБА_3 за період навчання дитини з 1-го по 7-й клас жодного разу не зявлявся у школу, батьківські збори не відвідував, навчання та вихованням сину на цікавився /а.с.18/.

Відповідно до довідки, комунального закладу «Васильківської районної ради» Васильківського районний центр первинної медико-санітарної допомоги» від 15.12.2014 р. відповідач за період з народження і по період 15.12.2014 р. в дитячу поліклініку з дитиною ОСОБА_3 не звертався/а.с.19/.

Відповідно до свідчень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_2 не займається вихованням дитини ОСОБА_3, не проявляє батьківської турботи, не піклується про його здоров'я, фізичний та духовний розвиток.

У висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області від 14.10.2014 р. № 2320/6-23, зазначено, що батько ОСОБА_2 самоусунувся від виховання своєї дитини, не виконує своїх батьківських обов'язків, матеріальної допомоги не надає, не проявляє до нього батьківської турботи, не піклується про здоров'я, фізичний та духовний розвиток, тому вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 39-40/.

Згідно ч.2 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Отже, перед судом доведено факти ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, а тому останній має бути позбавлений батьківських прав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212 -215, 223,224-233 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Марянівка Макарівського району Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 відносно малолітнього сина - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати до органу реєстрації актів цивільного стану.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 243,60 грн.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленим ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя