Ухвала суду № 55467016, 02.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 лютого 2016 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Усика Г.І.

суддів - Пікуль А.А., Соколової В.В.

при секретарі - Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» про встановлення порядку користування квартирою,

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа: КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» про встановлення порядку користування квартирою.

На обґрунтування своїх вимог зазначали, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 18.01.2002 р., квартира АДРЕСА_1 належить позивачам та відповідачам в рівних частинах, по 1/6 кожному.

Посилаючись на те, що між співвласниками спірної квартири виникають непорозуміння та суперечки з приводу користування і утримання квартири, та що сторони не досягли згоди про спосіб виділення в натурі частки із спільної сумісної власності та щодо порядку користування квартирою, просили суд встановити порядок користування квартирою, виділивши у користування позивачів житлову кімнату площею 18,10 кв.м. з балконом; а в користування відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 житлові кімнати площею 12,00 кв.м. з балконом, 12,10 кв.м з балконом та 11,90 кв.м.; а місця загального користування: кухню площею 8,2 кв.м., ванну кімнату площею 3,0 кв.м., вбиральню площею 1,30 кв.м. та передпокій площею 22,10 кв.м. залишити у спільному користуванні сторін.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.11.2015 р. позов задоволено.

Справа № 759/9708/15 № апеляційного провадження:22-ц/796/1899/2016Головуючий у суді першої інстанції: Петренко Н.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І.Встановлено наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1.

Виділено у користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 житлову кімнату площею 18,1 кв.м. з балконом в квартирі АДРЕСА_1.

Виділено у користування ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 житлові кімнати площею 12,0 кв.м. з балконом, 12,1 кв.м. з балконом, 11,9 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1.

Залишено у спільному користуванні сторін кухню площею 8,2 кв.м., ванну кімнату площею 3,0 кв.м., вбиральню площею 1,30 кв.м., передпокій площею 22,1 кв.м.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи танеправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Зазначали, що суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність між співвласниками квартири домовленості щодо здійснення права спільної часткової власності за взаємною згодою, як це передбачено ст. 358 ЦК України та дійшов помилкового висновку про можливість виділення часток позивачів в натурі, чим нав'язав відповідачам свій порядок користування спільним майном, та за рахунок їх вирішив позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Крім того суд не урахував, що позивачі не несуть витрат на утримання спільного майна і не сплачують комунальні послуги та, що позивач ОСОБА_3 більше шести років не проживає в квартирі, маючи інше майно та інше місце проживання.

Також поза увагою суду залишились доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що вона тривалий час користувалася кімнатою площею18,1 кв.м з балконом, зробивши в ній поліпшення, зокрема встановила двері на балкон та вікна.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

ОСОБА_6 при вирішенні спору покладалася на розсуд суду. Зазначила, що дійсно між співвласниками не досягнуто згоди щодо порядку користування спільною квартирою, що унеможливлює користування цією квартирою як позивачами, так і нею.

ОСОБА_2, ОСОБА_5 та представник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 18.01.2002 р. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 належить на праві приватної власності по 1/6 частині кожному квартири АДРЕСА_1.

Згідно довідки формою №3 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано п'ять осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Згідно з технічного паспорту спірна квартира АДРЕСА_1 складається з чотирьох кімнат жилою площею 54,1 кв.м., в т.ч. 1-а кімната - 18,1 кв.м., 2-а кімната - 12,0 кв.м., 3-я кімната - 12,1 кв.м., 4-а кімната - 11,9 кв.м.; кухня площею 8,2 кв.м., ванна кімната 3,0 кв.м., вбиральня 1,3 кв.м., передпокою 22,1 кв.м.; балкон 5,1 кв.м., лоджія 7,0 кв.м + 4,8 кв.м.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що позивачам та відповідачам належить на праві власності по 1/6 частці квартири, що становить по 9,02 кв.м. житлової площі квартири, а оскільки між сторонами існує спір щодо користування їх спільною частковою власністю, то позивачам можливо виділити у користування кімнату площею 18,1 кв.м., якою одноособово користується ОСОБА_1

Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 355, ч. 1 ст. 356, ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Доводи апеляційної скарги про те, що виділивши у користування чотирьом співвласникам квартири 23,9 кв. м., суд порушив істотно права відповідачів на частку, що належить їм у праві власності на квартиру є безпідставними.

Виділяючи у користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 житлову кімнату площею 18,1 кв.м,. суд першої інстанції врахував, що кожному співвласнику квартири належить по 9,02 кв.м. житлової площі спірної квартири. Іншим співвласникам квартири ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у користування виділено 36 кв.м. житлової площі (кімнату - 12,1 кв.м. з балконом, кімнату - 12,0 кв.м. з балконом та кімнату 11,9 кв.м.), що становить 9 кв.м. на кожного.

Встановлення порядку користування квартирою з виділенням конкретної кімнати в користування позивачів не припиняє право спільної часткової власності на квартиру, не змінює розмір часток сторін, і не є виділенням часток позивачів в натурі.

Відповідно до роз'яснень викладених у п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 р. №15, «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» квартира, що є спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщенням и квартири,якщо про це заявлено позов.

Безпідставним є і посилання в апеляційній скарзі на те, що визначений судом порядок користування квартирою суперечать положенням ст. 358 ЦК України, оскільки співвласники не укладали договору про порядок володіння та користування спільною частковою власністю.

Укладення зазначеного договору є можливим тоді, коли співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю, проте позивачі та відповідачі не можуть дійти спільної згоди щодо володіння та користування квартирою АДРЕСА_1, що і стало підставою для вирішення цього спору в судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 не проживає в спірній квартирі більше шести років, має інше місце проживання та інше майно є непереконливими, оскільки наявність іншого житла не позбавляє власника права користування майном, яке належить йому на праві власності.

Не грунтуються на доказах і твердження ОСОБА_1 про те, що вона користуючись кімнатою житловою площею18,1 кв.м. зробила в ній поліпшення, зокрема встановила двері на балкон та вікна.

Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для її задоволення не убачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: Судді: