Рішення № 55480112, 02.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2016Справа №910/32400/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Плюс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Марчека"

про стягнення 86 556,96 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Матвієнко Т.Ж. -представник за довіреністю

Пшеняк В.В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Плюс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Марчека" про стягнення 86 556,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті переданого позивачем товару за договором поставки №922/11 від 21.11.2013р. внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 36 695,68 грн. Крім того, позивачем нараховано 3 % річних в розмірі 3762,17 грн., інфляційні втрати в розмірі 46 099,11 грн.

Ухвалою суду від 25.12.2015 року порушено провадження у справі №910/32400/15.

У судовому засіданні 02.02.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Плато-Плюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Марчека» укладений договір поставки №922/11 від 21.11.2013р. (далі - Договір).

Відповідно до п.п.1.1., 1.2. Договору постачальник зобов'язався поставити покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити полімерні покрівельні матеріали та аксесуари, матеріали на бітумні основі для плоских та скатних дахів та аксесуарів, теплоізоляційних матеріалів, матеріалів для «Зеленого даху», під торговельною маркою БАУДЕР, далі Товар. Загальний асортиментний перелік Товару, який має бути поставлений відображається в рахунках-факгурі, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.5.1. Договору загальна вартість договору відповідає сумі рахунків-фактури до цього договору.

Відповідно до п.5.3. Договору оплата Товару, що поставляється, здійснюється покупцем шляхом 100% перерахування коштів у термін 14 робочих днів з моменту поставки Товару, на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний в цьому договорі.

Судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 325 035,20 грн, що підтверджується видатковими накладними №980/12 від 13.12.2013р., №922/11-1 від 02.12.2013р., №922/11 від 29.11.2013р.

Вказані накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін, а тому приймаються судом як належні докази, що підтверджують поставку позивачем товару.

Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що відповідачем не в повному обсязі оплачено поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 36 695,68 грн.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.3. Договору оплата Товару, що поставляється, здійснюється покупцем шляхом 100% перерахування коштів у термін 14 робочих днів з моменту поставки Товару, на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний в цьому договорі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 36 695,68 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивач, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 3762,17 грн. та інфляційні втрати в розмірі 46 099,11 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних за період з 03 січня 2014 року по 27.08.2014 року , у зв'язку з чим суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в розмірі 3762,17 грн.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат за період з січня 2014 року по вересень 2014 року, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 46 099,11 грн.

За приписами ст. 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Марчека" (04119, м.Київ, вул.Сім'ї Хохлових, буд.8, код ЄДРПОУ 32531552) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Плато-Плюс" (49024, м.Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, провулок Універсальний, буд.6, офіс 204, код ЄДРПОУ 35166093) 36 695 (тридцять шість тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн 68 коп. - основного боргу, 46 099 (сорок шість тисяч дев'яносто дев'ять) грн 11 коп. - інфляційних втрат, 3762 (три тисячі сімсот шістдесят дві) грн 17 коп - 3 % річних та 1378 (тисячу триста сімдесят вісім) грн 00 коп - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 04.02.2015.

Суддя Л.М. Шкурдова