Постанова № 55477373, 25.01.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2016 року № 813/6978/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Іванес Х.О.

представників позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Галіція-Трейд до Львівської митниці ДФС про скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів,-

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю Галіція-Трейд (далі ТОВ Галіція-Трейд) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці ДФС, в якому згідно уточнених позовних вимог просить суд:

- скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05.08.2014 року № 209000006/2014/900038/2;

- скасувати картку відмови Львівської митниці ДФС в прийнятті митної вартості декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2014/00320.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ТОВ Галіція-Трейд було заявлено до митного оформлення товар (сік грейпфрутовий концентрований), отриманий від DoehlerHollandB.V. (Голландія), за зовнішньоекономічним контрактом від 08.02.2014 № 40034363 та подано до Львівської митниці ДФС митну декларацію № 209120000/2014/829901. Зазначає, що митна вартість товару визначена позивачем за ціною ljujdjheгосподарської операції, вчиненої відповідно до інвойсу від 29.07.2014 року № 91350759 та становить 2,23 доларів США за 1 кг, однак митним органом було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2014/00320, у якій зазначено про відмову в митному оформленні (випуску) товарів. Також, 05.08.2014 митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/900038/2, з посиланням на цінову інформацію, якою є МД від 21.05.2014 року № 1100100000/2014/212363. Рішення про коригування митної вартості товарів і картку відмови в митному оформленні товарів позивач вважає протиправними, оскільки митницею не доведено наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, а тому відомості про заявлену позивачем митну вартість є об'єктивними та такими, що піддаються обчисленню і підтверджуються документально.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, просила суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що Львівською митницею ДФС під час перевірки заявленої позивачем митної вартості було виявлено невірно проведений розрахунок митної вартості товарів, а саме не включено усі витрати (складові митної вартості) згідно п. 10 ст. 58 МКУ, відсутні комерційна пропозиція згідно умов контракту, транспортні (перевізні) документи (заявка на перевезення), до митної вартості товару не було включено транспортно-експедиційні витрати, які є виділені в рахунку про оплату транспортних послуг, в калькуляції на виробництво продукції відсутня націнка. З декларантом проведено консультацію, в ході якої декларанту було роз'яснено причину необхідності подання додаткових документів та процедуру застосування методу визначення митної вартості, а саме послідовного застосування методів у випадку невизнання основного методу - за ціною договору. У звязку з неможливістю застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Митна вартість в даному рішенні була визначена із застосуванням методу 26 (ст.60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 21.05.2014 року № 1100100000/2014/212363. Стверджує, що обовязок доведення ціни товару лежить на декларантові, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т. ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін у справі, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між компанією DoehlerHollandB.V. (Голландія) (продавець) та ТОВ Галіція-Трейд (Україна) (покупець) укладено контракт від 18.02.2014 № 40034363.

Згідно даного контракту, продавець продає, а покупець купує концентровані соки для виробництва сокової продукції.

Асортимент, кількість, ціна, якість товару, який підлягає поставці згідно цього договору, визначається додатковою угодою до договору.

На виконання цього контракту на адресу позивача здійснено поставку товару, кількість, сортимент якого зазначено у інвойсі від 29.07.2014 № 91350759 та згідно з яким ціна товару становить 2,23 доларів США за 1 кг.

Для здійснення митного оформлення товару декларантом ТОВ Галіція-Трейд до Львівської митниці ДФС подано митну декларацію (МД) № 209120000/2014/829901, у якій митну вартість товару заявлено за основним методом за ціною договору.

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації були подані наступні документи:

- уніфіковану митну декларацію МД-1 від 01.08.2014;

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 18.03.2014 № 209/2013/0000357;

- міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 29.07.2014;

- калькуляцію транспортних витрат від 30.07.2014 № 1189;

- висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 04.08.2014 № 19-09/1426;

- рахунок ціни (калькуляція) від 04.08.2014;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 29.07.2014 № 91350758;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 29.07.2014 № 91350759;

- пакувальний лист від 29.07.2014 № 81805020;

- пакувальний лист від 29.07.2014 № 81805065;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.02.2014 № 2;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.02.2014 № 4;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу стороною, якого є виробник товарів, що декларуються від 18.02.2014 № 40034363;

- договір (контракт) про перевезення від 16.07.2014 № 16/07/14;

- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідемологічного контролю товару від 29.07.2014 № 2730;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) від 29.07.2014 № 2730;

- резервну позицію від 26.07.2001 № 915;

- сертифікат про походження товару загальної форми від 10.07.2014 № S101321224 55324;

- сертифікат про походження товару загальної форми від 10.07.2014 № S101321225 55325;

- сертифікат якості від 29.07.2014;

- копію митної декларації країни відправлення від 29.07.2014 № MRN14NL0008521566D1E3;

- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів від 04.08.2014 №209120000/2014/829901.

Відповідно до митної декларації № 209120000/2014/830092 митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ в розмірі 2,23 доларів США за 1 кг.

Львівською митницею сформовано електронне повідомлення-вимогу про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме транспортні (перевізні) документи (заявка на перевезення), декларації країни відправлення.

Позивач із вимогою ознайомлений 04.08.2014, зазначив, що додаткових документів надати не може, просив визначити митну вартість на підставі поданих документів.

Посадовою особою відповідача 05.08.2014 було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2014/00320, у якій зазначено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів через неможливість завершення м/о по причині внесення змін у гр. 12, 45, 43, 44 ВМД (у звязку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару) п. 4 ст. 54 МКУ, ст. 55 МКУ, ПКМУ від 21.05.2012 № 450, наказ ДМСУ від 30.05.2012 № 361, наказ ДМСУ від 30.05.2012 № 651.

Також, 05.08.2014 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/9000358/2, яким визначено митну вартість товару в розмірі 3,67 доларів США за 1 кг. У графі 33 рішення зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій третій ст. 53 МК України та у звязку з невірно проведеним розрахунком митної вартості товарів, а саме: не включені усі витрати (складові митної вартості) згідно з п. 10 ст. 58 МКУ, відсутні комерційна пропозиція, згідно умов контракту, транспортні (перевізні) документи (заявка на перевезення). Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено: до митної вартості товару не було включено транспортно-експедиційні витрати, які є виділенні у рахунку про оплату транспортних послуг, в калькуляції на виробництво продукції відсутня націнка. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: транспортні (перевізні) документи (заявка на перевезення), декларації країни відправлення. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 21.05.2014 № 110100000/2014/12363.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з їх оскарженням.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України).

Згідно з ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу, а згідно приписів частини першої, частини другої статті 53 Кодексу у випадках, передбачених ним, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частині п'ятій та частині шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 1, 2 ст. 53 МК України визначає вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Вказана норма закону кореспондує з положеннями статті 318 цього Кодексу, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 15.02.2011 № 3018-VI, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства. Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені у ч. 3 наведеної норми.

У п. 3.16 та п. 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення також визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362.

Згідно з приписами п. 6 розділу 2 Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами 5-8 статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України. При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (у частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (у частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Підпунктом 1 п. 4 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно ч. 2 вказаної норми контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

З положень частини третьої статті 53, частин другої - шостої статті 54, статті 58 Митного кодексу України та пунктів 6, 7 розділу 2 Методичних рекомендацій вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України. Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В силу положень ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 3 ст. 58 МК України).

Суд зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Дослідивши подані позивачем до митної декларації на підтвердження заявленої митної вартості документи, суд встановив наступне.

Згідно з пп. 2 п. 2 контракту від 18.02.2014 № 40034363 ціна товару і вміст сухих речовин (у випадку поставки товару наливом) визначається додатковими угодами. Ціна буде перераховуватись пропорційно до фактичного показника BRIX.

У п. 1 додаткової угоди № 2 до контракту від 18.02.2014 № 40034363 зазначено, що відповідно до умов контракту від 18.02.2014 № 40034363 сторони погоджують асортимент, кількість, ціну і якість продукції, яка буде відвантажуватися покупцю продавцем:

- концентрований сік грейпфрутовий з мякоттю арт. 7.81504.050;

- упаковка - налив;

- ціна 2,22 доларів США/кг на основі BRIX кор.54;

кількість 48000 кг.

Згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 29.07.2014 № 91350759:

- базовий Brix 54,00° (корегований) 2,22 доларів США/кг;

- доставлений54,18° (корегований) 2,23 доларів США/кг.

Тобто, ціна соку грейпфрутового концентрованого виводиться розрахунково, виходячи з фактичного показника BRIX.

З митної декларації країни відправлення від 29.07.2014 № MRN14NL0008521566D1E3 видно, що загальна вартість товару становить 26760,00 доларів США, а вага-нетто (кг) 12000 (26760,00 / 12000 = 2,23).

Стосовно перевезення товару, то таке здійснювалось TOB Танк Транс на підставі договору з позивачем про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполучені та надання транспортно-експедиційних послуг з від 17.07.2014 № 22/13.

Відповідно до п. 1 договору перевізник зобовязується виконати перевезення ввіреного йому замовником вантажу до пункту призначення і передати його уповноваженій на його отримання особі, а Замовник зобовязується сплатити за перевезення вантажу та надані транспортно-експедиційні послуги встановлену плату.

Крім того, позивачем долучено заявку про пошук транспортного засобу від 23.07.2014.

Вартість задекларованого товару підтверджується в тому числі і експертним висновком Львівської торгово-промислової палати від 04.08.2014 № 19-09/1426, відповідно до якого за результатами моніторингу ринку, вивчення даних міжнародних інформаційно-довідкових систем та всесвітнього ресурсу комерційних пропозицій, оглядів цін інших аналітико-довідкових систем та вибіркового аналізу цінових пропозицій іноземних фірм, а також на підставі аналізу цінових коригувань на деяких світових біржах, Львівською ТПП встановлено, що середня ціна грейпфрутового концентрату перебуває у жорсткій залежності від якісних характеристик товару, умов, обсягів і термінів поставки та сезонних тенденцій росту/спаду і складає від 1, 095 доларів США за 1 кг.

Отже, в ході судового розгляду встановлено, що для підтвердження заявленої митної вартості товару ТОВ Галіція-Трейд було надано вищезазначені документи, що за своїм змістом не суперечать один одному, оскільки свідчать про незмінність кількості та ціни товару протягом усього шляху слідування, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.

Відтак, розбіжності, на які вказав відповідач, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів і не позбавляють позивача права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Відповідно до ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Як вбачається з матеріалів справи, митна вартість товарів визначена відповідачем за методом 2б. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД 21.05.2014 № 110100000/2014/12363.

Встановлені у справі обставини свідчать про те, що позивачем відповідно до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи.

При цьому, суд звертає увагу, що надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, у зв'язку з чим метод № 2б визначення митної вартості товару застосовано безпідставно.

Аналогічної судової практики дотримується Вищий адміністративний суд України - ухвала від 09.07.2015 (справа № К/800/33074/14), ухвала від 09.07.2015 (справа № К/800/44150/14), Верховний Cуд України - постанова від 31.03.2015 року.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Львівською митницею ДФС, як субєктом владних повноважень, не було доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення за другорядним методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору.

Таким чином, оспорювані позивачем рішення про коригування митної вартості від 05.08.2014 року № 209000006/2014/900038/2 та картка відмови Львівської митниці ДФС в прийнятті митної вартості декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2014/00320 ґрунтуються на припущеннях, а отже є необґрунтованими і підлягають скасуванню.

Зі змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, про що суд повинен зазначити в судовому рішенні, та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці ДФС в прийнятті митної вартості декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2014/00320.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05.08.2014 року № 209000006/2014/900038/2.

4. Судові витрати в розмірі 328 (тристадвадцять вісім) грн 86 коп. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Галіція-Трейд (ЄДРПОУ 38169055) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 01.02.2016 р.