Рішення № 55479990, 01.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2016

Справа №910/30306/15

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД"

до

Державного підприємства "УКРШАХТГІДРОЗАХИСТ"

про

стягнення 92900,14 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: не з’явилися;

від відповідача: не з’явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "УКРШАХТГІДРОЗАХИСТ" заборгованості за Договором закупівлі товарів (продуктів нафтопереробки рідких) за державні кошти №03238/14-Б/53-14 від 03.02.2014 в загальному розмірі 92900,14 грн., в т.ч. 58059,40 грн. – основний борг, 2962,66 грн. – 3% річних та 31878,08 грн. – інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 порушено провадження у справі №910/30306/15, розгляд справи призначено на 11.01.2016.

14.12.2015 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

29.12.2015 до відділу діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

11.01.2016 відповідач через відділ діловодства суд подав документи на виконання вимог ували суду про порушення провадження у справі, а також клопотання про перенесення слухання справи на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2016 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено до 01.02.2016.

Позивач в судове засідання 01.02.2016 не з’явився, втім подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в засідання господарського суду свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 01.02.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.02.2014 між Державним підприємством "УКРШАХТГІДРОЗАХИСТ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" (учасник) було укладено Договір закупівлі товарів (продуктів нафтопереробки рідких) за державні кошти №03238/14-Б/53-14, відповідно до умов якого учасник зобов'язується у 2014 році поставити замовнику товари, зазначені в документації конкурсних торгів, а замовник - прийняти та оплатити такі товари (п. 1.1. договору).

За умовами п. 1.2. договору найменування (номенклатура, асортимент) товарів бензин по талонах та смарт-картках для Апарату керування виробництвом: код 19.20.2 - паливо рідинне та газ; оливи мастильні (бензин та дизельне пальне ). Кількість товарів: Бензин А-95 Євро - 16 480 л, Бензин А-92 PERFEKT - 16 450 л, дизельне пальне Perfekt Diesel - 950 л.

Сторони в п. 1.6. договору домовилися про те, що момент переходу права власності на паливо (факт його продажу), який настає при передачі палива, документально підтверджується видатковою накладною, оформленою між замовником і учасником, заповненою відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Учасник видає замовнику (представнику замовника) талони в момент видачі видаткової накладної, інформація про видані талони вказується в цій видатковій накладній.

Згідно з п. 1.7. договору у момент пред'явлення талона для відпуску палива на АЗС учасника здійснюється фіксація відпуску палива зі зберігання замовнику шляхом обліку та погашення пред'явленого талона, причому дана фіксація підтверджує виконання учасником своїх зобов'язань за договором. Після закінчення кожного календарного місяця, на 5-й робочий день місяця, наступного за звітним, учасник формує для замовника акт видачі палива зі зберігання, де вказується найменування і кількість палива, виданого зі зберігання за пред'явленими талонами, та який замовник (його представник) зобов'язаний підписати. У разі не підписання акту видачі палива зі зберігання у встановлені терміни або у разі відсутності інших заперечень з боку замовника (його представника) сторони визначили, що даний акт не може бути оскаржений в подальшому, вважається підписаним і є обов'язковим для сторін за цим договором.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.3. договору ціна цього договору складає 345107,00 грн. з ПДВ. Бензин А-92 PERFEKT - 10,00 грн., бензин А95 Євро - 10,40 грн., дизельне пальне Perfekt Diesel - 9,70 грн. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що ціни на паливо, а також його кількість вказуються учасником у видатковій накладній на паливо. Замовник здійснює оплату палива в строк не пізніше 30 календарних днів з дати підписання видаткової накладної на паливо (дата підписання збігається з датою її формування). У вартість палива входять вартість послуг зберігання (звичайний термін зберігання, зберігання понад звичайний термін), а також інших витрат учасника, пов’язаних із зберіганням і відпуском палива замовнику по талонах.

Цей договір набирає чинності з 03 лютого і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині грошових зобов'язань до повного виконання (п. 10.1. договору).

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Судом встановлено, що на виконання умов даного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" поставило, а Державне підприємство "УКРШАХТГІДРОЗАХИСТ" прийняло товар на загальну суму 220277,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №№ВТ00157996 від 03.02.2014 на суму 32988,00 грн.; №ВТ00162919 від 13.03.2014 на суму 24860,00 грн.; №ВТ00169810 від 07.05.2014 на суму 104370,00 грн.; №ВТ00181069 від 06.10.2014 на суму 58059,40 грн., які підписані повноважними представниками сторін без заперечень та скріплені печатками підприємств. Крім того, в матеріалах справи наявні довіреності на отримання матеріальних цінностей №25 від 24.02.2014, №55 від 07.05.2014 та №84 від 02.10.2014.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених товарів.

Втім, Державне підприємство "УКРШАХТГІДРОЗАХИСТ", у порушення взятих на себе зобов'язань за Договором закупівлі товарів (продуктів нафтопереробки рідких) за державні кошти №03238/14-Б/53-14 від 03.02.2014, оплату поставленого товару в повному обсязі та належним чином не здійснило, у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 58059,40 грн.

При цьому, сторони підписали акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.09.2015, відповідно до якого заборгованість ДП "УКРШАХТГІДРОЗАХИСТ" на користь ТОВ "Параллель-М ЛТД" складає 58059,40 грн.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару, підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 58059,40 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2962,66 грн. за період з 07.03.2014 по 17.11.2015 та інфляційні втрати в сумі 31878,08 грн. за період з березня 2014 року по вересень 2015 року включно.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.

За результатом перевірки наданого позивачем розрахунку 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд зазначає що він є невірним, однак, здійснення його перерахунку судом фактично призведе до виходу за межі позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Клопотання в порядку, передбаченому вищевказаною нормою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не заявлено, в зв’язку з чим у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, а тому стягненню з відповідача підлягає 31878,08 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заборгованість у заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "УКРШАХТГІДРОЗАХИСТ" (03680, м. Київ, провулок Приладний, будинок 2-А, код ЄДРПОУ 32442405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" (69091, Запорізька обл., місто Запоріжжя, бульвар Шевченка, будинок 71-А, кімната 901, код ЄДРПОУ 24316073) 58059 (п’ятдесят вісім тисяч п’ятдесят дев’ять) грн. 40 коп. основного боргу, 2962 (дві тисячі дев’ятсот шістдесят дві) грн. 66 коп. 3% річних, 31878 (тридцять одну тисячу вісімсот сімдесят вісім) грн. 08 коп. інфляційних втрат та 1393 (одну тисячу триста дев’яносто три) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено: 04.02.16

Суддя Грєхова О.А.