Ухвала суду № 55466955, 27.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 755/9376/15-ц С№ апеляційного провадження: 22-ц/796/777/2016Головуючий у суді першої інстанції: Савлук Т.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі головуючого-судді : Шкоріної О.І.,

суддів: Стрижеуса А.М., Саліхова В.В.,

при секретарі:Юрченко А.С.,

за участю: позивача - ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

представника відповідача -ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 10 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора в особі Головного управління юстиції у м. Києві, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м.Києві, ОСОБА_8 про усунення від права на спадкування, визнання права на спадкування та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про усунення від права на спадкування, визнання права на спадкування та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 58 років помер двоюрідний брат позивача ОСОБА_9 Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої входить нерухоме майно - квартира загальною площею 58,40 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Вона, як спадкоємець п'ятої черги за законом, прийняла спадщину шляхом подання заяви до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори, оскільки фактично і проживала разом із спадкодавцем впродовж останнього року його життя, але зареєстрована за іншою адресою. Покійний в останній період життя не мав постійного твердого доходу, тяжко хворів на запалення легенів, тощо та внаслідок раптового загострення хвороби помер від серцевої недостатності. Вона постійно здійснювала опіку над спадкодавцем, матеріально забезпечувала та надавала іншу допомогу, оскільки останній перебував у безпорадному стані. В свою чергу, відповідач, як донька померлого, не приймала ніякої участі у покращенні становища батька, не переймалась його життям та здоров'ям, не надавала йому допомоги, та своєю бездіяльністю по відношенню до свого батька порушили не лише норми моралі, але й приписи закону, що дає підстави позивачу для звернення до суду з позовом про усунення відповідача, як спадкоємця першої черги за законом, від права на спадкування, та визнання за нею права на спадкування майна спадкодавця у першій черзі спадкоємців за законом, та отримання у власність спадкове майно - до складу якого входить двокімнатна квартира загальною площею 58,40 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та інше майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, що належало спадкодавцю на день його смерті, в т.ч. - рухоме майно, що знаходиться в вищевказаній квартирі.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 липня 2015 року здійснено заміну неналежного відповідача ОСОБА_4 на належного відповідача ОСОБА_4, (а.с.58-59)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 вересня 2015 року залучено ОСОБА_8 у якості третьої особи без самостійних вимог. (а.с.85-86).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року відмовлено у задоволені позовних вимог.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу в якій просить, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просила їх задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_4 та її представники ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване залишити без змін.

В судове засідання не з'явилися представники третіх осіб Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори м. Києва, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві та третя особа: ОСОБА_8, які були у встановленому законом порядку повідомлені про день та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.200, 202). Представник Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори надав суду заяву про розгляд справи без його участі, інші особи про причини своєї неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених в суді першої інстанції вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції по даній справі - залишенню без змін з наступних підстав.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, яке видане Відділом реєстрації смерті у м. Києві 29 жовтня 2014 року, актовий запис №18282 /а.с.9/.

Після смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина, за життя спадкодавець не залишив заповіту, спадкоємць майна померлого спадкодавця першої черги за законом є донька - ОСОБА_4, відповідач, спадкоємці п'ятої черги за законом - ОСОБА_3, позивач, та ОСОБА_8, третя особа, заявили про намір прийняти спадщину та подали до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що передбачених ч.5 ст.1224 ЦК України підстав для усунення відповідача від спадкування майна померлого ОСОБА_9 не встановлено.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи та нормам матеріального права з огляду на наступне.

Предметом спору по даній справі є усунення ОСОБА_4 від права на спадкування майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 з тих підстав, що вона ухилялись від надання допомоги спадкодавцеві, який через тяжку хворобу був у безпорадному стані.

Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухиляється від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво перебував у безпорадному стані.

За змістом даної норми факт ухилення від виконання обов'язків щодо утримання спадкодавця лише тоді є підставою для усунення від права на спадкування, якщо цей факт встановлений судом. Крім того, ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві полягає в умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцеві.

З огляду на викладене правове значення при вирішенні спору має доведеність сукупності обставин: ухилення спадкоємця (умисні винні дії або бездіяльність) від надання допомоги (1) при можливості її надання спадкодавцю (2), який перебуває у безпорадному стані через похилий вік чи хворобу (3), потреба спадкодавця в допомозі саме цього спадкоємця (4).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції правильно виходив з недоведеності факту перебування ОСОБА_9 у безпорадному стані через хворобу та його неспроможність самостійно забезпечувати себе, а також недоведеності факту ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцеві.

Такі висновки суду першої інстанції у повній мірі відповідають встановленим судом обставинам і наявним у матеріалах справи доказам. Так, відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого, ОСОБА_9 у період з 27 листопада 2013 року по 05 грудня 2013 року перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні №1 Київського міського центру хірургія гриж живота, з діагнозом «правобічна коса пахвинна грижа, Gilbert III», після передопераційної підготовки 28.11.2013 року виконана операція: - радикальна операція пахвинної грижі, герніопластика за модифікованим способом Ліхтенштейна справа. Післяопераційний період неускладнений. Після операції рана загоїлась первинним натягом. З одруженням виписаний на амбулаторне лікування. Рекомендації: Обмеження фізичних навантажень на 3 місяці. Спостереження та лікування в поліклініці у хірурга та кардіолога за місцем проживання. Контрольне обстеження в клініці через 2 місяці /а.с. 152/. Але медичних даних про те, що він потребував сторонньої допомоги у зв'язку зі станом здоров'я, немає. Помер ОСОБА_9 у віці 58 років. Будь-які належні і допустимі докази на підтвердження умисних винних дій або бездіяльності спадкоємця-відповідача від надання допомоги спадкодавцеві в матеріалах справи відсутні.

Крім того, належних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_9 потребував догляду саме від відповідача, матеріали справи також не містять, і сторони на такі докази в порядку ст.ст.10,60 ЦПК України не посилались. Відсутні і дані про те, що ОСОБА_9 або ОСОБА_3 зверталися до відповідача за допомогою по догляду за спадкодавицем, а вона відмовилися від надання такої допомоги.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що за декілька годин до смерті ОСОБА_9 знаходився у безпорадному стані, у зв'язку з чим були викликані лікарі, не мають правового значення у цій справі, оскільки самі по собі ці обставини не можуть бути підставою для усунення ОСОБА_4 від спадкування майна її батька.

Доводи апеляційної скарги висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні, не спростовують і на їх правильність не впливають, адже фактично є викладом позиції позивача та її особистого сприйняття подій. Передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування рішення суду першої інстанції по даній справі не встановлено.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, - відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 10 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: