Ухвала суду № 55465629, 03.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 року м. Київ К/800/65447/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Т.М.,

Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргуВінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій областіна постановуВінницького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року у справі№802/3113/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аграна Фрут Україна» доВінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій областіпровизнання протиправним та скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграна Фрут Україна» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Аграна Фрут Україна») звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі по тексту - відповідач, Вінницька ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області), в якому просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 30 липня 2014 року №33391-25.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

За результатами перегляду зазначеного судового рішення 25 листопада 2014 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом винесено постанову, якою постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року скасовано, а позов задоволено повністю.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року.

Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив в її задоволенні відмовити.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Аграна Фрут Україна" подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, відповідно до якої позивачем задекларовано по коду платежу 11023300 (Авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів) в сумі - (-) 13892606 грн. та по коду платежу 11020300 (Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів) в сумі - 16737631 грн.

З 13 червня 2014 року Міністерством доходів і зборів України в ІС «Податковий блок» розпочато та проведено роботи щодо перепроведення в інтегровані карти платників податків показників декларацій з податку на прибуток в зв'язку з внесенням змін в алгоритми контролю податкової звітності з податку на прибуток.

Внаслідок відповідних дій у червні 2014 року відповідачем видалено в картці особового рахунку ТОВ «Аграна Фрут Україна» нарахування по платежу 1102330 (Авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів), а по коду платежу 11020300 (Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів) проведено нарахування в сумі 0 грн.

Враховуючи те, що ТОВ «Аграна Фрут Україна» не проводилась сплата узгоджених сум авансових внесків відповідно до норм пункту 57.1 Податкового кодексу України (в сумі 1223840 грн. за квітень, травень, червень 2014 року) по коду платежу 11023300 станом на 29 липня 2014 року виник податковий борг в сумі 3195360 гривень.

У зв'язку з виникненням боргу 30 липня 2014 року Вінницькою ОДПІ винесено податкову вимогу №3391-25.

Відмовляючи в задоволенні позову, Вінницький окружний адміністративний суд дійшов висновку про невиконання позивачем обов'язку по сплаті узгодженого податкового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток, що у стало підставою для складення податкової вимоги.

Вінницький апеляційний адміністративний суд з таким висновком суду першої інстанції не погодився та зазначив, що внесення податковим органом змін в алгоритми контролю податкової звітності з податку на прибуток не може позбавляти платника податків права, наданого йому статтею 87 Податкового кодексу України, оскільки суперечить положенням податкового законодавства України.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач посилається на його прийняття без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи.

Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до абзаців четвертого, п'ятого та шостого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 млн. грн.) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Відповідно до підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 ПК України у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

В силу положень підпункту 153.3.8 пункту 153.3 статті 153 ПК України авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів).

Пунктом 87.1 ст.87 ПК України прямо передбачено, що сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Так, матеріалами справи підтверджується та не заперечується представниками відповідача, що позивачем подано декларацію з податку на прибуток за 2013 рік, у якій задекларовано надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 13892606,00 грн.

Крім того, задекларована сума переплати по декларації з податку на прибуток за 2013 рік була підтверджена відповідачем за результатами перевірки (Акт перевірки №2237/22/20118399 від 21 серпня 2014 року).

Враховуючи, що змін в порядку заповнення декларації по податку на прибуток за 2013 рік не було, декларація по податку на прибуток ТОВ «Аграна Фрут Україна» прийнята податковим органом без зауважень, а позивачем задекларовано суму переплати по податку на прибуток у розмірі 13892606 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність у платника податків права на зарахування зазначеної суми переплати в рахунок майбутніх грошових зобов'язань.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року у справі №802/3113/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна