Рішення № 55479710, 29.01.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.2016 Справа № 907/1267/15

За позовом публічного акціонерного товариства „ЖЛК-Україна”, смт. Терезине Білоцерківського району Київської області

до товариства з обмеженою відповідальністю „Зелене яблуко ЛТД”, с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області

про стягнення суми 32156,32 грн. заборгованості за поставлений товар.

Суддя господарського суду – В.В. Мокану

представники:

Позивача – не брав участі

Відповідача – не брав участі

СУТЬ СПОРУ: публічним акціонерним товариством „ЖЛК-Україна”, смт. Терезине Білоцерківського району Київської області заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Зелене яблуко ЛТД”, с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області про стягнення суми 32156,32 грн. заборгованості за поставлений товар.

Представник позивача в судовому засіданні участі не брав. Присутній у судовому засіданні 14.01.2016 року представник позивача підтримав позовні вимоги, які обґрунтовано посиланням на невиконання відповідачем зобов’язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Відповідач явку уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив, витребуваних документів не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив.

Надіслані відповідачеві рекомендованими листами ухвали про порушення провадження у справі від 23.12.2015 року та про відкладення розгляду справи від 14.01.2016 року на адресу, підтверджену відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (89421, Закарпатська область, м. Ужгород, с. Сторожниця, вул. Заводська, 12) повернуті на адресу господарського суду поштовим відділенням зв'язку з відміткою „за терміном зберігання”. Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців) і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Разом з тим, додатково надіслані судом на адресу відповідача, зазначену у договорі № 0001337 від 01.01.2014 року (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32) ухвали про порушення провадження у справі від 23.12.2015 року та про відкладення розгляду справи від 14.01.2016 року отримані уповноваженою особою відповідача, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень від 24.12.2015 року та від 15.01.2016 року.

За таких обставин, порядок повідомлення сторони за практикою Вищого господарського суду України вважається дотриманим. Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, що брав участь в судовому засіданні 14.01.2016 року, суд встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Зелене яблуко ЛТД” (покупцем) та публічним акціонерним товариством „ЖЛК-Україна” (постачальником) 01.01.2014 року було укладено договір № 0001337, за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язався в порядку та на умовах даного договору, згідно заявки покупця (відповідача) поставити товар, а останній зобов’язався прийняти та оплатити його вартість за цінами, зазначеними у накладній, що можуть перевищувати ціни, погоджені специфікацією. Поставка товару здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації покупцем через мережу магазинів.

За умовами п.2.1. договору якість товару, що поставляється, має відповідати діючим державним стандартам, технічним умовам, санітарним, ветеринарним, гігієнічним та іншим вимогам. Якщо якість товару виявиться такою, що не відповідає встановленим вимогам та документації, покупець має право відмовитися від його прийняття, а якщо такий товар уже прийнятий – вимагати його заміни на якісний.

У відповідності до п. 3.1. договору товар поставляється постачальником у відповідності до замовлення покупця згідно асортименту, кількості, цінах та в строк, визначених замовленням. Замовлення за умовами договору можуть надаватися постачальнику письмово, по факсу, електронній пошті або іншій формі, прийнятній для сторін, та повинно бути підтверджено (погоджено сторонами); кожне замовлення повинно оформлюватися накладною.

Приймання – передача товару за кількістю та якістю здійснюється на складі покупця; право власності на товар переходить до покупця в момент передачі товару (п. 5. договору).

Ціну товару та порядок розрахунків за нього сторонами погоджено у п. 7 договору, яким, зокрема, передбачено, що покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами у специфікації та підтвердженими у накладних. Ціни на товар можуть бути змінені за погодженням сторін. Загальна сума договору складається із сум накладних, за якими були здійснені поставки товару. Оплата за товар здійснюється у національній валюті шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 10 днів з моменту прийняття – передачі товару та підписання накладної про його прийняття. Кожні три місяці сторони зобов’язані підписувати акти звірки взаєморозрахунків.

За умовами п. 10.1. договору термін його дії встановлено з моменту підписання сторонами до 01.04.2015 року.

На виконання умов договору позивач у період з 01.01.2014 року по 01.04.2015 року здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 118268,46 грн. (реєстр видаткових накладних долучено до матеріалів справи). Остаточний розрахунок за отриманий за даним договором товар відповідач здійснив 15.04.2015 року.

В подальшому (з 17.04.2015 року), на підставі замовлень покупця, позивач продовжував здійснювати поставки товару покупцю, але у позадоговірному порядку, оскільки укладений між сторонами договір № 0001337 від 01.01.2014 року припинив свою дію 31.03.2015 року, а сторонами не укладено ні нового договору, ні додаткової угоди про продовження строку дії договору № 0001337 від 01.01.2014 року.

Зокрема, у період з 17.04.2015 року по 10.07.2015 року позивачем здійснено поставку відповідачеві товару на загальну суму 47193,48 грн. (реєстр видаткових накладних у кількості 76 шт. та копії видаткових накладних долучено до матеріалів

справи). Відповідачем здійснено часткове повернення товару на суму 3497,68 грн. (реєстр возвратних накладних та копії накладних містяться у матеріалах справи).

Матеріалами справи встановлено, що вартість отриманого від позивача товару відповідач оплатив частково на суму 11539 грн. 48 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

Виходячи із вартості поставленого позивачем товару за період з 17.04.2015 року по 10.07.2015 року на суму 47193,48 грн., здійснених відповідачем проплат в загальній сумі 11539 грн. 48 коп., а також здійсненого повернення товару на суму 3497,68 грн., заборгованість відповідача по оплаті поставленого йому товару станом на 30.07.2015 року складає суму 32156,32 грн.

У відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України укладення господарських договорів допускається у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою відносини між сторонами є договором поставки в розумінні статті 712 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю – продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Надіслана позивачем претензія № 373 від 30.07.2015 року, з вимогою погасити наявну заборгованість за отриманий товар у сумі 32156,32 грн., відповідачем залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про примусове стягнення з відповідача суми 32156,32 грн. заборгованості.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за поставлений у період з 17.04.2015 року по 10.07.2015 року товар у сумі 32156,32 грн. підтверджена матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості належним чином обґрунтована матеріалами справи, відповідачем не спростована. В матеріалах справи відсутні будь – які докази погашення відповідачем зазначеної заборгованості в добровільному порядку.

Таким чином, сума 32156,32 грн. заборгованості за поставлений товар підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у сумі 1218 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зелене Яблуко ЛТД" (89421, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, 12, код ЄДРПОУ 35081277) на користь публічного акціонерного товариства „ЖЛК-Україна” (09133, смт. Терезине Білоцерківського району Київської області, вул. Першотравнева, 2, код ЄДРПОУ 00445794) суму 32156 (тридцять дві тисячі сто п’ятдесят шість) 32 коп. заборгованості за поставлений товар, а також суму 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.02.2016 року.

Суддя В.В. Мокану