Постанова № 55465861, 05.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 р. Справа № 804/10926/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Акцепт Принт" про стягнення заборгованості у розмірі 5 504,89 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства Акцепт Принт, в якому просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство Акцепт Принт на користь бюджету 6,15 грн. з податку на додану вартість та 5 498,74 грн. з податку на прибуток.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо сплати узгодженого податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, тому відповідач був вимушений звернутись до суду.

Позивач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Також відповідач подав до суду заперечення, просив в задоволені позову відмовити, оскільки не була проведена документальна перевірка відповідача, не було винесено та вручене податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, є платіжні доручення щодо сплати податку, а отже відсутні докази наявності заборгованості. Також представник відповідача посилається на неналежне вручення податкової вимоги та на мораторій на проведення перевірок підприємств контролюючими органами.

Відповідно до ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Приватне підприємство Акцепт принт зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як платник податків.

За обліковими даними податкового органу за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 5 504,89 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку.

Так, до ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська були надані відповідачем наступні декларації з податку на додану вартість, а саме: декларація з податку на додану вартість від 13.11.2014 року №90658768847, на цю декларацію 18.02.2015 року позивачем була нарахована пеня на борг минулих років в розмірі 0,19 грн.; декларація з податку на додану вартість від 11.12.2014 року № НОМЕР_1 на яку 18.02.2015 року було нараховано пеню на борг минулих років 3,49 грн.; декларація з податку на додану вартість від 19.01.2015 року № НОМЕР_2 на яку було нараховано пеню на борг минулих років 2,47 грн.

Таким чином, податковий борг відповідача з податку на додану вартість в сумі складає 6,15 грн., в тому числі залишок несплаченої пені в сумі 6,15 грн.

В тому числі до позивача була надана декларація з податку на прибуток від 10.02.2015 року №9080574835, в якій сума грошових зобов'язань самостійно визначених відповідачем складає 5 774,00 грн.

Відповідачем було здійснено часткове погашення грошових зобовязань з податку на прибуток , внаслідок чого за відповідачам рахується заборгованість у розмірі 5 498,74 грн.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пп.14.1.39. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (п.54.3.5 ст.54 Податкового кодексу України).

Таким чином, у відповідача наявний податковий борг, за узгодженим грошовим зобов'язанням, у зв'язку з чим контролюючий орган в даному випадку самостійно не визначає суму грошового зобов'язання, шляхом проведення перевірки та винесення за її результатами рішення.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 58.3 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо, зокрема, його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

На виконання ст 59 Податкового кодексу України позивачем виставлена податкова вимога № 27-23 від 23.03.2015 року, яка направлена на адресу ПП Акцепт Принт засобами поштового зв'язку, що підтверджується реєстром поштових відправлень та фіскальним чеком, які містяться в матеріалах справи. Дана податкова вимог вручена відповідачу - 17.04.2015 року.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи, податкову вимогу було направлено на адресу ПП Акцент Принт, а саме: АДРЕСА_1. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач знаходиться за юридичною адресою: АДРЕСА_2.

Згідно із вимогами п. 42.2 ст. 42 Податкового Кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Таким чином, податковим органом було належним чином направлено податкову вимогу на адресу реєстрації відповідача.

Відповідно до п. 89, 90 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 року № 270 реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу, - паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина, виданої органами внутрішніх справ. Адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку.

Отже, посилання відповідача на неналежне направлення та вручення податкової вимоги не підтверджується належними та допустимими доказами.

Щодо платіжних доручень, які були надані відповідачем на підтвердження сплати заборгованості, слід зазначити що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом (п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України).

На момент розгляду справи позивачем до суду було надано розрахунок податкового боргу та зворотній бік облікової картки платника податку, з яких вбачається наявність податкового боргу відповідача, який підлягає стягненню.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом підтверджується матеріалами справи та не є сплаченою на момент розгляду справи.

Відповідно до ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі п.4 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Статтями 67, 68 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства Акцепт Принт про стягнення заборгованості у розмірі 5 504,89 грн. задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство Акцепт Принт (код ЄДРПОУ 36297255) на користь державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 6 (шість) гривень 15 коп. та з податку на прибуток в розмірі - 5 498 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім) гривень 74 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1