Ухвала суду № 55468272, 25.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/631/16-к Головуючий першої інстанції: Божко В.В.

Провадження №11-сс/790/97/16 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі: головуючого судді Курила О.М., суддів Шевченко В.В. та Яковлевої В.С., при секретареві Черкасові А.О., з участю прокурора Бєлоусова В.О., без участі підозрюваного ОСОБА_2, належним чином повідомленого про розгляд справи, з участю його захисника адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали провадження №11сс/790/97/16 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.01.2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.01.2016 року клопотання старшого слідчого 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області задоволено та застосовано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 14.03.2016 року із визначенням застави в сумі 27560 (двадцять сім тисяч пятсот шістдесят) грн. та у разі її внесення на ОСОБА_2 покладено обовязки, а саме: 1) прибувати за першою вимогою до органу досудового розслідування, прокурора чи суду; 2) не відлучатися за межі Харківської області без дозволу; 3) повідомляти про зміну свого місця проживання чи роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та вїзд в Україну (Судова справа а.с.37-39).

На вказану ухвалу захисником ОСОБА_2, - ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій міститься прохання ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобовязання та звільнити його з під варти в залі суду (Судова справа а.с.43-48).

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 14.01.2016 року приблизно о 12 год. 43 хв. на залізничному вокзалі м. Нікополь Дніпропетровської області, він, відповідно до раніше придбаного квитка, здійснив посадку у вагон № 21, поїзду № 74, сполученням «Кривий Ріг - Москва» та зайнявши місце № 35, вирушив до м. Москва.

При цьому, ОСОБА_2 мав при собі наркотичний засіб канабіс, для його подальшого особистого вживання на території РФ та під час слідування потягу.

Приблизно о 21 год. 40 хв. 14.01.2016 року, на станції «Харків -пасажирський» під час проведення спільного митно-прикордонного контролю вагону № 21, поїзду № 74, сполученням «Кривий Ріг - Москва» співробітниками Харківської митниці ДФС у ОСОБА_2 було вилучено наркотичний засіб канабіс, вагою 2,7173 грам.

Так, ОСОБА_2, діючи умисно та реалізуючи свій злочинний умисел на переміщення через митний кордон України наркотичного засобу з приховуванням від митного контролю, під час усного декларування заявив, що не переміщує предмети, які заборонені (обмежені) до переміщення через митний кордон України або які підлягають обовязковому декларуванню, в тому числі наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби.

Таким чином, злочинні дії ОСОБА_2 не були доведені до кінця з причин, що не залежали від нього.

За матеріалами розслідування ОСОБА_2 15.01.2016 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 305 КК України (Судова справа а.с. 15).

В своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 зазначає, з посиланням на міжнародно-правові акти, що слідчим не доведені та необгрунтовані ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Апелянт посилається на те, що ОСОБА_2 утримувався в УСБУ з порушенням вимог ст. 208 КПК України та у досудового слідства не було підстав для затримання ОСОБА_2 так як на момент затримання не було висновків експертизи про те, яка саме речовина була вилучена у підозрюваного.

Також апелянт вказує, що ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, не є особою схильною до скоєння злочинів, не веде асоціальний спосіб життя, постійно мешкає в м. Нікополь Дніпропетровської області, де мешкають його батьки -мати та хворий батько. Зазначає, що фактів, які б свідчили про наміри ОСОБА_2, у майбутньому, перебуваючи під слідством, продовжувати будь-яку злочинну діяльність, органами досудового розслідування не представлено.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, захисника підозрюваного, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали судової справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в її задоволенні, виходячи з наступного.

При розгляді клопотання слідчого суддя суду першої інстанції дійшов до висновків, які колегія суддів вважає обґрунтованими.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 305 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 10 років.

Так, вина підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 14.01.2016 року (а.с. 6-8), протоколом про порушення митних правил № 026/80700/16 від 14.01.2016 року (а.с. 9), актом спрацювання службових собак (а.с. 11), поясненнями підозрюваного ОСОБА_2 (а.с. 13-14), протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 (а.с. 16-17) та висновком експерта ХНДЕК МВС № 33 від 15.01.2016 року (а.с. 26-27).

Таким чином, задовольняючи клопотання слідчого, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив вагомість доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що може загрожувати ОСОБА_2 в разі визнання його винним у скоєнні вказаних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 305 КК України, які відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5, ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З таким висновком слідчого судді погоджується і судова колегія і приймає до уваги, що судом першої інстанції для ОСОБА_2 визначена мінімальна сума застави, сплативши яку він може бути звільнений з під варти.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обгрунтовано дійшов висновку про неможливість застосування до підозрюваного іншого більш мякого запобіжного заходу, а тому підстав для скасування ухвали з приводів зазначених в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_2 ОСОБА_3 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,422,423 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.01.2016 року про задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 14.03.2016 року, із визначенням застави, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 305 КК України залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Оскарження даної ухвали, в порядку ч. 4 ст. 424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий: Судді: