Рішення № 55480007, 26.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2016Справа №910/29528/15

За позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

третя особа Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація

про стягнення 64785,06 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Сидоренко М.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» звернулося до Господарського суду м. Києва з указаним позовом.

Позивач зазначив, що всупереч умовам укладеного між ним, третьою особою і відповідачем договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва № 939/3, відповідач належним чином не виконав зобов'язання зі сплати орендної плати за період з 01.10.2011 по 01.05.2015, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 38112,83 грн.

З наведених підстав позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 38112,83 грн., 24820,34 грн. інфляційних та 1851,89 грн. 3% річних.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Третя особа та відповідач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 3 ст. 285 ГК України встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Судом встановлено, що 10.02.2009 між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, правонаступником якої є Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (далі - позивач, орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач, орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва № 939/3, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення) (далі - об'єкт оренди), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення магазину непродовольчих товарів (п. 1.1 договору).

За умовами п. 2.1 договору, об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 13,0 кв.м., у тому числі частина під'їзду на першому поверсі, 13,0 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору (додаток №1).

Відповідно до п. 3.1 договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі ОСОБА_2 розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом'янської районної в м. Києві радою № 101 від 20.12.2006, або за результатами конкурсу на право оренди об'єкту комунальної власності, та на момент укладання договору встановлюється у розмірі 18% від вартості майна і становить 769,06 грн. на місяць.

Згідно з п.п. 3.2, 3.3, 3.5 договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою, а також компенсація видатків орендодавця по платі за землю (додаток №3).

Пунктом 3.8 договору сторони погодили, що орендна плата та інші платежі сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, до 1-го числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Строк дії договору встановлено з 10.02.2009 до 10.02.2010 (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у орендне користування об'єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.04.2008, без зауважень підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками підприємств.

У зв'язку із закінченням строку дії договору, позивач звернувся до відповідача із вимогою про звільнення орендованого приміщення та сплату заборгованості з орендної плати (вих. № 499/57 від 11.02.2010), однак зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім того, 05.03.2012 позивач звернувся до відповідача із роз'ясненням щодо необхідності продовження дії договору оренди займаного відповідачем приміщення у разі подальшого його використання останнім (вих. № 764/57).

Відповідач заходів, спрямованих на подовження строку дії договору оренди не здійснив, зобов'язання зі сплати орендної плати належним не виконав, у зв'язку з чим позивач неодноразово звертався до нього із претензіями про сплату існуючої заборгованості (вих. № 2028/38 від 06.08.2013, вих. № 826/38 від 03.04.2014, вих. № 929/38 від 19.02.2015).

05.05.2015 комісією у складі працівників КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» проведено обстеження нежитлового приміщення (об'єкту оренди), яким встановлено, що приміщення зачинене і протягом тривалого часу не використовується відповідачем. Зазначена обставина підтверджується актом обстеження нежитлового приміщення, копія якого наявна у матеріалах справи.

16.09.2015, 29.09.2015 проведено повторні обстеження об'єкту оренди, за результатами якого встановлено, що приміщення зачинене та відповідачем не використовується, що зафіксовано актами обстеження нежитлового приміщення, копії яких наявні у матеріалах справи.

Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 283 Господарського кодексу України, ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Втім, у порушення взятих на себе зобов'язань за договором, відповідач своєчасну сплату орендних платежів не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по орендній платі.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (п. 2 ст. 193 ГК України).

Згідно п. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди вважається припиненим в разі закінчення строку на який договір було укладено.

Умовами договору, зокрема п. 9.2, встановлено, що питання про надання дозволу на продовження строку договору оренди та його умови, вирішується на підставі письмового звернення орендаря до органу виконавчої влади (в копії орендодавцю), поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. Продовження терміну Договору оформляється письмовою угодою сторін, яка є додатком до договору, або укладанням нового договору. У разі, якщо звернення орендаря не надійшло або орендар не отримав дозволу на оренду об'єкту оренди, орендар повинен звільнити об'єкт оренди по закінченню терміну дії договору та передати орендодавцю об'єкт оренди по акту прийому-передачі.

Пункт 9.7.1 договору передбачає, що договір припиняє свою дію у разі закінчення строку, на який його було укладено, якщо не було письмової угоди сторін про його продовження.

Докази укладення такої угоди сторонами суду не надано.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендної плати останнім не спростований, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі за період з 01.10.2011 по 01.05.2015 в сумі 38112,83 грн., тобто за час фактичного користування відповідачем приміщенням до опечатування його працівниками позивача 05.05.2015.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1851,89 грн. та інфляційні втрати в сумі 24820,34 грн. за період з 01.09.2013 по 01.10.2015.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За результатами перевірки наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

На підставі положень ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6; ідентифікаційний код 35756919) заборгованість по орендній платі в сумі 38112 (тридцять вісім тисяч сто дванадцять) грн. 83 коп., 24820 (двадцять чотири тисячi вісімсот двадцять) грн. 34 коп. інфляційних, 1851 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят одну)грн. 89 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко