Постанова № 55466591, 01.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 лютого 2016 року № 826/13015/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри" (далі - ПАТ «УКРНДІПЛАСТМАШ») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення від 16.02.2015 № 0008591504.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з авансових внесків з податку на прибуток за грудень 2013 року - грудень 2014 року. Підставою для нарахування податкових зобов'язань став висновок податкового органу про те, що ПАТ «УКРНДІПЛАСТМАШ» порушені терміни сплати авансових внесків з податку на прибуток. Позивач, не погоджуючись з таким висновком податкового органу зазначає, що ПАТ «УКРНДІПЛАСТМАШ» своєчасно сплачувало авансові внески з податку на прибуток, що підтверджується платіжними дорученнями від 04.12.2013 № 660 (1 955,00 грн.), від 26.12.2013 № 710 (40 000,00 грн.), від 16.01.2014 № 16 (41 955,00 грн.), від 05.02.2014 № 69 (41 955,00 грн.), від 07.03.2014 № 818 (69209,00 грн.), від 28.04.2014 № 901 (69 209,00 грн.), від 27.05.2014 № 222 (69 209,00 грн.), від 26.06.2014 № 276 (69 209,00 грн.), від 28.07.2014 № 1067 (69 209,00 грн.), від 27.08.2014 № 1099 (69 209,00 грн.), від 29.09.2014 № 452 (69 209,00 грн.), від 29.10.2014 № 426 (69 209,00 грн.), від 07.11.2014 № 451 (1 500,00 грн.), від 26.11.2014 № 1247 (69 209,00 грн.), від 26.12.2014 № 1326 (69 209,00 грн.), від 26.01.2015 № 1376 (69 209,00 грн.). Проте, ПАТ «УКРНДІПЛАСТМАШ» помилково перерахувало кошти для сплати авансового внеску з податку на прибуток в сумі 40 000,00 грн., згідно платіжного доручення від 26.12.2013 № 710, на розрахунковий рахунок № 31117009700011, код платежу 11021000, який призначений для сплати податку на прибуток. Вказану помилку позивач виявив самостійно лише в вересні 2014 року та надіслав листа відповідачу з проханням перерахувати цей платіж на рахунок, призначений для сплати авансових внесків з податку на прибуток.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти позову, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що несвоєчасна сплата (до 30 календарних днів) авансового внеску з податку на прибуток, самостійно визначеного товариством в податкових деклараціях з податку на прибуток, а саме: за 2012 рік № 9086153549 (авансовий внесок з березня 2013 року по лютий 2014 року складає 41955,00 грн.); за 2013 рік № 9090913682 (авансовий внесок з березня 2014 року по лютий 2015 року складає 69209,00 грн.), спричинила нарахування штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПАТ «УКРНДІПЛАСТМАШ» у податковій звітності з авансових внесків з податку на прибуток за грудень 2013 року - грудень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.01.2015 № 130/26-59-15-04-943, яким встановлені порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, відповідальність за порушення передбачена статтею 126 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки від 27.01.2015 № 130/26-59-15-04-943 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.02.2015 № 0008591504, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 40 264,50 грн.

Рішеннями Головного управління ДФС у м. Києві від 29.04.2015 та ДФС України від 27.05.2015 податкове повідомлення - рішення від 16.02.2015 № 0008591504 залишено без змін, а скарги - без задоволення.

ПАТ «УКРНДІПЛАСТМАШ», не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням від 16.02.2015 № 0008591504, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «УКРНДІПЛАСТМАШ» було подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (№ 9086153549 від 30.01.2013, підтверджується квитанцією № 2), в якій позивач в рядку 34 (Авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягатиме сплаті щомісяця у березні - грудні 2013 року та січні - лютому 2014 року (рядок 33/12)) зазначив суму 41 955 грн.

25.02.2014 ПАТ «УКРНДІПЛАСТМАШ» було подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (№ 9090645599 від 25.02.2014, підтверджується квитанцією № 2), в якій позивач в рядку 24 (Авансовий внесок (рядок 10 + рядок 11 + рядок 12 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства - рядок 13.1 - рядок 13.2 - рядок 13.6 додатка ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства)/12), що підлягатиме сплаті щомісячно) визначив суму 69 209 грн.

ПАТ «УКРНДІПЛАСТМАШ» сплачувало авансові внески з податку на прибуток, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- від 04.12.2013 № 660 на суму 1955,00 грн. (авансовий внесок з податку на прибуток за 12-2013);

- від 26.12.2013 № 710 на суму 40000,00 грн. (авансовий внесок з податку на прибуток за 12-2013);

- від 16.01.2014 № 16 на суму 41 955,00 грн. (авансовий внесок з податку на прибуток за 01-2014);

- від 05.02.2014 № 69 на суму 41 955,00 грн. (авансовий внесок з податку на прибуток за 02-2014);

- від 07.03.2014 № 818 на суму 69209,00 грн. (авансовий внесок з податку на прибуток за 03-2014);

- від 28.04.2014 № 901 на суму 69 209,00 грн. (авансовий внесок з податку на прибуток за 04-2014);

- від 27.05.2014 № 222 на суму 69 209,00 грн. (авансовий внесок з податку на прибуток за 05-2014);

- від 26.06.2014 № 276 на суму 69 209,00 грн. (авансовий внесок з податку на прибуток за 06-2014);

- від 28.07.2014 № 1067 на суму 69 209,00 грн. (авансовий внесок з податку на прибуток за 06-2014);

- від 27.08.2014 № 1099 на суму 69 209,00 грн. (авансовий внесок з податку на прибуток за 08-2014);

- від 29.09.2014 № 1 на суму 69 209,00 грн. (авансовий внесок з податку на прибуток за 09-2014);

- від 29.10.2014 № 426 на суму 69 209,00 грн. (авансовий внесок з податку на прибуток за 10-2014);

- від 07.11.2014 № 451 на суму 1 500,00 грн. (авансовий внесок з податку на прибуток);

- від 26.11.2014 № 1247 на суму 69 209,00 грн. (авансовий внесок з податку на прибуток за 11-2014);

- від 26.12.2014 № 1326 на суму 69 209,00 грн. (авансовий внесок з податку на прибуток за 12-2014);

- від 26.01.2015 № 1376 на суму 69 209,00 грн. (авансовий внесок з податку на прибуток за 01-2015).

30.09.2014 ПАТ «УКРНДІПЛАСТМАШ» подало до відповідача лист від 29.09.2014 № 323-бухг, в якому зазначило, що 26 грудня 2013 року платіжним дорученням № 710 помилково перерахувало авансовий внесок з податку на прибуток за грудень 2013 року в сумі 40000,00 грн. на розрахунковий рахунок 31117009700011 в ГУ ДКСУ в м. Києві, МФО 820019 для УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва з кодом 11021000. У зв'язку з чим, просило перерахувати цей внесок (40 000,00 грн.) на розрахунковий рахунок 31114165700011 в ГУ ДКСУ в м. Києві, МФО 820019 для УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва з кодом 11024000, що було вчинено відповідачем 09.10.2014 (арк. 6 рішення ГУ ДФС у м. Києві від 29.04.2015 № 7233/10/26-15-10-06).

Проте, як вбачається з акта перевірки від 27.01.2015 № 130/26-59-15-04-943, відповідач дійшов висновку, що ПАТ «УКРНДІПЛАСТМАШ» порушувало терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, застосувало до позивача штраф у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить 40 264,50 грн.

Проте, суд не може погодитись з такою позицією контролюючого органу з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 статті 8 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. 8.2. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України, до загальнодержавних належать такі податки та збори: податок на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67 1 цього Кодексу) належать: 2) 90 відсотків податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств державної власності, що зараховується до загального фонду державного бюджету в повному обсязі, та податку, визначеного пунктом 18 частини першої статті 64, пунктом 1 2 частини першої статті 66 та пунктом 2 частини першої статті 69 цього Кодексу).

Статтею 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено, що до доходів у загальному фонді Державного бюджету України на 2013 рік належать надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України, а також збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Відповідно до частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно із частинами четвертою та п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Як підтверджується матеріалами справи, 26 грудня 2013 року (граничний термін сплати 30.12.2013), тобто у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, позивач здійснив оплату податкового зобов'язання в сумі 40 000,00 грн. до Державного бюджету України, проте помилково у платіжному дорученні № 710 зазначив рахунок ГУ ДКСУ в м. Києві, який призначений для сплати до Державного бюджету України податку на прибуток, внаслідок чого 09.10.2014 відповідач на підставі листа позивача від 29.09.2014 № 323-бухг зарахував вказане податкове зобов'язання на правильний рахунок.

Відтак, суд вважає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Крім того, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою Податкового кодексу України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій.

Аналогічні висновки та правова позиція викладені в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 16.06.2015 (реєстраційний номер рішенні в Єдиному державному реєстрі судових рішень - № 45985213).

Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд встановив, що матеріалами справи спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, відтак, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16.02.2015 № 0008591504 підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16.02.2015 № 0008591504.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов