Ухвала суду № 55480165, 01.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01.02.2016

№ 910/27848/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод», як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору,

до публічного акціонерного товариства «Сбербанк», м. Київ, в особі відділення «Харківське відділення №3», м. Харків (далі – Банк), та

приватного акціонерного товариства “Термолайф”, м. Харків (далі – ПрАТ “Термолайф”),

про визнання договору про відкриття кредитної лінії від 04.09.2012 недійсним

зі справи № 910/27848/15

за позовом Банка

до товариства з обмеженою відповідальністю “Коксотрейд”, м. Київ (далі – ТОВ “Коксотрейд”) та

ТОВ “Термолайф”

про стягнення 1 136 479,26 доларів США та 2 543 741,74 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №910/27848/15 за позовом Банка про стягнення солідарно з ТОВ “Коксотрейд” як поручителя та ПрАТ “Термолайф” як боржника: 295 992,95 доларів США, що еквівалентно 6 454 250,30 грн., заборгованості за кредитом, що утворилася у зв’язку з неналежним виконанням ПрАТ “Термолайф” умов договору від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО про відкриття кредитної лінії (далі – Договір); 200 000 доларів США, що еквівалентно 4 361 083,80 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 95 992,95 доларів США, що еквівалентно 2 093 166,50 грн. прострочених процентів за користування кредитом; 884 691,56 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом; 440 228,93 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, а всього 1 324 920,49 грн.

Приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод» (далі – Завод) як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним Договір.

Відповідно до частини першої статті 26 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Абзацами першим та другим пункту 1.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” передбачено, що у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суді, але до прийняття ним рішення. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу виноситься ухвала.

Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54 - 57 ГПК України, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 ГПК України). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 ГПК України. Зокрема, дійшовши висновку про те, що у відповідній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога третьої особи, та/або доказів, що підтверджують ці обставини, суд повертає заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 названого Кодексу. Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»; відповідним нормативно-правовим актом внесено зміни до Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (далі – Закон).

Так, відповідно до частин першої і другої статті 9 Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України; суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Виходячи із суті вказаної норми, у поданні позовної заяви до суду на документі, що підтверджує сплату судового збору, має міститися підтвердження зарахування коштів, сплачених як судовий збір, до державного бюджету України.

У доданій до позовної заяви квитанції від 01.02.2016 №108 (на її зворотному боці) відсутня відмітка про зарахування судового збору до державного бюджету України.

Судом на виконання вимог частини другої статті 9 Закону здійснено перевірку зарахування судового збору за квитанцією від 01.02.2016 №108 на суму 1 378 грн. до спеціального фонду державного бюджету України за допомогою комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».

За результатом вказаної перевірки станом на 01.02.2016 встановлено, що інформація стосовно зарахування судового збору за квитанцією від 01.02.2016 №108 до спеціального фонду Державного бюджету України у комп’ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» відсутня.

Відповідно до статті 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

У доданих до позовної заяви описах вкладення у цінний лист від 01.02.2016 зазначено, що Заводом надіслано на адреси Банка (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46) та ПрАТ “Термолайф” (61071, м. Харків, Шосе Карачівське, 44): «Копія позовної заяви 01.02.2015 р.; Копія додатків до позовної заяви», але не міститься будь-якого переліку доданих до позовної заяви документів, з огляду на що суд позбавлений можливості дійти висновку про належне надіслання Банку та ПрАТ “Термолайф” усіх матеріалів позовної заяви.

Разом з тим, предметом первісного позову є стягнення солідарно з ТОВ “Коксотрейд” як поручителя та ПрАТ “Термолайф” як боржника грошових коштів у зв’язку з неналежним виконанням ними умов Договору, а предметом позову Заводу є визнання недійсним Договору.

Таким чином, вимога Заводу не стосується предмету спору між позивачем та відповідачами у справі №910/27848/15, у зв'язку з чим не може бути розглянута як вимога третьої особи.

Завод не позбавлений права звернутися до суду з самостійним позовом про визнання Договору недійсним.

Відповідно до пунктів 4, 5 і 6 частини першої статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: у позовній заяві не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з частиною третьою статті 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись пунктами 4, 5 і 6 частини першої статті 63 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути приватному акціонерному товариству «Харківський коксовий завод» без розгляду.

Суддя О. Марченко