Постанова № 55480802, 02.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2016 р. Справа№ 910/15467/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Смойленко П.М. довіреність № б/н від 17.07.15

від відповідача 1: Герасименко Р.І, довіреність № ГН-23-Ю/2016 від 04.01.16

від відповідача 2: Олійник Н.В. довіреність № б/н від 03.06.15

розглянувши матеріали апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Талісман Страхування"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17 грудня 2015 року

у справі №910/15467/15 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Талісман Страхування"

до - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

- Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-АВТО"

про стягнення 64 977,62 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Рітейл-Страхування" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-АВТО" про стягнення 64 977,62 грн. (т.І, а.с.4-7).

30 липня 2015 року ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/15467/15 було замінено найменування позивача на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Талісман Страхування" (т.І, а.с.163-165).

07 липня 2015 року Позивачем подано клопотання про виключення зі складу відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-АВТО" та стягнути всю суму страхового відшкодування з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО".

17 грудня 2015 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/15467/15 провадження у справі щодо ТОВ "Союз-Авто" припинено, у задоволенні позову до ПрАТ "Страхова компанія "Вусо" відмовлено (т.ІІ, а.с. 39-46).

Повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 17 грудня 2015 року у справі №910/15467/15 складено та підписано 23 грудня 2015 року (т.ІІ, а.с.46).

31 грудня 2015 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Талісман Страхування" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 17 грудня 2015 року у справі № 910/15467/15, про що свідчить поштовий конверт про направлення апеляційної скарги, в якій просить скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 січня 2016 року, для розгляду апеляційної скарги ПрАТ "СК "Талісман Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/15467/15 від 17 грудня 2015 року визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів - Агрикової О.В., Рудченка С.Г.

15 січня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПрАТ "СК "Талісман Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/15467/15 від 17 грудня 2015 року у справі № 910/15467/15 прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Рудченко С.Г., Агрикова О.В. та призначено до розгляду на 02 лютого 2016 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2016 року у зв'язку з перебуванням судді Рудченка С.Г. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/15467/15 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Мальченко А.О., Агрикової О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2016 року апеляційну скаргу ПрАТ "СК "Талісман Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/15467/15 від 17 грудня 2015 року прийнято до провадження колегію суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів - Агрикова О.В., Мальченко А.О.

01 лютого 2016 року від представника Відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

02 лютого 2016 року від представника Відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Представник ПрАТ "Страхова компанія "Рітейл-Страхування" у в судовому засіданні 02 лютого 2016 року надав суду пояснення, в яких просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/15467/15 від 17 грудня 2015 року повністю та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" в судовому засіданні 02 лютого 2016 року надав суду пояснення, в яких заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/15467/15 від 17 грудня 2015 року без змін.

Представник ТОВ "Союз-Авто" в судовому засіданні 02 лютого 2016 року надав суду пояснення, в яких заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/15467/15 від 17 грудня 2015 року без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

23 листопада 2012 року ПАТ "СК "Рітейл-Страхування" (страховик) і ОСОБА_6 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 1933.01.12 (далі - Договір добровільного страхування), за умовами якого було застраховано майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Mitsubishi" реєстраційний номер НОМЕР_1; строк дії вказаного договору встановлено до 24:00 год. 25.11.2013 р. (т.І, а.с. 18).

Додатковою угодою № 1 до Договору добровільного страхування було продовжено строк дії вказаного Договору з 00:00 год. 26.11.2013 по 23:59 год. 25.11.2014 р. (т.І, а.с. 28).

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 02.12.2014 року у справі № 756/16173/14-п встановлено, що 12 листопада 2014 року о 12:00, ОСОБА_7 керуючи автомобілем марки "Богдан", державний номерний знак НОМЕР_2, на перехресті проспекту Г.Сталінграду - вулиці М. Залки, в місті Києві, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "Mitsubishi", державний номерний знак НОМЕР_1, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Вказаною постановою ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т.І, а.с. 32).

12 листопада 2014 року ОСОБА_6 повідомив позивача про настання ДТП, подавши відповідну заяву (т.І, а.с. 33-35).

13 листопада 2014 року ФОП ОСОБА_8 виставив рахунок № 14/11/13-00045, відповідно до якого вартість ремонтних робіт застрахованого транспортного засобу складає 50 659,59 грн. (т.І, а.с.43).

18 листопад 2014 року ОСОБА_6 подав ПАТ "СК "Рітейл-Страхування" заяву на виплату страхового відшкодування та просив перерахувати грошові кошти згідно узгодженої калькуляції СТО "Лайф Авто" (т.І, а.с. 36).

18 листопада 2014 року складено акт № б/н огляду колісного транспортного засобу (т.І, а.с. 56-57).

19 листопада 2014 року складено калькуляцію ремонту після ДТП № 42/42/UA, відповідно до якої вартість ремонту була визначена у сумі 50 691,95 грн. (т.І, а.с. 58-60).

19 листопада 2014 року ТОВ "Юніверсал Асістанс-Україна" складено звіт № 42/42.11.14, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 31 739,53 грн. (вартість відновлювального ремонту - 50 691,95 грн.) (т.І, а.с. 48-55).

24 листопада 2014 року оформлено страховий акт № 00806.1401.01к, затверджений головою правління позивача 26.12.2014 р., відповідно до якого сума страхового відшкодування склала 26 849,58 грн. (т.І, а.с. 38).

09 грудня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до Позивача із заявою про перегляд страхового відшкодування у зв'язку зі збільшенням ринкової вартості транспортного засобу, спричиненим валютним коливанням (т.І, а.с. 126).

18 грудня 2014 року на засіданні комісії по компромісним виплатам було прийнято рішення оформлене протоколом від 18.12.2014 р. № 00806.1401 про проведення виплати страхового відшкодування в повному обсязі без врахування пропорційності на СТО "Лайф-Авто"; дострахування транспортного засобу (укладення додаткової угоди) до ринкової вартості з дати ДТП до моменту закінчення Договору (т.І, а.с. 127).

29 грудня 2014 року ОСОБА_6 подав позивачу заяву, в якій з огляду на збільшення ринкової вартості автомобіля просив збільшити страхову суму за Договором до 180 000 грн. (т.І, а.с. 128).

29 грудня 2014 року між ОСОБА_6 та позивачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору добровільного страхування № 1933.01.12\1 від 21.11.2013 р., якою збільшено загальну ринкову вартість транспортного засобу та страхову суму до 180 000 грн.; загальний страховий платіж склав 6 067 грн. (т.І, а.с. 129).

29 грудня 2014 року ПАТ "СК "Талісман-Страхування" було оформлено прибутковий касовий ордер № 9 323, відповідно до якого від ОСОБА_6 прийнято 1 127 грн. (т.І, а.с. 130).

29 грудня 2014 року було оформлено страховий акт № 00806.1401.02к, затверджений головою правління позивача 30.12.2014 р., відповідно до якого сума страхового відшкодування склала 50 659,59 грн. (т.І, а.с. 41).

09 лютого 2015 року Позивач перерахував ФОП ОСОБА_8 страхове відшкодування за Договором № 1933.01.12 у сумі 23 810,01 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.02.2015 р. № 293. (т.І, а.с. 40).

09 лютого 2015 року Позивач перерахував ФОП ОСОБА_8 страхове відшкодування за Договором № 1933.01.12 у сумі 26 849,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.02.2015 № 294 (т.І, а.с. 37).

01 квітня 2015 року було оформлено страховий акт № 00806.1401.03к, затверджений головою правління позивача 01.04.2015 р., відповідно до якого сума страхового відшкодування склала 78 995,91 грн. (т.І, а.с. 44).

08 квітня 2015 року Позивач перерахував ФОП ОСОБА_8 страхове відшкодування за Договором добровільного страхування № 1933.01.12 у сумі 28 336,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.04.2015 № 732 (т.І, а.с. 43).

ФОП ОСОБА_8 та ОСОБА_6 було підписано (без зазначення дати) акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 14/11/13-00045, з якого вбачається виконання та прийняття ремонтних робіт на суму 74 011,31 грн. (т.І, а.с. 47).

На думку Позивача, загальний розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті складає - 78 995,91 грн.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача-2, власника "Богдан", державний номерний знак НОМЕР_2 (під час керування яким ОСОБА_7, який перебував у трудових відносинах з Відповідачем-2, спричинив пошкодження транспортного засобу "Mitsubishi", державний номерний знак НОМЕР_1), як страхувальника на момент ДТП була застрахована Відповідачем-1 за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0206577, за якими ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становив 50 000 грн., а франшиза - 0 грн. (т.І, а.с. 102).

Крім того, Відповідачем-1 застраховано цивільну відповідальність Відповідача-2 відповідно до Договору від 20.02.2014 р. № 1208038-33-10-01 добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно з умовами якого страхова сума за шкоду заподіяну майну третіх осіб складає 70 000 грн., а франшиза - 0 (т.І, а.с. 109-110).

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

16 лютого 2015 року Позивач звернувся до Відповідача-1 із заявою про виплату страхового відшкодування у сумі 50 659,59 грн. (т.І, а.с. 14-15).

Відповідач-1, розглянувши заяву Позивача, виплатив страхове відшкодування у сумі 14 018,29 грн., посилаючись на невірний розрахунок Позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 р. призначено комісійну судову автотоварознавчу експертизу, за результатами проведення якої експертами КНІДСЕ складено Висновок від 19.11.2015 р. № 15361/15362/15-54. Цілями судової експертизи було визначення конкретного переліку деталей пошкоджених внаслідок саме цієї ДТП та визначення переліку деталей і робіт необхідних для відновлення пошкодженого транспортного засобу та визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу. Проте вказаний Висновок містить лише констатацію фактів і обставин наявних в матеріалах справи. При цьому, внаслідок проведення експертизи не вдалось визначити вартості відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу з урахуванням зносу, а Позивач вказаних відомостей ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надав.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Водночас, пунктом 2.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Судом встановлено, що збільшення розміру страхового відшкодування та страхової суми Позивачем було здійснено вже після ДТП.

Спочатку виникли правовідносини між страховиком (Позивач) та страхувальником (ОСОБА_6.), потім відбулося ДТП, а після цього сторони 29.12.2014 р. уклали Додаткову угоду якою на майбутнє збільшили загальну ринкову вартість транспортного засобу та загальну страхову суму.

Пунктом 5 Додаткової угоди від 29.12.2014 р. визначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання.

Тобто страхове відшкодування має бути розраховано за умовами визначеними Договором від 23.12.2012 р. без врахування умов додаткових угод, які укладалися вже після ДТП.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що Позивач і страхувальник вчиняли узгоджені дії спрямовані на корегування суми страхового відшкодування до вартості остаточно визначених ремонтних робіт.

Нормами чинного законодавства України не передбачено зворотної дії правочинів на відносини, які виникли до їх укладення у сфері страхування.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України "Про страхування" договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування, аналогічні положення містяться також у ст. 983 ЦК України.

Пунктом 6.3. частини Б Договору добровільного страхування наземного транспорту № 1933.01.12 від 23.12.2012 р. встановлено, що він набирає чинності з моменту вказаного як початок періоду страхування, але не раніше надходження страхового платежу в повному розмірі на поточний рахунок або у касу Сраховика чи його представника, якщо інше не погоджено письмово Сторонами та проведення огляду ТЗ Страховиком (його представником).

З огляду на викладене та те, що збільшення розміру страхового відшкодування було змінено після настання ДТП, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при розрахунку страхового відшкодування потрібно керуватись положеннями Договору без урахування Додаткової угоди від 29.12.2014 р., положення якої набрали чинності з моменту її підписання та сплати страхового платежу, тобто з 29.12.2014 р.

Відповідно до п. 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Позивач не подав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність підстав для стягнення заявленої суми.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Крім того, колегія суддів, враховуючи подану Позивачем суду першої інстанції заяву про стягнення страхового відшкодування лише з Відповідача-1, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі щодо ТОВ "СОЮЗ-АВТО" з підстав п. 1-1, ст. 80 ГПК України.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що апелянт не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 ГПК України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17 грудня 2015 року у справі № 910/15467/15 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ПрАТ "СК "Талісман Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 17 грудня 2015 року у справі № 910/15467/15 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ПрАТ "СК "Талісман Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 17 грудня 2015 року у справі № 910/15467/15 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 17 грудня 2015 року у справі № 910/15467/15 залишити без змін.

3.Справу № 910/15467/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко