Ухвала суду № 55479501, 05.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.02.16р. Справа № 904/397/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "АГРО-СОЮЗ", м. Івано-Франківськ

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Київ", м. Бориспіль, Київська область

про визнання права та стягнення заборгованості

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "АГРО-СОЮЗ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Київ" про визнання права отримувати електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 1917 від 30.09.2015 протягом строку з 01.01.2015 по 31.12.2016 та стягнення заборгованості у розмірі 82 938,00 грн. за договором оренди № 124-А від 27.05.2010.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2016 порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 17.02.2016.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2016 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача залучено Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк".

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд:

- заборонити відповідачу-1 вчиняти будь-які дії щодо відключення позивача від електромереж Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго";

- заборонити відповідачу-1 вчиняти будь-які дії щодо припинення (обмеження) постачання електричної енергії позивачу до об'єктів нерухомого майна.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову позивач зазначає, що невжиття таких заходів ймовірно утруднить виконання рішення суду. Так, відповідач-1 у листах до позивача (лист вих. № 35798/1900 від 23 листопада 2015 року, лист вих. № 33286/1900 від 11 листопада 2015 року та лист вих. № 35130/1900 від 20 листопада 2015 року) наполягає на розірванні договору з 31 грудня 2015 року та погрожує припинити електропостачання для забезпечення потреб електроустановок позивача. Відповідач-1 категорично та неодноразово заперечує факт продовження дії договору на наступний календарний рік, що підтверджується неодноразовими листами на адресу позивача. Тому у позивача є всі підстави вважати, що в будь-який момент відповідачем-1 будуть вживатися заходи, спрямовані на відключення електропостачання виробничих цехів позивача.

Позивач зазначає, що на території комплексу, електропостачання енергії на який здійснюється на підставі договору, здійснює діяльність цілий ряд підприємств холдингу «АГРО-СОЮЗ», зокрема, виробники продукції тваринництва, в якому працює велика кількість працівників. Електроенергія, що постачається за Договором, забезпечує виробництво та діяльність десяти виробничих цехів та приміщень, що розташовані за адресами: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р., смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, буд. 1а, буд. 1в, буд. 1х, буд. 1о, буд. 1щ, буд. 16, буд. 1л, буд. 1ц, буд. 1щ, а також виробничі приміщення за адресою: сщ/рада Ювілейна, комплекс будівель та споруд, 7-к. Враховуючи характер діяльності підприємств групи «АГРО-СОЮЗ», така діяльність не передбачає можливості відключення виробничих потужностей від електроенергії, адже воно призведе до серйозних санітарних та епідеміологічних наслідків. Цикл виробництва на вказаних потужностях має характер безперервного. Так, на території об'єкта електропостачання здійснюється вирощування більше ніж двох тисяч голів кролів. Постачання електроенергії на вказаний об'єкт забезпечує як процес годування тварин, так і обігріву даних приміщень у зимовий період. Враховуючи низькі температури повітря у зимовий період, припинення електропостачання та, відповідно, теплопостачання навіть на кілька годин може призвести до загибелі тварин у строк менше ніж за добу.

Отже, припинення електропостачання відповідачем-1 призведе до загибелі кількох тисяч тварин, які становлять основу виробничої діяльності позивача. При цьому таке відключення призведе до загибелі кролематок, що унеможливить в подальшому відновлення чисельності наявної зараз кількості голів кролів протягом не менш як кількох місяців.

Також позивач вказує на те, що загибель тварин у разі відключення від енергопостачання призведе до складних санітарних, епідеміологічних та епізоотичних наслідків.

Водночас, позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що договір на постачання електричної енергії №1917 від 30.09.2015 було продовжено на 2016, а тому у відповідача 1 немає підстав для припинення енергопостачання.

На думку позивача у разі невжиття заходів до забезпечення позову та відключення позивача від електропостачання, у разі ухвалення судового рішення на його користь, він буде змушений звертатись до суду з позовом про зобов'язання відповідача 1 здійснити підключення та відновити електропостачання.

Вивчивши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову та додані до матеріалів справи документи, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У ст. 67 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема забороною відповідачеві вчиняти певні дії. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами, та можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову.

В абзаці 3 п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року №16 зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивачем до відповідача 1 заявлено вимогу про визнання права на отримання електроенергії за договором про постачання електричної енергії №1917 від 30.09.2015 року, укладеним між позивачем та відповідачем 1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає цей договір таким, дія якого продовжена на наступний період, натомість відповідач 1 має намір розірвати цей договір, хоча на думку позивача не має на це право в позасудовому порядку, а з відповідним позовом до суду відповідач 1 не звертався. Крім того, відповідач 1 є природним монополістом, тому на думку позивача він не має право відмовитись від постачання електроенергії за умови того, що позивач вчасно сплачує не тільки поточні, але й авансові платежі

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем 1 укладено договір №1917 від 30.09.2015 року про постачання електричної енергії (а.с.14) відповідно до якого постачальник (відповідач 1) продає електричну енергію споживачу (позивачу) у точках продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 585,9 кВт.

В матеріалах справи відсутні докази того, що вказаний договір визнано недійсним або розірвано в судовому порядку.

Відповідно до п. п. 9.8, 9.8.1 цей договір набирає чинності з 30.09.2015 року і укладається на строк до 31 грудня 2015 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.

В матеріалах справи містяться докази проведення позивачем оплати за спірним договором за платіжними дорученнями № 170 від 04.12.2015 на суму 22000,00 грн., № 189 від 08.12.2015 на суму 27300,00 грн., № 190 від 08.12.2015 на суму 13413,46 грн., № 193 від 09.12.2015 на суму 366000,00 грн., № 194 від 10.12.2015 на суму 10788,01 грн., № 14 від 14.01.2016 на суму 2500,00 грн., № 18 від 18.01.2016 на суму 21000 грн., № 19 від 18.01.2016 на суму 63976,00 грн. та № 23 від 19.01.2016 на суму 121730,00 грн. (а.с. 31-39), натомість відсутні докази того, що відповідач 1 відмовлявся від отримання цих платежів, або повертав їх позивачу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" споживачі енергії - це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про природні монополії" споживач товарів, що виробляються суб'єктами природних монополій - це фізична або юридична особа, яка придбаває товар, що виробляється (реалізується) суб'єктами природних монополій. Суб'єкт природної монополії - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії;

Відповідно до Зведеного переліку природних монополій Антимонопольного комітету України станом на 06 січня 2016 року (п. 135) відповідач-1 є суб'єктом природних монополій.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про те, що станом на цю дату позивач є споживачем енергії відповідно до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику", а також споживачем товару, що виробляється суб'єктом природних монополій - відповідачем1 відповідно до ст. 1 Закону України "Про природні монополії".

Водночас, матеріали справи містять надані 3-ою особою Витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 125-141), відповідно до яких з 18.09.2015 року за ПАТ "Укрсоцбанк" зареєстровано право власності на об'єкти нерухомості, енергозабезпечення яких є предметом договору №1917 від 30.09.2015 року. Також 3-ою особою надано до матеріалів справи договір про постачання електричної енергії №1928 від 24.11.2015 року (без додатків), предмет якого є таким самим, як предмет договору №1917 від 30.09.2015.

Слід зазначити, що позовні вимоги і як наслідок заходи до забезпечення позову які просить застосувати позивач не стосуються вирішення права власності на нерухоме майно. Позивач лише стверджує про те, що на сьогоднішній день він є споживачем енергії, й відключення відповідачем 1 енергопостачання призведе до тяжких наслідків. З позовної заяви вбачається, що відсутність енергозабезпечення певних об'єктів може призвести до загибелі тварин, які належать позивачу на праві власності.

В свою чергу, з документів, наданих 3-ою особою - ПАТ "Укрсоцбанк" не вбачається, що вона є саме споживачем енергії, тобто користується об'єктами нерухомого майна, право власності на які зареєстровано за нею, та використовує електричну енергію. Сам факт укладання договору про енергопостачання з 3-ою особою не свідчить про те, що енергозабезпечення об'єктів нерухомого майна не буде припинено, оскільки лише наявність укладеного договору не є гарантією постачання електроенергії. Так, відповідач 1 наділений правом обмежувати чи припиняти енергопостачання зокрема на підставі ч. 2 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" відповідно до якої енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що той захід забезпечення позову, про застосування якого просить позивач, безпосередньо пов'язаний з предметом даного судового спору.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками.

Отже, заборона відповідачеві-1 вчиняти будь-які дії щодо відключення позивача від електромереж відповідача-1 ніяким чином не порушить права відповідача 1, за умови того, що позивач не має заборгованості за спожиту електричну енергію.

Що стосується прав та інтересів відповідача 2, то слід зазначити, що оскільки він є орендарем нежитлових приміщень за договором №124-А від 27.05.2010, укладеним між ним та позивачем, відключення цих об'єктів від електропостачання призведе до порушення прав відповідача 2. Матеріали справи не містять доказів того, що вказаний договір оренди припинено. При цьому суд враховує, що навіть у разі зміни власника, договір оренди не припиняється, а в силу ст. 770 Цивільного кодексу України до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця (орендодавця).

Крім того заходи до забезпечення позову не порушують також й прав 3-ої особи, оскільки відключення від енергопостачання об'єктів, право власності на які на сьогодні зареєстровані за ПАТ "Укрсоцбанк" також може завдати шкоди її правам та інтересам.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 повідомляв позивача про можливість відключення його від енергопостачання з підстав закінчення строку дії договору та у зв'язку зі зміною власника об'єктів нерухомості.

Отже, у позивача є підстави побоюватись, що невжиття заходів до забезпечення позову може у майбутньому значно утруднити виконання рішення суду, оскільки у разі відключення енергопостачання до винесення судового рішення, яким можуть бути задоволені позовні вимоги, йому доведеться відновлювати енергопостачання.

За таких умов суд вважає розумними, обґрунтованими та адекватними вимоги заявника про застосування заходів до забезпечення позову, та приходить до висновку, що такі міри не порушують будь-чиїх інтересів.

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, господарський дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 07 грудня 2010 р. по справі №15/286-10.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "АГРО-СОЮЗ" (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1-Б; ідентифікаційний код 31761141) про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.

2. Вжити заходи до забезпечення позову, шляхом заборони Публічному акціонерному товариству "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 22; ідентифікаційний код 23359034) вчиняти будь-які дії щодо відключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "АГРО-СОЮЗ" (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1-Б; ідентифікаційний код 31761141) від електромереж Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго".

3. Вжити заходи до забезпечення позову, шляхом заборони Публічному акціонерному товариству "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 22; ідентифікаційний код 23359034) вчиняти будь-які дії щодо припинення (обмеження) постачання електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація "АГРО-СОЮЗ" (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1-Б; ідентифікаційний код 31761141) до об'єктів нерухомого майна, а саме:

- комплекс, загальною площею 6571,60 кв.м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, буд. 1а, та знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 7004-111.2006;

- комплекс, загальною площею 8 303,00 кв.м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, буд. 1в, та знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 7004-111.2006;

- комплекс, загальною площею 41,5 кв. м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, буд. 1х, та знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 7004-111.2006;

- нежитлова будівля, склад № З «Ж», загальною площею 2 150,10 кв. м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, буд. 1о, та знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 7004-111.2006;

- АЗС «У», склад мастил «Т», загальною площею 41,30 кв. м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, буд. 1щ, та знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 7004-111.2006;

- мийка для автомобілів, загальною площею 541,00 кв. м., що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, буд. 1б, та знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 7004-111.2006;

- нежитлова будівля, склад № 4 «Д» з навісом «Е», загальною площею 1 769,20 кв.м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, буд. 1л, та знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 7004-111.2006;

- нежитлова будівля, зарядна акумуляторів з прибудовою навісом та підвалом «А», загальною площею 385,10 кв. м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, буд. 1ц, та знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 7004-111.2006;

- нежитлова будівля, вагова «Ш», загальною площею 14,10 кв. м., що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, буд. 1ш, та знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 7004-111.2006;

- підсобне господарство виробничої зони по відгодівлі кролів на 2000 голів, загальною площею 3 085,40 кв. м., що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, сщ/рада Ювілейна, комплекс будівель та споруд, 7-к, та знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 1221455800-02-027-0018.

4. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 05.02.2016 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

5. Строк пред'явлення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2016 у справі № 904/397/16 про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить один рік, тобто до 06.02.2017.

Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "АГРО-СОЮЗ" (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1-Б; ідентифікаційний код 31761141).

Боржником за даною ухвалою є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 22; ідентифікаційний код 23359034).

Суддя ОСОБА_1