Рішення № 55480661, 04.02.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2016 р.Справа № 924/16/16

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали

за позовом Фермерського господарства "Ако" с.Залав'я Рівненська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дунаївці

про стягнення 290476,07 грн., з яких 290000 грн. попередньої оплати, 476,07 грн. три проценти річних

Представники сторін:

позивача: Бабінець І.А. - за довіреністю №3 від 07.12.2015р.

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 290476,07 грн., з яких 290000 грн. попередньої оплати, 476,07 грн. три проценти річних. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не поставив картопляний самохідний комбайн та посилається на положення ст. ст.525,526,530,626,629,663, п.2 ст.693, ч.1,2 ст.712 ЦК України, ст. ст. 179,ч.1,2 ст.193,199,216-218,220,224-225,230,232,265 ГК України.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обгрунтовуючи доказами поданими при поданні позову.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, витребуваний судом письмовий відзив на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не надав, причини неявки представника та неподання доказів не пояснив.

Ухвали суду від 04.01.2016року про порушення провадження у справі, від 15.01.2016р. про відкладення розгляду справи надсилались відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому судом враховано положення ст. 64 ГПК України, відповідно до якої вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена стороні належним чином, якщо вона надіслана за адресою місцезнаходження сторони, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин , відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

За усною домовленістю між сторонами відповідач зобов'язувався поставити позивачеві картопляний самохідний комбайн, а останній сплатити грошові кошти.

Фермерським господарством "Ако" с.Залав'я Рівненська область здійснено попередню оплату за картопляний самохідний комбайн у сумі 290000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 29-08 від 29.08.2011р. на суму 40000грн., №02-09 від 01.09.2011р. на суму 40000грн., №07-09 від 06.09.2011р. на суму 40000грн., №14-09 від 12.09.2011р. на суму 40000грн., №14-09 від 23.09.2011р. на суму 30000 грн., № 21-09-11 від 19.09.2011р. на суму 40000грн., №26.09.2011р. від 26.09.2011р. на суму 20000грн., № 29-09-2011 від 29.09.2011р. на суму 10000грн., № 04-10-11 від 04.10.2011р. на суму 30000 грн.

В матеріали справи надано податкові накладні №63 від 26.09.2011р. на суму 20000грн., №65 від 29.09.2011р. на суму 10000 грн., №61 від 23.09.2011р. на суму 30000 грн., № 54 від 01.09.2011р. на суму 40000грн., №57 від 06.09.2011р. на суму 40000грн., №39 від 15.09.2011р. на суму 40000грн., №60 від 20.09.2011р. на суму 40000грн.

07 жовтня 2015р. та 19.10.2015р. Фермерське господарство "Ако" направила вимогу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з вимогою поставити картопляний самохідний комбайн протягом 7 днів з дня отримання вимоги. У разі невиконання даної вимоги щодо поставки комбайну повернути суму попередньої оплати товару в розмірі 290000 грн. протягом 14 днів з дня отримання вимоги.

Оскільки відповідач не поставив комбайн та не повернув кошти, позивач звернувся до суду з позовом 290476,07 грн., з яких 290000 грн. попередньої оплати, 476,07 грн. три проценти річних.

Аналізуючи та досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 509, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 4 ст.203 ЦК України визначено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.1 ст. 202, ч.1 ст.205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Приписами ч.1 ст.639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до положень ч.1 ст.181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем здійснено попередню оплату відповідачу (за комбайн) на загальну суму 2900000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 29-08 від 29.08.2011р. на суму 40000грн., №02-09 від 01.09.2011р. на суму 40000грн., №07-09 від 06.09.2011р. на суму 40000грн., №14-09 від 12.09.2011р. на суму 40000грн., №14-09 від 23.09.2011р. на суму 30000 грн., № 21-09-11 від 19.09.2011р. на суму 40000грн., №26.09.2011р. від 26.09.2011р. на суму 20000грн., № 29-09-2011 від 29.09.2011р. на суму 10000грн., № 04-10-11 від 04.10.2011р. на суму 30000 грн.

Таким чином, на підставі вищезазначених документів між сторонами, як суб'єктами господарської діяльності згідно з приписами ст.ст.11, 202, 509, 642 ЦК України, ст.173 ГК України виникли зобов'язання, які за своїм змістом фактично є укладенням договору поставки.

Відповідно до ч.1 статті 793 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Наведена норма кореспондується з приписами статті 526 ЦК України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

При цьому, згідно п. 2 даної статті, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив попередню оплату за комбайн в сумі 290000грн., що підтверджено наданими в матеріали справи платіжними дорученнями.

У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань по поставці товару (комбайну), позивач направив відповідачу 07 жовтня 2015р. та 19.10.2015р. Фермерське господарство "Ако" вимогу поставити картопляний самохідний комбайн протягом 7 днів з дня отримання вимоги. У разі невиконання даної вимоги щодо поставки комбайну повернути суму попередньої оплати товару в розмірі 290000 грн. протягом 14 днів з дня отримання вимоги.

Лист з вимогою від 07.10.2015р. повернувся позивачу із відміткою пошти "за закінченням встановленого терміну зберігання".

У відповідності до п.1.7 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 290000,00 грн. обґрунтовані матеріалами справи, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 476,07 грн. за період з 27.11.2015 року по 28.12.2015 року згідно поданого розрахунку.

Проте, судом при здійсненні перерахунку встановлено, що позивачем не вірно зазначено кількість днів прострочки, а саме, замість 32 днів (762,74 грн.) взято 20дн. ( з 27.11.2015 року по 28.12.2015 року).

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 476,07 грн. три проценти річних заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

За змістом статті 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, суд вважає, що позов про стягнення 290000 грн. попередньої оплати та 476,07 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 44, 49, 82, 85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Фермерського господарства "Ако" с.Залав'я Рівненська область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дунаївці про стягнення 290476,07 грн., з яких 290000 грн. попередньої оплати, 476,07 грн. три проценти річних задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Фермерського господарства "Ако" Рівненська область, Млинівський район, с.Залав'я, вул.Шосейна,3 (код 22559624) 290000 грн. (двісті дев'яносто тисяч 00 коп.) попередньої оплати, 476,07 грн. (чотириста сімдесят шість гривень 07 коп.) 3% річних та 4357,15 грн. (чотири тисячі триста п'ятдесят сім грн. 15 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 04.02.2016 року

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 4 прим. : 1 - до справи, 2-3 - позивачу (с.Заслав'я, вул.Шосейна,3), представник Бабінець І.А. - м.Рівне, вул. Соборна,34/11; 4 - відповідачу (м.Дунаївці, вул.Д.Жлоби,73).