Постанова № 55466189, 02.02.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 року м. Львів № 813/6605/15

11 год. 31 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Думич Х.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1;

відповідача: ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі позивач, ГУ ДФС у Львівській області) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач, ФОП ОСОБА_2А.) про стягнення штрафних санкцій в сумі 17 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.09.2015 року службовими особами ГУ ДФС у Львівській області проведена перевірка кафе, що розташоване у м. Дрогобичі по вул. Шевська, 8. За результатами перевірки було складено Акт №13/141/2100/НОМЕР_1 від 21.09.2015 року, в якому встановлено факт зберігання спиртних напоїв, а саме: однієї пляшки горілки «Немирівська», 0,7 л., 40 % об., однієї пляшки коньяку «Жан-Жак», 0,5 л., 3-х зірковий, однієї пляшки міцного солодово-алкогольного настою «Black Jack», 0,5 л., 40 % об. та не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх зберігання.

На підставі даного акту податковим органом було винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 21.09.2015 року №46/2100/НОМЕР_1 у зв'язку із порушенням вимог ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року, а саме - зберігання алкогольних напоїв в місці зберігання не внесеному до Єдиного реєстру.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги заперечив, зазначив, що перевіркою встановлено факт зберігання в кафе алкогольних напоїв, таких, як одна пляшка горілки «Немирівська», 0,7 л., 40 % об., одна пляшка коньяку «Жан-Жак», 0,5 л., 3-х зірковий, одна пляшка міцного солодово-алкогольного настою «Black Jack», 0,5 л., 40 % об., проте дані алкогольні напої були придбані відповідачем в магазині для власних потреб, а тому прихідні накладні в нього відсутні. Ліцензії на право реалізації алкогольних напоїв не виробив, оскільки не мав наміру торгувати спиртними напоями.

Відповідач в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представника позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

10.09.2015 року посадовими особами ДФС у Львівській області на підставі направлень на перевірку від 07.09.2015 року №320 та №321 проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктом господарювання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено Акт №13/141/2100/НОМЕР_1 від 21.09.2015 року.

Перевірка проводилась в присутності керуючого ОСОБА_3, про що зазначено в Акті перевірки.

Актом встановлено порушення вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року, а саме - зберігання алкогольних напоїв в місці зберігання не внесеному до Єдиного реєстру.

На підставі Акта перевірки № 13/141/2100/НОМЕР_1 від 21.09.2015 року прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 46/2100/НОМЕР_1 від 21.09.2015 року, яким до відповідача на підставі абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за «зберігання алкогольних напоїв в місці зберігання не внесеному до Єдиного реєстру».

Вказане рішення про застосування фінансових санкцій було надіслане на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. (а.с. 17)

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95р. № 481/95-ВР (надалі Закон № 481/95-ВР).

Згідно ч. 1 ст. 16 цього Закону, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ст. 15 Закону імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання

всіх форм власності за наявності ліцензій. Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Відповідно до п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобовязані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Механізм застосування названих фінансових санкцій закріплено у Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790.

Так, у відповідності із п. 5 зазначеного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Оскільки доказів щодо спростування виявлених контролюючим органом порушень відповідачем до справи не надано, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідачем частково сплачено суму штрафних санкцій вказану в рішенні № 46/2100/НОМЕР_1 від 21.09.2015 року, зокрема, відповідно до квитанції № 07.10.2016 року сплачено 170,00 грн., відповідно до квитанції № 117 від 29.10.2015 року сплачено 430,00 грн., відповідно до квитанції № 54 від 29.12.2015 року сплачено 1000,00 грн.

Беручи до уваги наведені обставини, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні та з урахуванням суми сплаченої відповідачем заборгованості суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору не належить стягувати з відповідача.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вул. Куліша, 7/10, м. Стебник, Дрогобицький район, Львівська область, 82172, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) штрафні санкції в сумі 15400 (п'ятнадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 04.02.2015 року.

Суддя Клименко О.М.