Постанова № 55465859, 28.01.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

28 січня 2016 року (16 год. 55 хв.) Справа № 808/6708/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень субєкта владних повноважень.

08.09.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (далі - позивач) до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007301702 від 14.04.2014, податкове повідомлення-рішення №0007251702 від 14.04.2014, рішення про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якого нараховується єдиний внесок, №0007271702 від 14.04.2014, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0007281702 від 14.04.2014, вимогу відповідача №Ф0004121702 від 24.03.2014 про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0011531702 від 18.06.2014.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та додержання вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 24.03.2014 №30/1702/НОМЕР_1 (далі ОСОБА_1 перевірки). На підставі ОСОБА_1 перевірки відповідачем були прийняті: податкове повідомлення-рішення №0007301702 від 14.04.2014, податкове повідомлення-рішення №0007251702 від 14.04.2014, рішення про застосування штрафних санкцій №0007271702 від 14.04.2014, рішення про застосування штрафних санкцій №0007281702 від 14.04.2014, вимога відповідача №Ф0004121702 від 24.03.2014 про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій №0011531702 від 18.06.2014. ОСОБА_4 перевірки позивач вважає необґрунтованими, а тому оскаржувані рішення на думку позивача є безпідставними.

Ухвалою від 10.09.2015 провадження у справі було відкрите.

Провадження у справі неодноразово зупинялось за клопотаннями сторін, оголошувались перерви.

У судовому засіданні 01.12.2015 судом було здійснене процесуальне правонаступництво первинного відповідача його правонаступником - Бердянською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Востаннє ухвалою від 18.01.2016 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 28.01.2016.

Ухвалою від 28.01.2016 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 28.01.2016.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві. Вважає, що оскаржувані рішення такими, що складено всупереч вимогам закону та висновки відповідача про порушення позивачем вимог законодавства є такими, що не відповідають дійсності та не відображають фактичних обставин справи. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову. Вважає оскаржувані рішення правомірними, через що просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 28.01.2016 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 24.02.2014 №0228 та наказу відповідача від 12.02.2014 №203 в період з 24.02.2014 по 17.03.2014 відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та додержання вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.

За результатами перевірки 24.03.2014 відповідачем був складений ОСОБА_4 перевірки, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог:

-п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України донараховано податку на доходи фізичних осіб 206555,93 грн., у т.ч. за 2011 рік 32038,80 грн., за 2012 рік 174517,13 грн.;

- п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» донараховано єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 в сумі 125195,27 грн.;

-ст. 185, п. 198.3 ст. 198 ПК України донараховано ПДВ 207833,00 грн. у т.ч. за квітень 2012 року 25333,00 грн., травень 2012 року 30833,00 грн., червень 2012 року 26667,00 грн., липень 2012 року 50000,00 грн., серпень 2012 року 24167,00 грн., вересень 2012 року 22500,00 грн., жовтень 2012 року 28333,00 грн.

24.03.2014 відповідачем було складено вимогу №Ф0004121702 про сплату боргу (недоїмки), відповідно до якої відповідач вимагав сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 125195,27 грн.

На підставі ОСОБА_4 перевірки 14.04.2014 відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №0007301702, яким позивачу було збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 258194,91 грн., з яких 206555,93 грн. за основним платежем, 51638,98 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0007251702, яким позивачу було збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 311749,50 грн., з яких 207833,00 грн. за основним платежем, 103916,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

14.04.2014 відповідачем було складено рішення про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якого нараховується єдиний внесок №0007271702, за яким до позивача, на підставі п. 5 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», було застосовано штрафні санкції у розмірі 136,00 грн.

14.04.2014 відповідачем було складено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0007281702, за яким до позивача, на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», було застосовано штрафні санкції у розмірі 9009,51 грн.

Рішенням ГУ Міндоходів у Запорізькій області рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0007281702 було частково скасовано, в результаті невірного визначення періоду для нарахування штрафної санкції.

18.06.2014 відповідачем було складено нове рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0011531702, за яким до позивача, на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», було застосовано штрафні санкції у розмірі 6259,78 грн.

Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки ОСОБА_4 перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

Відповідач в ОСОБА_4 перевірки позивача посилається на недотримання, позивачем вимог п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», ст. 185, п. 198.3 ст. 198 ПК України

Відповідно до п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що позивачем до складу валових витрат за 2011 рік включені суми по взаємовідносинах з ТОВ «Матадор», а саме аудиторські послуги на суму 200000,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що позивачем за перевіряємий період було сформовано податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 40000,00 грн. по операціях із ТОВ «Матадор».

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 808/6668/13-а щодо спору між тими саме сторонами з приводу визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2013 № НОМЕР_2.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2013 по справі №808/6668/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Зі змісту постанови вбачається, що на підставі договорів від 01.08.2011 №01/08, від 01.09.2011 №01/09, укладених між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Матадор», ТОВ «Матадор» надало аудиторські послуги на загальну суму 240000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 40000,00 грн.).

Документального підтвердження факту надання аудиторських послуг, а саме: аудиторських висновків, підтверджуючих надання зазначених послуг, до перевірки не надано.

Розрахунок за вищевказані послуги ФОП ОСОБА_3 було здійснено шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки TOB «Матадор» у загальній сумі 240000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 40000,00 грн.).

Акти надання - приймання робіт (послуг), не містять чіткого змісту і обсягу господарських операцій, відомості про конкретні результати виконаних послуг, обґрунтування вартості, прізвищ осіб, які безпосередньо надавали послуги, способу вчинення дій.

Відповідно до акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 № 7200/224/31820299 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України TOB «Матадор» встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг підприємствам-покупцям у 2011 - 2012 роках. Також в акті перевірки зазначено види діяльності TOB «Матадор», серед яких відсутній вид «надання аудиторських послуг».

Судом встановлено, що правочини між TOB «Матадор» та ФОП ОСОБА_3 не пов'язані з господарською діяльністю TOB «Матадор».

Згідно наданих ФОП ОСОБА_3 документів, TOB «Матадор» надало аудиторські послуги на загальну суму 240000,00 грн.(у т.ч. ПДВ - 40000,00 грн.), при цьому згідно Довідки про включення до ЄДРПОУ, у ТОВ «Матадор» відсутній вид діяльності «Надання аудиторських послуг».

ФОП ОСОБА_3 не надано документів, підтверджуючих фактичного виконавця аудиторських послуг.

На підставі вищезазначеного, ФОП ОСОБА_3 безпідставно сформовано податковий кредит за листопад 2011 року у сумі 13333,33 грн., за лютий 2012 року у сумі 13133,67 грн., за березень 2012 року у сумі 13533,00 грн. по взаєморозрахункам із TOB «Матадор».

У зв'язку з нереальністю правочинів ФОП ОСОБА_3 зменшено суму сформованого податкового кредиту на 40000,00 грн., у т.ч. за листопад 2011 року у сумі 13333,33 грн., за лютий 2012 року у сумі 13133,67 грн., за березень 2012 року у сумі 13533,00 грн.

Підставою для включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем визначено податкові накладні від 30.11.2011 року № 88, від 27.12.2011 року № 309 та від 29.12.2011 року № 310, які складені за наслідками виконання договорів про надання аудиторських послуг № 01/08 та № 01/09 та складених актах наданих послуг.

Із змісту вказаних актів вбачається, що вони містять лише загальне визначення послуг та їх загальну вартість та не містять інформації щодо конкретних послуг та їх вартості. Також, позивачем не надано доказів щодо того, яким чином результати цих послуг використовуються позивачем у власній господарській діяльності.

Суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту з ПДВ суми, які не підтверджені первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.13 по справі № 804/9206/13-а та Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.13 по справі № 805/9018/13-а встановлено діяльність ТОВ «Матадор» по торгівлі товарами та здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, що суперечить статті 6 Закону України «Про аудиторську діяльність» та підтверджує неможливість надання аудиторських послуг.

Відповідно до офіційного сайту Аудиторської палати України, в реєстрах аудиторських фірм та у переліку виключених з реєстру аудиторських фірм ТОВ «Матадор» відсутнє. Тобто, «Матадор» не мало повноважень та компетентності на надання аудиторських висновків, а тому має місце надання послуг, що не могли бути виконані в силу приписів Закону.

Суд дійшов висновку, що податковим органом доведено належним чином та в повному обсязі факт проведення господарських операцій, які не мали реального характеру.

Доказами у їх сукупності (відсутність первинних документів на час складення податкової звітності з ПДВ, відсутність ліцензії на право надання послуг з аудиту, здійснення іншої, ніж аудиторської діяльності ТОВ «Матадор») підтверджується правомірність нарахування податковим органом податку на додану вартість позивачу.

Отже, судовим рішенням, що набрало законної сили, було встановлено факт проведення господарських операцій з ТОВ «Матадор» за період листопад 2011 року, лютий - березень 2012 року, які не мали реального характеру.

Зазначеним рішенням, було надано оцінку правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ суми у розмірі 40000,00 грн. по операціях із ТОВ «Матадор», в тому числі за листопад 2011 року у сумі 13333,33 грн., за лютий 2012 року у сумі 13133,67 грн., за березень 2012 року у сумі 13533,00 грн.

Суд дійшов висновку, що позивачем за перевіряємий період безпідставно включено до складу податкового кредиту з ПДВ суми у розмірі 40000,00 грн. по операціях із ТОВ «Матадор», які не підтверджені первинними документами.

Зазначені обставини встановленні судовим рішенням, що набрало законної сили, а тому не підлягають доказуванню у даній справі.

У звязку з тим, що ТОВ «Матадор» фактично не здійснювало господарських операцій (надання аудиторських послуг), позивач не мав права формувати валові витрати по взаємовідносинах з ТОВ «Матадор» за 2011 рік, а отже сума витрат за 2011 рік у розмірі 200000,00 грн. є документально не підтвердженою.

Судом встановлено, що позивачем до складу витрат за 2012 рік включені суми по взаємовідносинах з ПП «АТМ», а саме послуги по попередній підготовці документів на суму 254166,67 грн.

Також, позивачем до складу х витрат за 2012 рік включені суми по взаємовідносинах з ТОВ «Ривс», а саме послуги по попередній підготовці документів на суму 785000,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що позивачем за перевіряємий період було сформовано податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 207833,00 грн. по операціях із ПП «АТМ» та ТОВ «Ривс».

03.09.2012 між позивачем та ПП «АТМ» було укладено договір №3/09/12 про надання послуг, за яким останній зобов'язався надати послуги по попередній підготовці документів.

За наслідками надання послуг було складено ОСОБА_4 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.09.2012 № ОУ-3391.

ПП «АТМ» на загальну суму наданих послуг 135000,00 грн., в тому числі ПДВ 22500,00 грн. виписано податкову накладну від 28.09.2012 №351.

01.10.2012 між позивачем та ПП «АТМ» було укладено договір №1/10/12 про надання послуг, за яким останній зобов'язався надати послуги по попередній підготовці документів.

За наслідками надання послуг було складено ОСОБА_4 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2012 № ОУ-4429.

ПП «АТМ» на загальну суму наданих послуг 170000,00 грн., в тому числі ПДВ 28333,33 грн. виписано податкову накладну від 31.10.2012 №500.

02.04.2012 між позивачем та ТОВ «Ривс» було укладено договір №2/04/12 про надання послуг, за яким останній зобов'язався надати послуги по попередній підготовці документів.

За наслідками надання послуг було складено ОСОБА_4 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.04.2012 № ОУ-2895, від 20.04.2012 № ОУ-2896, від 28.04.2012 №ОУ-2897.

ТОВ «Ривс» на загальну суму наданих послуг виписано податкові накладні від 10.04.2012 №750, від 20.04.2012 №751, від 28.04.2012 №752.

03.05.2012 між позивачем та ТОВ «Ривс» було укладено договір №3/05/12 про надання послуг, за яким останній зобов'язався надати послуги по попередній підготовці документів.

За наслідками надання послуг було складено ОСОБА_4 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2012 № ОУ-3163

ТОВ «Ривс» на загальну суму наданих послуг 185000,00 грн., в тому числі ПДВ 30833,33 грн. виписано податкову накладну від 31.05.2012 №295.

01.06.2012 між позивачем та ТОВ «Ривс» було укладено договір №1/06/12 про надання послуг, за яким останній зобов'язався надати послуги по попередній підготовці документів.

За наслідками надання послуг було складено ОСОБА_4 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.06.2012 № ОУ-4035

ТОВ «Ривс» на загальну суму наданих послуг 160000,00 грн., в тому числі ПДВ 26666,67 грн. виписано податкову накладну від 27.06.2012 №410.

02.07.2012 між позивачем та ТОВ «Ривс» було укладено договір №2/07/12 про надання послуг, за яким останній зобов'язався надати послуги по попередній підготовці документів.

За наслідками надання послуг було складено ОСОБА_4 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2012 № ОУ-4636

ТОВ «Ривс» на загальну суму наданих послуг 300000,00 грн., в тому числі ПДВ 50000,00 грн. виписано податкову накладну від 31.07.2012 №274.

01.08.2012 між позивачем та ТОВ «Ривс» було укладено договір №1/08/12 про надання послуг, за яким останній зобов'язався надати послуги по попередній підготовці документів.

За наслідками надання послуг було складено ОСОБА_4 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2012 № ОУ-5572

ТОВ «Ривс» на загальну суму наданих послуг 145000,00 грн., в тому числі ПДВ 24166,67 грн. виписано податкову накладну від 31.08.2012 №394.

Всі вищевказані документи наявні в матеріалах справи.

З метою підтвердження факту надання позивачу ПП «АТМ» та ТОВ «Ривс» послуг по попередній підготовці документів, на виконання укладених договорів, до суду було надано вантажно-митні декларації. Позивач зазначив, що ПП «АТМ» та ТОВ «Ривс» надавали послуги щодо підготовки зазначених вантажно-митних декларацій.

Суд зазначає, що зі змісту наданих вантажно-митних декларацій неможливо встановити хто саме займався їх підготовкою. Зазначені вантажно-митні декларації підтверджують факт поставки придбаних позивачем у контрагентів товарів та не містять будь-якої інформації щодо розробників зазначених декларацій.

Отже, зазначені декларації не підтверджують факту надання позивачу ПП «АТМ» та ТОВ «Ривс» послуг по попередній підготовці документів.

В ОСОБА_4 перевірки відповідач посилається на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 № 7198/22-4/24606641 невиїзної документальної перевірки ПП «АТМ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період листопад 20113 року, червень 2011 року, вересень 2011 року. Згідно зазначеного акту, ПП «АТМ» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ПП «АТМ» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по деклараціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання -: варів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям у 2012 році.

Також, відповідач посилається на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 №7211 /224/34914473 невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ривс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період вересень 2011 року, листопад 2011 року, березень 2011 року, січень 2011 року, червень 2011 року. Згідно зазначеного акту ТОВ «Ривс» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Ривс» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання :в (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям у 2011- 2012 році.

Суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товару (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання послуг, або в разі, якщо придбані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд зазначає, що позивачем не було надано документів (платіжних доручень, квитанцій, банківських виписок), що могли б підтвердити факт здійснення позивачем розрахунків по даним податковим накладним за послуги надані ПП «АТМ» та ТОВ «Ривс».

Суд наголошує, що позивачем не було надано будь-яких належних доказів (листування між сторонами, показання свідків, інформації від митниці, тощо) на підтвердження надання позивачу послуг по попередній підготовці документів саме ПП «АТМ» та ТОВ «Ривс».

Вищенаведене свідчить про не підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій між позивачем та ПП «АТМ», ТОВ «Ривс».

Зазначена вище позиція суду є тотожною позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 22.09.2015 у справі №826/16369/13-а.

Відповідно до зазначеної постанови визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

Суд зазначає, що подані позивачем договори, ОСОБА_4 здачі-приймання, податкові накладні не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних господарських операцій. Спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими відповідачем фактами щодо фіктивної діяльності спірних постачальників свідчить про безтоварність розглядуваних операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку.

Враховуючи вищенаведене, позивачем за перевіряємий період безпідставно включено до складу податкового кредиту з ПДВ суми у розмірі 207833,00 грн. по операціях із ПП «АТМ» та ТОВ «Ривс», які не підтверджені первинними документами.

Суд доходить висновку, що позивач не мав законних підстав формувати валові витрати по взаємовідносинах з ПП «АТМ», ТОВ «Ривс», у звязку з тим, що ПП «АТМ», ТОВ «Ривс» фактично не здійснювали господарських операцій, а отже сума витрат за 2012 рік у розмірі 1039166,67 грн. є документально не підтвердженою.

Таким чином, позивачем занижено суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в додатках до податкових декларацій, на загальну суму 1239166,67 грн. у тому числі за 2011 рік 200000,00 грн., за 2012 рік - 1039166,67 грн., чим порушено вимоги п. 177.2 ст. 177 ПК України.

З наведених підстав, відповідачем правомірно було донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2011, 2012 роки на загальну суму 206555,93 грн. (за 2011 рік на суму 32038,80 грн., за 2012 рік на суму 174517,13 грн.), та правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 51638,98 грн., за податковим повідомленням-рішенням від 14.04.2014 №0007301702.

Суд зазначає, що заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2011 - 2012 роки призвело до заниження єдиного внеску за зазначений період в сумі 125195,27 грн., чим порушено вимоги п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Отже, відповідачем було правомірно складено вимогу від 24.03.2014 №Ф0004121702 про сплату боргу (недоїмки), відповідно до якої відповідач вимагав сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 125195,27 грн., а також, правомірно складено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.06.2014 №0011531702, за яким до позивача, на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», було застосовано штрафні санкції у розмірі 6259,78 грн.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень, у звязку з чим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень субєкта владних повноважень відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль