Постанова № 55465863, 01.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01 лютого 2016 року (15 год. 20 хв.) Справа № 808/8477/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Киселя Р.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування вимоги про сплату боргу.

27.10.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить: скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-28-1702 від 05.10.2015, винесену заступником начальника відповідача, якою позивачу визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 48027,24 грн., як таку що є протиправною та суперечить законодавству України.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС в м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 11.06.2015 №215/26-55-17-01-2444109216 (далі ОСОБА_2 перевірки). На підставі ОСОБА_2 перевірки відповідачем складена вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-28-1702 від 05.10.2015. ОСОБА_2 перевірки позивач вважає необґрунтованими, а тому оскаржувана Вимога на думку позивача є безпідставною та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 28.10.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 11.11.2015.

У судове засідання 11.11.2015 представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

Ухвалою від 11.11.2015 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №808/5551/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою від 01.02.2016 провадження у справі було поновлено, судове засідання призначене на 01.02.2016.

01.02.2016 від відповідача до суду надійшли заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи без участі його представника.

01.02.2016 від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Оскільки всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження.

Враховуючи неприбуття у судове засідання представників сторін, суд на підставі вимог ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС в м. Києві від 30.04.2015 №622 та плану-графіка проведення документальних планових перевірок субєктів господарювання на 2 квартал 2015 року була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

За результатами перевірки 11.06.2015 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС в м. Києві був складений ОСОБА_2 перевірки, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог: п.п. 44.1. ст. 44 п. 138.1, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за 2014 рік, на суму 22413,02 грн.; п .2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого донараховано своєчасно не нарахований єдиний внесок за 2014 рік на загальну суму 48027,24 грн.

11.06.2015 позивачем на зазначений ОСОБА_2 перевірки було направлено заперечення №215/26-55-17-01-2444109216, проте заперечення позивача були задоволені частково.

23.06.2015 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС в м. Києві складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8У, відповідно до якої позивачу було визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 48027,24 грн.

Позивачем було подано до ГУ ДФС у м. Києві первинну скаргу на зазначену Вимогу, проте рішенням ГУ ДФС у м. Києві №2254/с/26-15-10-01-16 від 06.08.2015, скарга позивача була задоволена частково, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8У від 23.06.2015 - скасована, зобов'язано ДПІ у Печерському районі м. Києві направити нову вимогу, згідно чинного законодавства.

05.10.2015 відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-28-1702, відповідно до якої позивачу було визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 48027,24 грн.

Вважаючи протиправною, та такою, що підлягає скасуванню складену відповідачем вимогу про сплату боргу, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №808/5551/15 за позовом позивача до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000281701 від 23.06.2015, яким позивачу визначено суму зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 28016,27 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2015 по справі №808/5551/15 адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.06.2015 № НОМЕР_1.

Зазначена постанова набрала законної сили 04.01.2016.

Відповідно до зазначеної постанови, висновки акту перевірки суд вважає необґрунтованими, у звязку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 23.06.2015 № НОМЕР_1.

Судом було встановлено, що отримані позивачем за кредитними договорами кошти використані останнім за цільовим призначенням у власній господарській діяльності, а саме для оплати товарів, які в подальшому були використані в підприємницькій діяльності, реалізовані покупцям з отриманням доходу, використані для оплати послуг з оренди, сплати ЕСВ на доходи підприємця, сплати внесків по прибутковому податку з доходів підприємця.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позивач правомірно включив суми, сплачені ним ПАТ КБ Хрещатик, ПАТ КБ Приватбанк як відсотки за користування кредитами згідно з Кредитними договорами № 277/07-01/14-КЛ від 13.02.2014, № 277/07-02/14-КЛ від 08.05.2014, № Д-682 від 07.02.2014 та № Д-683 від 07.02.2014, у звязку з чим податкове повідомлення-рішення від 23.06.2015 № НОМЕР_1, яким визначені податкові зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 28016,27 грн. прийняте протиправно, та підлягає скасуванню.

Отже, судовим рішенням, що набрало законної сили, скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.06.2015 № НОМЕР_1, яким позивачу визначено суму зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 28016,27 грн.

З доданих до позову документів судом встановлено, що підставою для нарахування позивачу грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб та з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування стали висновки одного ОСОБА_2 перевірки.

На підставі висновків ОСОБА_2 перевірки відповідачем була прийнята оскаржувана у цій справі Вимога, а також оскаржуване у справі №808/5551/15 податкове повідомлення-рішення від 23.06.2015 № НОМЕР_1.

Суд зазначає, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, як і базою нарахування податку з доходів фізичних осіб є доходи такої особи, а тому для встановлення правильності визначення розміру єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування необхідно встановити правильність визначення доходів фізичної особи.

Отже, єдиний соціальний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування є похідним від податку на доходи фізичних осіб.

Судом встановлено, що донарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, за оскаржуваною у цій справі Вимогою, здійснено на підставі донарахованого за податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2015 № НОМЕР_1 податку з доходів фізичних осіб, що оскаржувалось у справі №808/5551/15.

На підставі вищезазначеного, оскільки судовим рішенням, що набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.06.2015 № НОМЕР_1, яким позивачу визначено суму зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 28016,27 грн., то відповідно і вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-28-1702 від 05.10.2015, якою позивачу визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 48027,24 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

З наведених вище підстав, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, а тому позов слід задовольнити у повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Доданою до матеріалів справи квитанцією від 23.10.2015 №1312 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 480,30 грн.

Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача з субєкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.10.2015№Ф-28-1702, прийняту Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, якою Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 48027,24 грн.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 480,30 грн. (чотириста вісімдесят гривень 30 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль