Постанова № 55480719, 01.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2016 року Справа № 904/6980/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядженя голови суду ОСОБА_1 від 01 лютого 2016 року).

При секретарі Ковзикові В.Ю.

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_2, прокурор відділу, посвідчення №032900 від 10.04.2015 р.;

від позивача: ОСОБА_3, представник, довіреність №7/10-3003 від 28.12.2015 р.;

від управління Держземагентства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області: ОСОБА_4, представник, довіреність №31-28-06-1063/15-15 від 04.01.2016 р.;

від ДП Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр: ОСОБА_5, представник, довіреність №234/9 від 22.01.2016 р.;

інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВКФ ІНБУДТЕХ»

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2014 року у справі № 904/6980/14

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВКФ ІНБУДТЕХ», м. Дніпропетровськ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Виконавчий комітет Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, м. Дніпропетровськ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дніпропетровська обласна державна адміністрація

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області

третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Концерн радіомовлення, радіозвязку та телебачення Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України, м. Київ

про повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2014 року (суддя Бєлік В.Г.) позовні вимоги Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради задоволені.

Суд зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "НВКФ ІНБУДТЕХ" повернути тимчасово зайняту земельну ділянку за кадастровим № 1210100000:03:178:0047, площею 1,3716 га, вартість якої відповідно до нормативно-грошової оцінки становить 4 473 311,66 грн., що розташована за адресою: пр. Гагаріна в районі буд. № 101 у м. Дніпропетровську, державі в особі Дніпропетровської міської ради за актом-приймання передачі.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «НВКФ ІНБУДТЕХ», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, та відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року, залишеним без змін Адміністративним апеляційним судом Дніпропетровської області, власником земельної ділянки і відповідно правом розпорядження спірною земельною ділянкою наділена Дніпропетровська державна адміністрація, а не Дніпропетровська міська рада, тому відсутні підстави для повернення спірної земельної ділянки неналежному власнику.

Крім того, апелянт посилається на те, що після закінчення договору оренди від 24 липня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НВКФ Інбудтех» не здійснювало користування земельною ділянкою, щодо якої виник спір.

Всі ці обставини, на думку відповідача, є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06 липня 2015 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2014 року скасовано, у задоволенні позовних вимог Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Дніпропетровський апеляційний господарський суд виходив з того, що оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року, залишеним без змін Адміністративним апеляційним судом Дніпропетровської області, власником земельної ділянки і відповідно правом розпорядження спірною земельною ділянкою наділена Дніпропетровська державна адміністрація, а не Дніпропетровська міська рада, охоронювані права та інтереси сторін по справі - Дніпропетровської міської ради та виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради не були порушені і прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська помилково предявив даний позов в інтересах держави для захисту нібито порушених прав Дніпропетровської міської ради.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів не вважала законним повертати земельну ділянку неналежному власнику - Дніпропетровській міській раді.

Постановою Вищого господарського суду України від 5 листопада 2015 року постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06 липня 2015 року скасована, справа направлена для нового розгляду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України зазначив, що висновки апеляційного суду про неможливість повернення спірної земельної ділянки неналежному власнику - Дніпропетровській міській раді, з посиланням на установлене адміністративним судом у справі №№8094/1180/14, є передчасними з огляду на те, що суду не слід було обмежуватись установленим Дніпропетровським окружним адміністративним судом у постанові від 08 квітня 2014року, зокрема, щодо відсутності права розпорядження спірною ділянкою позивачем станом на травень 2007 року, а слід було установити, хто на час звернення Прокурора Жовтневого району міста Дніпропетровська з даним позовом мав право вимоги до відповідача про повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки за кадастровим №1210100000:03:178:0047, площею 1,3716 га.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2015 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 21 грудня 2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати ОСОБА_6 від 18 грудня 2015 року було змінено склад колегії суддів , у звязку з відпусткою судді Дарміна М.О., визначено для розгляду справи № 904/6980/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. ( доповідач), судді Чус О.В., Кузнецова І.Л.

Розпорядженням секретаря судової палати ОСОБА_6 від 21 грудня 2015 року було змінено склад колегії суддів , у звязку з тимчасовою непрацездатністю судді Чус О.В., визначено для розгляду справи № 904/6980/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В.( доповідач), судді Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2015 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 01 лютого 2016 року, замінено Управління Держземагентства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області - на Управління Держземагентства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області; залучено до участі у справі у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр м.Дніпропетровськ.

Оскільки 20 липня 2006 року Міністерство транспорту та зв'язку України видало наказ №751 "Про реорганізацію підприємств, що входять до складу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення", яким передбачено реорганізація підприємств, то відповідно до статті 25 ГПК України саме Концерн радіомовлення, радіозвязку та телебачення Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України, є правонаступником Державного підприємства Дніпропетровського обласного радіотелевізійного передавального центру.

Розпорядженням голови суду ОСОБА_1 від 01 лютого 2016 року було змінено склад колегії суддів , у звязку з виходом на роботу суддів Чус О.В., Дарміна М.О., визначено для розгляду справи № 904/6980/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В.( доповідач), судді Дармін М.О., Чус О.В.

Представники відповідача та третіх осіб 1,3,4, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не зявились, заяв про відкладення розгляду справи не надали.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представників відповідача та третіх осіб, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені належним чином.

На думку колегії суддів, неявка у судове засідання представників відповідача та третіх осіб 1,3,4 не перешкоджає розгляду справи, оскільки у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги і з огляду на те, що суд вже відкладав розгляд справи у звязку з неявкою відповідача та третіх осіб.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 травня 2007 року Дніпропетровською міською радою винесено рішення № 116/15 „Про передачу земельної ділянки по проспекту Гагаріна в районі будинку № 101 (Жовтневий район) в оренду ТОВ "НВКФ ІНБУДТЕХ" для проектування та будівництва житлового комплексу.

24 липня 2007 року між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВКФ ІНБУДТЕХ" (Орендар) укладений договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: пр. Гагаріна в районі будинку № 101 (Жовтневий район у м. Дніпропетровську), площею 1 3716 га, і зареєстрована в Державному реєстрі за кадастровим № 1210100000:03:178:0047.

Відповідно до п.3.1. договору договір укладено на пять років.

Відповідно до п.3.2., п.3.3. договору після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар який належно виконував обовязки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.3.4. договору укладення договору оренди землі на новий строк здійснюється виключно на підставі рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду шляхом його переукладення та державної реєстрації у встановленому порядку.

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВКФ ІНБУДТЕХ" із позовом про зобовязання повернути тимчасово зайняту земельну ділянку за кадастровим № 1210100000:03:178:0047, площею 1,3716 га, розташованої по пр. Гагаріна в районі буд. № 101 у м. Дніпропетровську, державі в особі Дніпропетровської міської ради за актом-приймання передачі, прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради посилався на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НВКФ ІНБУДТЕХ" після закінчення терміну дії договору оренди землі від 24 липня 2007 року, продовжує використовувати земельну ділянку в той час, як договір не пролонговано, новий договір щодо оренди вказаної земельної ділянки не укладено.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди землі від 24 липня 2007року був укладений на пять років та припинив свою дію, документи, які б засвідчували право відповідача користуватися спірною земельною ділянкою, в матеріалах справи відсутні, тому відповідач зобовязаний повернути земельну ділянку державі в особі Дніпропетровської міської ради.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Частина 3 статті 125 Земельного кодексу України містить пряму заборону приступати до використання земельної ділянки до становлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

Право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону (ст. 126 ЗК України).

Відповідно до ч.1 ст.116, ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, на момент вирішення спору законодавчо встановлені документи, які б засвідчували право відповідача користуватися спірною земельною ділянкою, в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані, а факт використання відповідачем спірної земельної ділянки без належним чином оформлених документів підтверджений актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства групи по самоврядному контролю за використання та охороною земель від 01 серпня 2014року, складеним Виконавчим комітетом Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради за результатами проведеної перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства України (а.с.15-16).

Відповідно до ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власнику землі.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про зобовязання відповідача повернути земельну ділянку Дніпропетровській міській раді з огляду на наступне.

Як вбачається з постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року по справі № 8094/1180/14, залишеною без змін Ухвалою Адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2014 року та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2015 року, визнано протиправними та скасовано п.1, п.3, п.4, п. 10 рішення Дніпропетровської міської ради № 116/15 від 23 травня 2007 року „Про передачу земельної ділянки по проспекту Гагаріна в районі будинку № 101 (Жовтневий район) в оренду ТОВ "НВКФ ІНБУДТЕХ" для проектування та будівництва житлового комплексу. При цьому, скасовуючи вищезазначене рішення Дніпропетровської міської ради, суди виходили з того, що Дніпропетровська міська рада, яка є органом місцевого самоврядування, не була наділена повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, яка перебувала у постійному користуванні державного підприємства, та відповідно, не мала повноважень на вилучення земельної ділянки, на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду, а також не мала і повноважень на віднесення цієї земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови.

На підставі листів державного підприємства "Дніпропетровського обласного радіотелевізійного передавального центру " №171 від 17 березня 2006 року (а.с. 142, том 1) та №645 від 03 жовтня 2006 року (а.с. 63, том 1) про надання згоди на вилучення земельної ділянки з його постійного користування Дніпропетровською міськрадою було прийнято оспорюване рішення.

Статтею 84 ЗК України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Повноваження у сфері використання і розпорядження землями державної власності покладені на місцеві державні адміністрації відповідно до ст. ст. 17, 84 ЗК України та ст. ст. 13, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Так, відповідно до п.п. а, ж ч.1 статті 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України, якою передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Оскільки спірна земельна ділянка належить до державної форми власності, повноваження щодо розпорядження якою належить обласній державній адміністрації, а не міській раді, то порушення інтересів держави в особі Дніпропетровської міської ради за поданим прокурором позовом-відсутні, так як орган місцевого самоврядування не мав повноважень по розпорядженню земельними ділянками, що перебувають у державній власності.

Крім того, відповідно до Статуту Державного підприємства Дніпропетровського обласного радіотелевізійного передавального центру 1995 року, враховуючи зміни від 17.04.2001 року. Державне підприємство - Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр, створене на загальнодержавній власності наказом комітету зв'язку України від 04.10.1991 року №101, входить до складу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, який передано до сфери управління Держтелерадіо України згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1995 року №129 "Питання Державного комітету телебачення і радіомовлення" з усіма його підприємствами і організаціями.

Відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплене за Підприємством, здійснюється за погодженням з Держтелерадіо України у порядку, що встановлений чинним законодавством (п.4.4 Статуту Державного підприємства Дніпропетровського обласного радіотелевізійного передавального центру).

Відповідно до Статуту Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, яке є правонаступником Державного підприємства Дніпропетровського обласного радіотелевізійного передавального центру, Концерн створений на загальнодержавній власності і підпорядкований Державному комітету інформаційної політики телебачення і радіомовлення України, у відповідності з Указом Президента України від 15.12.1999 року №1573/99 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади".

20 липня 2006 року Міністерство транспорту та зв'язку України видало наказ №751 "Про реорганізацію підприємств, що входять до складу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення", яким передбачено реорганізація підприємств, в тому числі Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр.

Таким чином, саме Концерн радіомовлення, радіозвязку та телебачення адміністрації державної служби спеціального звязку та захисту інформації України є правонаступником Державного підприємства Дніпропетровського обласного радіотелевізійного передавального центру і користувачем спірної земельної ділянки на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою.

Відповідно і право вимоги про повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки за кадастровим №1210100000:03:178:0047, площею 1,3716 га. до відповідача на час звернення з даним позовом Прокурора Жовтневого району міста Дніпропетровська належало власнику земельної ділянки, тобто державному органу виконавчої влади, або землекористувачу Концерну радіомовлення, радіозвязку та телебачення Адміністрації Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України, а не органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. № 411, Адміністрація Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України (Адміністрація Держспецзвязку) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах організації спеціального звязку, захисту інформації, телекомунікацій і користування радіочастотним ресурсом України, яка здійснює в межах повноважень, передбачених законом, функції з управління обєктами державної власності, що належать до сфери управління Адміністрації Держспецзвязку ( ч.4 п.85)

Згідно з частиною 6 п.10 Положення, Адміністрація Держспецзвязку має право одержувати і використовувати в установленому порядку земельні ділянки з метою розміщення адміністративних і господарських будівель, стаціонарних технічних засобів та інженерних споруд, обєктів житлового будівництва, інших обєктів, необхідних для функціонування Адміністрації Держспецзвязку та підпорядкованих їй органів.

З огляду на вищезазначене, права та інтереси сторін по даній справі: Дніпропетровської міської ради та виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради не були порушені і прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська помилково предявив даний позов в інтересах держави для захисту нібито порушених прав Дніпропетровської міської ради, яка не є власником спірної земельної ділянки.

Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції неповно зясував обставини справи, зробив висновки, які не відповідають встановленим обставинам, порушив норми матеріального права, що у відповідності до п.2 статті 103 ГПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВКФ ІНБУДТЕХ» - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2014 року у справі № 904/6980/14- скасувати.

У задоволенні позовних вимог Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради відмовити.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 лютого 2016 року

Головуючий суддя О.В. Березкіна

СуддяМ.О.Дармін

Суддя О.В.Чус