Рішення № 55480122, 26.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2016Справа №910/30379/15

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Рекламно-інформаційна агенція "АММ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - центр "Брест - Литовський" про розірвання договору та стягнення 66 594,88 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

Від позивача: Федчук І.Є. - представник за довіреністю

Яковенко В.М. - представник за довіреністю

Від відповідача: Клименко В.Є. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Рекламно-інформаційна агенція "АММ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - центр "Брест - Литовський" про розірвання договору та стягнення 66 594,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 року порушено провадження у справі №910/30379/15.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем направлено відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору оренди, укладеного сторонами, проте відповідач ухиляється від прийняття об'єкту оренди за актом, суму гарантійного внеску не повернув.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вказуючи, що позивачем не дотримано порядку, визначеного п. 10.4 договору, в частині належного повідомлення орендодавця про дострокове припинення договору, оскільки відповідачем таке повідомлення отримане не було та позивачем на надано доказів протилежного, та крім того, з огляду на приписи ст. 188 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України договір не може бути розірваним без узгодження орендодавця.

В судовому засіданні 13.01.2016 року оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 26.01.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення позивача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника позивача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, розглядає справу за відсутності представника позивача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2014 року між ТОВ рекламно-інформаційна агенція «АММ» (орендар) та ТОВ «Бізнес-центр «БРЕСТ-ЛИТОВСЬКИЙ» (орендодавець) було укладено Договір оренди №219-10/2014 нежитлового офісного приміщення (далі - Договір) за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування Об'єкт оренди загальною площею - 280,14 м2 (двісті вісімдесят цілих чотирнадцять сотих квадратних метри), що знаходяться на 4 (четвертому) поверсі будівлі (літ. Г) розташованої в м. Києві по вул.. Старокиївська, за №10 (далі - Будівля).

Відповідно до пункту 2.2. Договору Об'єкт оренди, згідно Плану (Додаток №1 до Договору). При цьому, загальна площа приміщення, зазначеного в даному пункті, враховує коефіцієнт загальних площ, що складає 1,16 та множиться на фактичну площу орендованих приміщень, зазначеного в Плані, а саме 241,50 м" х1,16 = 280,14 метрів квадратних.

Відповідно до пункту 3.1. Договору передача Об'єкту оренди здійснюється уповноваженими представниками сторін у строк до 01 жовтня 2014 року включно, але в будь-якому випадку не раніше отримання Орендодавцем від Орендаря гарантійного платежу,

визначеною п. 4.4. Договору.

01 жовтня 2014 року Сторонами було складено Акт прийому-передачі об'єкту оренди загальною площею 280,14 м2 на 4-му поверсі Будівлі. Пунктом 6 Акту сторонами задекларовано, що Об'єкт оренди відповідає плану, зазначеному в Додатку №1 до цього Договору. Акт підписано Орендарем та поставлено печатку та поставлена печатка Орендодавця.

Пунктом 4.4. Договору сторони домовились, що Орендар зобов'язаний перерахувати на рахунок Орендодавця платежі, зазначені у пп. 4.1. та 4.2. цієї статті, з розрахунку за один місяць з урахуванням ПДВ, сума яких встановлюється як Гарантійний платіж, до підписання сторонами Акту прийому-передачі Об'єкту оренди, але в будь-якому випадку не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дня підписання цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору визначена ціна орендної плати за користування Об'єктом оренди, що з урахуванням ПДВ за місяць склала всього 41 180,58 гри.

Пунктом 4.2. Договору визначена ціна послуги по утриманню Об'єкта оренди, що з урахуванням ПДВ за місяць склала 25 414,30 грн.

Отже сума гарантійного платежу визначеного пунктом 4.4. склала 66 594,88 грн. Зазначена сума гарантійного платежу була сплачена Позивачем на рахунок Відповідача 03 листопада 2014 року.

Строк дії Договору відповідно до п. 10.1. Договору закінчувався 01 жовтня 2015 року.

Пунктом 10.4. Договору передбачене право Орендаря достроково припинити дію Договору, повідомивши про це Орендодавця за 2 (два) місяці до дати запланованого припинення строку дії Договору та за умови сплати всіх рахунків, виставлених Орендодавцем згідно з умовами передбаченими цим Договором, та всіх платежів відповідно до умов цього Договору. Орендар скориставшись правом наданим йому пунктом 10.4. Договору більш ніж за два місяці повідомив Орендодавця про бажання достроково припинити його дію з 01 липня 2015 року та проханням прийняти приміщення згідно умов Договору та акту прийому-передачі об'єкту оренди про що направив 24.04.2015 року цінного листа з описом вкладення на адресу

Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що ним направлено відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору оренди, укладеного сторонами, проте відповідач ухиляється від прийняття об'єкту оренди за актом, суму гарантійного внеску не повернув, а тому просить суд розірвати договір оренди та стягнути з відповідача суму гарантійного внеску.

Щодо позовних вимог в частині розірвання договору оренди, укладеного між сторонами у справі, суд зазначає наступне.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що умовами п.10.4 договору сторони погодили, що договір може бути достроково припинений з ініціативи орендаря за умови сплати орендарем всіх рахунків та всіх платежів відповідно до умов цього договору, про що орендар повідомляє іншу сторону за 2 місяці до дати запланованого припинення строку дії договору

Так, позивач, на підставі п. 10.4 договору, цінним листом 24.04.2015 надіслав відповідачу повідомлення про припинення договору оренди від 01.10.2014 №219-10/2014, та просив прийняти приміщення згідно умов договору та акту прийому-передачі об'єкту оренди.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не направив своїх повноважних представників для прийняття орендованого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 10 (літера "Г"), у зв'язку з достроковим розірвання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідач вчинив всі необхідні та передбачені умовами договору дії щодо розірвання спірного договору, а тому, в силу приписів ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України та положень п. 10.4договору, договір оренди від 01.10.2014 №219-10/2014 є розірваним з 01.07.2015р.

Щодо заперечень відповідача, які зводяться до того, що позивачем не дотримано порядку, визначеного п. 10.4 договору, в частині належного повідомлення орендодавця про дострокове припинення договору, оскільки відповідачем таке повідомлення отримане не було та позивачем на надано доказів протилежного, та крім того, з огляду на приписи ст. 188 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України договір не може бути розірваним без узгодження орендодавця, то суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що не допускається розірвання договорів в односторонньому порядку, якщо інше не передбачено законом або договором.

Однак, в даному випадку, сторони спірного правочину погодили в п. 10.4 договору право на дострокове його припинення з ініціативи орендаря.

Суд також зазначає, що повідомлення вих. № 23-04-2015/АММ від 23.04.2015 про дострокове припинення дії договору було надіслано засобами поштового зв'язку 23.04.2015 на адресу відповідача, а саме: 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10, літера-Г, яка зазначена в реквізитах орендодавця в п. 15 договору, та яка є його юридичною адресою згідно відомостей свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи відповідача. Положення договору та приписи чинного законодавства в частині повідомлення про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку встановлювати факт отримання чи неотримання адресатом кореспонденції, визначальним є сам факт здійснення такого повідомлення.

Таким чином, суд не приймає вказані заперечення відповідача при вирішенні даного спору в частині вимог щодо розірвання договору оренди.

Оскільки договір оренди від 01.10.2014 №219-10/2014 є розірваним з 01.07.2015р., слід дійти висновку, що на час звернення до господарського суду спірний договір був розірваним в силу закону і не потребує подальшого розірвання його в судовому порядку, відтак суд відмовляє в задоволенні вимоги про розірвання договору оренди.

Щодо вимог позивача про стягнення 66594,88 грн. гарантійного платежу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.4 договору у випадку дострокового розірвання цього договору з ініціативи орендаря, кошти перераховані ним в рахунок сплати гарантійного платежу , повертаються в частині, що залишиться після виконання, у разі необхідності, орендарем зобов'язань зі сплати орендної плати, витрат по утриманню об'єкту оренди, компенсаційних виплат за пошкодження, псування об'єкту оренди та інших, передбачених договором платежів.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідач, заперечуючи проти позову в чистині повернення суми гарантійного платежу, зазначає, що оскільки акт приймання-передачі майна з оренди між сторонами договору не підписаний, відтак орендар самовільно звільнив приміщення без згоди орендодавця, а тому згідно п. 7.7 договору гарантійний платіж орендарю не повертається.

Суд зазначає, що відповідно до п. 7.7 договору у випадку самовільного звільнення орендарем об'єкту оренди без узгодження з орендодавцем або відмови орендаря підписати акт прийому-передачі об'єкта оренди факт самовільного звільнення об'єкту оренди підтверджується актом про звільнення об'єкту оренди, складеним комісією у складі представників орендодавця та незалежної особи. У випадку, зазначеному у даному пункті, гарантійний платіж внесений орендарем, згідно умов даного договору не повертається.

Положеннями п. 7.3 договору визначено, що сторони зобов'язані за місяць до закінчення строку дії цього договору, при відсутності згоди сторін про продовження цього договору або при достроковому його розірванні, створити спільну комісію для огляду об'єкта оренди з метою його подальшого прийняття. За наслідками огляду об'єкта оренди сторони складають та підписують акт огляду. Повернення об'єкта оренди після закінчення строку оренди або у зв'язку з достроковим припиненням (розірванням) договору оформлюється актом прийому-передачі об'єкту оренди, що складається та підписується представниками сторін, в день закінчення строку оренди або в день дострокового припинення договору.

Відповідачем був складений комісійно акт про звільнення об'єкту оренди від 01.07.2015, тобто в день, з якого припинив дію договір оренди, та який, на думку відповідача, свідчить про самовільне звільнення позивачем об'єкту оренди.

Однак, суд не приймає вказані доводи та заперечення відповідача проти позовних вимог в цій частині при вирішенні даного спору з огляду на те, що в матеріалах справи наявні належні докази надіслання позивачем відповідачу повідомлення про дострокове припинення договору оренди, як це передбачено п. 10.4 договору за два місяці до запланованої дати його припинення. Проте відповідач, як орендодавець, протягом цього періоду не вчинив жодних дій, які б свідчили про виконання ним вимог п. 7.3 договору щодо створення за місяць до закінчення строку дії цього договору спільної комісії для огляду об'єкта оренди з метою його подальшого прийняття, так і прибуття на об'єкт оренди в день дострокового припинення договору з метою оглянути приміщення та скласти і підписати відповідний акт приймання-передачі майна з оренди, як про це прохав позивач в повідомленні від 23.04.2014 про дострокове припинення дії договору, натомість акт про звільнення об'єкту оренди був складений відповідачем 01.07.2015.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повернення гарантійного платежу вимоги позивача про стягнення з відповідача 66594,88 грн. є доведеними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони, пропорційно розміру доведених та обґрунтованих вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Брест-Литовський" (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10, літера Г, ідентифікаційний код 36689613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламно-інформаційна агенція "АММ" (01033, м. Київ, вул. Гайдара, 58/10, ідентифікаційний код 30263964) 66594 (шістдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 88 коп. гарантійного платежу, 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено: 02.02.2016р.

Суддя Л.М. Шкурдова