Рішення № 55479487, 01.02.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 лютого 2016 р. Справа № 903/895/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Подільський цемент", с.Гуменці, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область

до Підприємця ОСОБА_1, с.Липини, Луцький район

про стягнення 85 615, 15 грн.

Суддя Пахолюк В.А

за участю представників:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув.

Суть спору:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Подільський цемент", звертаючись до суду з позовом, просив стягнути з відповідача - Підприємця ОСОБА_1 86 415, 39 грн. заборгованості за поставлений цемент, 35 793, 30 грн. інфляційних нарахувань, 4 092, 09 грн. - 3% річних.

Позивач на підставі заяви за № 16-166 від 25.01.2016 р. (вх.. № 01-54/764/16 від 29.01.2016 р.) про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача - 46 530, 00 грн. заборгованості, 34 970, 11 грн. інфляційних нарахувань, 4 115, 04 грн. - 3% річних, всього 85 615, 15 грн., що фактично є зменшенням позовних вимог.

Зменшення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, передбаченим ч. 4 ст. 22 ГПК України.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, судом приймається заява представника позивача, спір вирішується виходячи з нової ціни позову - 85 615, 15 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем - Підприємцем ОСОБА_1 умов договору купівлі-продажу № 12-404 від 03.08.2012р. щодо повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар (цемент).

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових заперечень по суті та предмету спору на адресу суду не направив. Водночас, у поданій заяві просить відкласти розгляд справи у зв'язку з хворобою (грип).

Суд, розглянувши подану відповідачем заяву про відкладення розгляду справи, приходить до висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з такого.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Вищий господарський суд України у п. 3.9.2 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зауважив, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 06.01.2016р. явка відповідача обов'язковою не визнавалась, відповідач не був позбавлений права на направлення в судове засідання повноважного представника та подання письмових доводів та заперечень по суті та предмету спору, а така поведінка учасника судового процесу розцінюється судом як недобросовісне користування належними йому процесуальними правами.

Розглянувши наявні матеріали по справі, суд приходить до висновку про задоволення позову. При цьому, виходить із наступного.

03.08.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Подільський цемент" та Підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу № 12-404.

Згідно п. 1.1. договору Постачальник зобов'язався поставити, а Замовник прийняти та оплатити цемент, названий в подальшому «Товар» по марках та кількості згідно заявок Замовника, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Сторонами на підставі п.2.1 договору визначено, що ціна на товар, який продається за цим договором, встановлюється в національній валюті України - гривні на умовах FCA (Франко-перевізник) станція відправлення і включає: вартість Товару, всі податки і збори, що встановлені українським законодавством, у тому числі ПДВ. Додатково оплачуються транспортні витрати (залізничний тариф) Постачальника до станції призначення.

Відпускна ціна без врахування транспортних витрат на момент укладення договору з урахуванням ПДВ складає: Портландцемент марки ПЦ II/АШ-400 навал 774, 00 грн. за одну тонну, Портландцемент марки ПЦ I-500 навал 882, 00 грн. за одну тонну, Портландцемент марки марки ПЦ I-500 в мішках 954, 00 грн. за одну тонну.

Як передбачено п.2.3 договору Замовник здійснює 100% передоплату, згідно встановлених 100% передоплату, згідно виставлених Постачальником рахунків, в 10-денний термін з дня отримання рахунку.

Згідно п.2.4 договору Постачальник залишає за собою право змінювати ціну за Товар, про що повинен повідомити Замовника не менше, чим за 3 дні до виставлення рахунку. Про узгодження Сторонами нової ціни Товару складається Доповнення до договору. Відмова Замовника від погодження нової ціни тягне за собою припинення відвантаження Товару.

З наданих суду доказів вбачається, що взяті на себе зобов'язання «Продавець» (Позивач у справі) виконав в повному обсязі.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 12-404 від 03.08.12 р. поставка цементу була здійснена Позивачем на суму 65 599, 20 грн.

Відповідачем оплата здійснена частково в сумі 19 069, 20 грн. Борг Відповідача згідно розрахунку позивача складає 46 530, 00 грн. (65 599, 20 - 19 069, 20).

Пунктом 3.1.4 договору передбачено, що протягом 5-ти робочих днів із моменту відвантаження Товару Постачальник відправляє на поштову адресу Замовника Рахунок-фактуру та Податкову накладну на відвантажену партію Товару.

Замовник згідно п.п.3.2.2, 3.2.3 договору забезпечує приймання Товару на станції призначення Вантажоодержувачем по кількості та якості та забезпечує оплату Товару відповідно до п.2.3 даного Договору.

Факт поставки Товару підтверджується: залізничною накладною № 34473298, накладною - рахунком № М-8059 від 06.08.2012 р., реєстром податкових накладних (податкова накладна № 12/08366 від 06.08.2012 р. порядковий № 43, виписаної на суму 65 599, 20 грн., Отримувач - ОСОБА_1, АДРЕСА_2).

Відповідачем не було надано заперечень щодо факту отримання цементу на суму 65 599, 20 грн. Водночас, доказом схвалення та визнання договірних відносин з ПАТ «Подільський цемент» Підприємцем ОСОБА_1 є часткова оплата ним вартості отриманого цементу відповідно на суму 16 099, 20 грн. - 31.08.2012 р. та 2 970, 00 грн. - 03.12.2012 р., що підтверджується копіями банківських виписок за № 2012/164, № 2012/230.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору.

Судом встановлено, що між сторонами зобов'язання виникли з Договору купівлі-продажу № 12-404 від 03.08.2012 року.

Як визначено ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою , якщо вона доведе , що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа , яка порушила зобов'язання.

Відповідно до норм ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача індекс інфляції за період з 01.09.2012 р. по 06.08.2015 р. становить 34 970, 11 грн., 3% річних - 4 115, 04 грн. є підставними і підлягають до стягнення з відповідача.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, судовий збір в сумі 1 827, 00 грн. відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 526, 614, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь

Публічного акціонерного товариства «Подільський цемент» (32325, Хмельницька обл.., Кам'янець-Подільський р-н, с.Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, 1-А, код ЄДРПОУ 00293091) 85 615, 15 грн. заборгованості, в т.ч. 46 530, 00 грн. заборгованості, 34 970, 11 грн. інфляційних нарахувань, 4 115, 04 грн. - 3% річних та 1 827, 00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 05.02.2016 р.

Суддя Пахолюк В.А.