Постанова № 55466525, 20.01.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року Справа № 808/8679/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою:

ОСОБА_1

до відповідачів:

1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

2. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» ОСОБА_2

про: зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідачів: 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 2. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» ОСОБА_2, в якій позивач просить суд:

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» ОСОБА_2 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1 стосовно здійснення ОСОБА_1 виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором №ЗФ-05/1375 строкового банківського вкладу (депозиту) «Classic» в національній валюті, зі сплатою процентів, без права поповнення від 12 вересня 2014 року у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 в загальний реєстр вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за Договором №ЗФ-05/1375 строкового банківського вкладу (депозиту) «Classic» в національній валюті, зі сплатою процентів, без права поповнення від 12 вересня 2014 року у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що має вкладний (депозитний) рахунок у ПАТ «Банк Камбіо» з вкладом у розмірі 200 000 гривень. На підставі постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 №144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 №46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та розпочато виплати коштів вкладникам банку. Однак, позивача не було включено до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. При зверненні до відповідача, позивач дізнався, що відповідач не подав до Фонду інформацію про нього у звязку з тим, що вбачає в операціях по рахунку за заявою позивача ознаки нікчемності правочинів. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, та просить зобовязати відповідача подати до Фонду відповідну додаткову інформацію та включити позивача до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач 1 в судове засідання не зявився, подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що загальний реєстр вкладників складається Фондом виключно на підставі переліку вкладників, складеного Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів. Враховуючи, що відповідачем 2 не було включено позивача до переліку вкладників, відсутні підстави для включення позивача до загального реєстру. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2 в судове засідання не зявився, подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема, з метою забезпечення гарантованого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладами, Уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Однак, чинним законодавством також передбачено обовязок Уповноваженої особи Фонду забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку. На виконання даного обовязку відповідачем було тимчасово обмежено здійснення ПАТ «Банк Камбіо» банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам на час тимчасової адміністрації та призначено перевірку вкладів фізичних осіб. Зазначає, що перевіркою встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на імя позивача, надійшли внаслідок «дроблення» великої суми коштів на поточному рахунку іншого клієнта, у звязку з чим відповідач посилається на нікчемність такого правочину. Звертає також увагу на проведення досудового розслідування, яке здійснюється в рамках зареєстрованих кримінальних проваджень №22015000000000082, №12015100000000453 від 22.05.2015 та №12015100060004279 від 25.06.2015. Вважає правомірним не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на отримання коштів за вкладами за рахунок Фонду та просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив, що 12 вересня 2014 року між ПАТ «Банк Камбіо» (банк) та позивачем (вкладник) укладено договір №ЗФ-05/1375 строкового банківського вкладу (депозиту) «Classic» в національній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення.

Відповідно до умов даного договору банк приймає від позивача грошову суму в розмірі 200 000,00 грн. та відкриває вкладний (депозитний) рахунок - №26305600101375.980. Строк розміщення вкладу складає 94 дні з 12.09.2014 по 15.12.2014. Якщо, в день закінчення строку розміщення вкладу вкладник не вимагає сплати суми вкладу то проценти по ньому, сума вкладу залишається на вкладному рахунку вказаному в п.1.2 Договору або сума та проценти перераховуються на поточний/картковий рахунок (за заявою вкладника). Нарахування процентів за час надходження коштів на вкладному рахунку після закінчення строку розміщення вкладу не здійснюється. Процентна ставка складає 18,00 % річних.

12.09.2014 на виконання умов вищезазначеного договору, позивачем перераховано грошові кошти в розмірі 200 000,00 грн. до відділення ПАТ «Банк Камбіо» на відповідний рахунок, що підтверджується копією платіжного доручення від 12.09.2014 №1, яке міститься в матеріалах справи, меморіальним ордером №1 від 12.09.2014. Надходження коштів на рахунок позивача у ПАТ «Банк Камбіо» у сумі 200 000,00 грн. підтверджується також Випискою по особовому рахунку за 12.09.2014. Зазначені обставини відповідачами не заперечуються.

Постановою Правління Національного банку України від 25.09.2014 №603/БТ ПАТ «Банк Камбіо» віднесено до категорії проблемних.

Постановою Правління Національного банку України від 04.12.2014 року №782 ПАТ «Банк Камбіо» віднесене до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду №140 від 04.12.2014 у ПАТ «Банк Камбіо» запроваджено тимчасову адміністрацію з 05.12.2014 по 04.03.2015.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 року №144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», виконавчою дирекцією Фонду 02.03.2015 року прийнято рішення №46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ОСОБА_2.

Згідно даної постанови припинено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Камбіо», розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб з 06 березня 2015 року через банк-агент ПАТ «Укрінбанк».

28 вересня 2015 року позивач звернувся до ПАТ «Банк Камбіо» з листом в якому просив включити його до Загального реєстру вкладників зі здійсненням відповідного відшкодування коштів і межах граничного розміру.

Листом від 06.10.2015 №19/4798 відповідач 2 повідомив позивача про те, що операції по рахунку за заявою позивача підпадають під ознаки, перелічені в ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», також повідомив про наявність кримінального провадження №22015000000000082 за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк Камбіо» злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, та зазначив, що після отримання відповіді про законність операцій по рахунку позивача, Фондом будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат та включення їх до відповідного реєстру.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд керується наступними мотивами.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452 (далі - Закон №4452).

Відповідно до п.15 ч.1 ст.2 Закону №4452 (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) система гарантування вкладів фізичних осіб являє собою сукупність відносин, що регулюються цим Законом, субєктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники;

Згідно з п.4 ч.1 ст.2 Закону №4452 4) вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №4452 Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.4 Закону №4452 основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, серед іншого, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку

За приписами статті 26 Закону №4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач, будучи вкладником ПАТ «Банк Камбіо», після прийняття 27.02.2015 Правлінням Національного банку України постанови №144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банка Камбіо» набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за строковим вкладом (депозитом) «Classic» згідно договору №ЗФ-05/1375 за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування.

Частиною 4 ст.26 Закону №4452 передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти:

1) передані банку в довірче управління;

2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;

3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на предявника;

4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;

5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, субєкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;

6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;

7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку;

8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобовязання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобовязань;

9) за вкладами у філіях іноземних банків;

10) за вкладами у банківських металах.

До матеріалів справи не надано доказів того, що кошти за вкладом позивача підпадають під визначений перелік.

За правилами ч.ч.1-3 ст.27 Закону №4452 уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч.5 ст.27 Закону №4452 протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий курєр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч.6 ст.27 Закону №4452 уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Таким чином, протягом трьох днів з моменту отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» відповідач 2 був зобовязаний сформувати повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, включивши до нього позивача, як вкладника ПАТ «Банк Камбіо», та визначити суми, що підлягають відшкодуванню.

Відповідачем 2 не заперечується, що після отримання рішення про ліквідацію банку ПАТ «Банк Камбіо» ним було сформовано перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та в установлений законом термін направлено до Фонду.

Разом з тим, в порушення вимог Закону України №4452 відповідачем до вказаного переліку не було включено відомості про позивача.

Щодо доводів відповідача 2 про відсутність підстав для включення позивача до вказаного переліку з посиланням на нікчемність договору банківського вкладу, укладеного між позивачем на ПАТ «Банк Камбіо», суд зазначає таке.

Згідно ч.2 ст.38 Закону №4452 протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 ст.38 Закону №4452 визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

З матеріалів справи встановлено, що 12 вересня 2014 року позивачем у ПАТ «Банк Камбіо» було відкрито поточний рахунок №26305600101375.980 в національній валюті. Того ж дня, на відкритий позивачем поточний рахунок з поточного рахунку фізичної особи ОСОБА_3 (№26200600100114 в національній валюті) було перераховано 200000,00 грн., які в подальшому були внесені позивачем на виконання умов договору строкового банківського вкладу (депозиту) від 12 вересня 2014 року №3Ф-05/1375.

Суд зазначає, що зміст даної угоди не суперечить актам цивільного законодавства.

В свою чергу, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обовязків та створення правових наслідків, що обумовлюються цим правочином.

За вимогами цивільного законодавства встановлена презумпція правомірності правочину (ст.204 Цивільного кодексу України) яка полягає у тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальне поняття недійсності правочину визначено ст.215 Цивільного кодексу України, відповідно до змісту частин 2 та 3 якої недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суду не надано доказів наявності відповідного судового рішення про визнання недійсним договору строкового банківського вкладу (депозиту) від 12 вересня 2014 року №ЗФ-05/1375.

Посилання відповідача на ту обставину, що кошти на рахунок, відкритий на імя ОСОБА_1, надходили внаслідок «дроблення» великого депозиту іншого клієнта ОСОБА_3 з метою відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду, не можуть бути визнані достатньою підставою для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, оскільки такі підстави не визначені Законом №4452.

Суд зазначає, що операції з перерахування коштів ОСОБА_3 на користь позивача (так зване «дроблення» з точки зору відповідача), укладення позивачем договору строкового банківського вкладу (депозиту) №ЗФ-05/1375 та перерахування коштів на його виконання здійснено позивачем 12 вересня 2014 року, тобто до прийняття Правлінням Національного банку України рішення про віднесення ПАТ «Банк Камбіо» до категорії проблемних.

На думку суду, зазначене спростовує твердження відповідача про наміри позивача шляхом укладення даного правочину уникнути негативних наслідків ліквідації банківської установи та отримати кошти за рахунок Фонду, адже на момент його укладення були відсутні необхідні передумови.

Крім того, суд звертає увагу, що в повідомленні Уповноваженої особи Фонду, направленому на адресу позивача, не визначено конкретних підстав нікчемності договору строкового банківського вкладу (депозиту) №ЗФ-05/1375 віл 12.09.2014, а надано оцінку операціям по рахунку позивача, що суперечить приписам ст.38 Закону №4452.

Посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень №22015000000000082, №12015100000000453 від 22.05.2015 та №12015100060004279 від 25.06.2015 за ч.2 ст.364, ч.2 ст.364-1, ч.3 ст.190 КК України суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем не надано жодних пояснень щодо обставин, які є предметом розслідування по вказаним кримінальним провадженням, а також їх відношення до спірних правовідносин. Крім того, до матеріалів справи не надано доказів наявності вказаних кримінальних проваджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» ОСОБА_2, слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71,86,94, 158,163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» ОСОБА_2 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1 стосовно здійснення ОСОБА_1 виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором №ЗФ-05/1375 строкового банківського вкладу (депозиту) «Classic» в національній валюті, зі сплатою процентів, без права поповнення від 12 вересня 2014 року у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.

3. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 в загальний реєстр вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за Договором №ЗФ-05/1375 строкового банківського вкладу (депозиту) «Classic» в національній валюті, зі сплатою процентів, без права поповнення від 12 вересня 2014 року у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.

4. Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

5. Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака