Ухвала суду № 55469596, 03.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/25444/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М,

Міщука М.С.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України, оформлене у формі наказу №3401-о від 26 жовтня 2015 року про звільнення ОСОБА_3 з посади заступника директора Департаменту - начальника управління декларування та митних режимів Департаменту організації митного контролю та оформлення Державної фіскальної служби України з підстав, передбачених п. 72 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України;

- поновити ОСОБА_3 на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління декларування та митних режимів Департаменту організації митного контролю та оформлення Державної фіскальної служби України;

- стягнути на користь ОСОБА_3 з Державної фіскальної служби України середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2015 року зупинено провадження у справі № 826/25444/15 до вирішення Конституційним Судом України об'єднаного конституційного подання сорока семи народних депутатів України від 20.01.2015 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 і 6 статті 1; ч. 1, 2, 3, 4, і 8 статті 3, п. 2 ч. 5 статті 5; п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади», подань Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 1, п. 7, 8, 9 ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 3, п. 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» та щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п. 6 ч. 1, п. 2, 13 ч. 2, ч. 3 ст. 3 Закону України «Про очищення влади».

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану ухвалу - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що при постановленні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно - задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати з направленням справи для продовження розгляду.

Відповідно до ст. 199, 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалами колегії суддів Конституційного Суду України відкриті конституційні провадження у справах та ухвалами колегії суддів Конституційного Суду України об'єднано в одне конституційне провадження подання сорока семи народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 і 6 статті 1; ч. 1, 2, 3, 4, і 8 статті 3, п. 2 ч. 5 статті 5; п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади», подань Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 1, п. 7, 8, 9 ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 3, п. 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про очищення влади» та щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п. 6 ч. 1, п. 2, 13 ч. 2, ч. 3 ст. 3 Закону України «Про очищення влади». Об'єднана справа розглядається Конституційним Судом України з 16 квітня 2015 року.

28 грудня 2015 року до Конституційного Суду України надійшло конституційні подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Конституції України частини третьої статті 4 Закону України «Про очищення влади».

Заперечуючи проти оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, позивач зазначає, що такі конституційні подання не містять обґрунтування та законодавчих підстав щодо неконституційності окремих положень Закону України «Про очищення влади» щодо успішно проведеної перевірки застосування заборон, передбачених цим законом.

Так, 15 травня 2015 року, за підписом Директора Департаменту персоналу Держаної фіскальної служби України В.М. Пригаровського, було складено довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», якою встановлено, що до ОСОБА_3 не застосовуються заборони, визначені ч. 3 та ч. 4 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» (а.с.66-68).

Проте, предметом оскарження у цій справі є наказ голови Державної фіскальної служби України про звільнення ОСОБА_3 з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (а.с.12).

Підставою для звільнення позивача з посади є п. 72 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, звіт про результати проведеної перевірки щодо виконання ДФС норм Закону України «Про очищення влади» від 21 жовтня 2015 року, п. 6 витягу з протоколу №116 засідання Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року.

Згідно з п. 3 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Так, підставою для звільнення позивача з роботи був сам Закон України «Про очищення влади», а не певна норма цього Закону, підстав вважати, що розгляд даної справи є неможливий до розгляду справи Конституційним Судом України щодо Конституційності окремих положень Закону України «Про очищення влади», як на те послався суд першої інстанції, колегія суддів не вбачає.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства України, без дослідження доказів, які б вказували на підстави для зупинення провадження у справі та без з'ясування всіх обставин, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160,197,199,204,205,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2015 року - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2015 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 04.02.2016

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.