Постанова № 55465077, 01.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2016 р. Справа№ 910/16125/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від позивача: представник Зубарев І.І. - за довіреністю, Петренко В.А.- директор.

Від відповідача: представник Волосович С.К., Нечитайло О.М. - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України

на рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2015 року

у справі № 910/16125/15 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ"

до Антимонопольного комітету України

про визнання протиправним та скасування рішення від 07.04.2015

№155-р

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення від 07.04.2015 року №155-р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що не міг забезпечити електроенергією Товариство з обмеженою відповідальністю "Робінзон" у зв'язку із несправним станом кабельної лінії та неподанням останнім документів, які б підтверджували проведення вимірювань та випробувань кабельної лінії.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.09.2015 року у справі № 910/16125/15 позов задоволено частково, а саме визнато недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 07.04.2015 №155-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №128-26.13/57/13.

Стягнуто з Антимонопольного комітету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень) грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що безпідставне нездійснення позивачем технічного забезпечення електропостачання Товариству з обмеженою відповідальністю "Робінзон" призвело до ущемлення інтересів останнього, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на зазначеному ринку, що є порушенням, передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 частини першої статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в с.Затока Білгород-Дністровського району Одеської області в межах території, де розташовані власні місцеві (локальні) електричні мережі позивача.

Крім того, апелянт зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Робінзон" та позивач уклали договір про технічне забезпечення електропостачання споживача від 07.11.2012 року №120/11-ТЗ, за умовами якого електропередавальна організація (в особі Товариства) набуває обов'язку забезпечувати технічну можливість передачі електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю "Робінзон" в обсягах згідно з договором про постачання електричної енергії, проте позивач після укладення Договору від 07.11.2012 року не поновив електропостачання Товариству з обмеженою відповідальністю "Робінзон" та вимагав від нього проведення вимірювань та випробовувань кабельної лінії напругою 0,4 кВ від ТП 10/0,4 кВ №1249, необхідність яких не передбачено пунктом 5.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за №417/1442.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

За приписами ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Пунктом 2 с. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин; обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору; обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям; часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання; суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин; створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2015 року Антимонопольним комітетом України прийнято рішення №155-р, яким визнано те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" протягом 2012-2013 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в с. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області в межах території, де розташовані його власні місцеві (локальні) електричні мережі.

Визнано, що безпідставне нездійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" технічного забезпечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон" призвело до ущемлення інтересів вказаного товариства, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на зазначеному ринку, є порушенням передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в с. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області в межах території, де розташовані власні місцеві (локальні) електричні мережі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ".

Крім цього, за вчинене порушення, зазначене в пункті 2 рішення №155-р, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" штраф у сумі 30 000 грн.

За приписами ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Судовою колегією встановлено, що оспорюване рішення надіслано відповідачем 15.04.2015 року, отримане позивачем 21.04.2015 року, тоді як позов направлено до суду 19.06.2015 року, що підтверджується штампом на конверті про отримання поштового відправлення відділенням Укрпошти, тобто в межах вказаного в законі строку.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції"передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи та додатки до неї, а також надані сторонами всі письмові пояснення, приходить до висновку про те, що рішення Антимонопольного комітету України від 07.04.2015 №155-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №128-26.13/57/13 підлягає визнанню недійсним, враховукючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Робінзон" (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" (електропередавальна організація) укладено Договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 120/11-ТЗ, за умовами якого електропередавальна організація забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання електричної енергії.

Додатком №1 до Договору від 07.11.2012 року визначено балансову належність електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін і встановлено, яке саме енергетичне обладнання знаходиться на балансі сторін.

В матеріалах справи міститься лист Міністерства від 03.01.2013 року №32-01/6-21 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон", в якому останньому було запропоновано вчинити такі дії: відповідно до вимог статті 181 Господарського кодексу України оформити та надати Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" необхідні документи і додатки до Договору від 07.11.2012 року; письмово звернутися до позивача щодо проведення вимірювань та випробувань кабельної лінії 0,4 кВ, яка виходить від розподільчого устаткування напругою 0,4 кВ ТП 10/0,4 кВ №1249 та забезпечує електропостачання бази "Робінзон", а також зазначити перелік робіт, які планується виконати, дати виконання цих робіт тощо, та надати копії результатів випробувань Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ"; звернутися до Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Одесаобленерго" з метою переукладення договору про перепостачання електричної енергії (а.с. 74-75).

Матеріали справи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" неодноразово зверталось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон" щодо необхідності проведення ремонту кабельної лінії, так як тільки справна кабельна лінія споживача дає можливість для належного виконання електропередавальною організацією умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, оскільки протягом одинадцяти місяців (з 23.08.2012 року по 20.07.2013 року) Товариство з обмеженою відповідальністю "Робінзон" свою кабельну лінію не ремонтувало (Том ІІ додатків).

Актом Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Одеській області № 05/11-03-0010-А від 17.04.2013 року було встановлено, що станом на 17.04.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" не отримало з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон" письмового звернення щодо проведення вимірювань та випробувань кабельної лінії 0,4 кВ, яка виходить від розподільчого устаткування напругою 0,4 кВ ТП 10/0,4 кВ №1249 та забезпечує електропостачання бази відпочинку "Робінзон", із зазначенням переліку робіт, які планується виконувати, конкретної дати, на яку планується проводити роботи, яка саме організація буде виконувати роботи із зазначеням її дозвільної документації та зазначенням працівників цієї організації, що мають відповідну групу з електробезпеки, як це було зазначено рішенням протоколу засідання уповноваажених представників від 10.12.2012 року та листом від 03.01.2013 року №32-01/6-21 Департаменту електроенергетики Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Крім цього, зазначено, що станом на 17.04.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» не отримано підтвердження, справного технічного стану електроустаткування, яке забезпечує електропостачання бази відпочинку «Робінзон» з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Робінзон». Копії результатів випробувань кабельної лінії 0,4кВ, яка відходить від розподільчого устаткування напругою 0,4кВ ТП 10/0,4кВ №1249, та забезпечує електропостачання бази відпочинку «Робінзон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» не представлено.

Станом на 17.04.2013 року рішення протоколу засідання уповноважених представників від 10.12.2012 року, та заходи, запропоновані листом від 03.01.2013 року 01/6-21 Департаменту електроенергетики Міненерговугілля України щодо вирішення проблемного питання про електропостачання бази відпочинку «Робінзон» з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон" не виконано (а.с. 77-80).

В матеріалах справи міститься лист Інспекції Держенергонагляду в Одеській області від 12.08.2015 № 11/3.2.-902, в якому було надано вичерпне роз'яснення про неможливість подання напруги на несправну кабельну лінію, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Робінзон" (а.с. 93-94).

Відповідно до п. 8.1.2 Договору електропередавальна організація не несе відповідальності перед споживачем за обмеження (припинення) постачання електричної енергії, яке викликане автоматичним відключенням лінії живлення у зв'язку з її пошкодженням.

Встановлено, що лінія Товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон" відключилася автоматично 23.08.2012 у нічний час.

Матеріалів справи, у тому числі додаток № 1 до Договору від 07.11.2012 року та принципова схема електропостачання бази відпочинку "Робінзон" свідчать про те, що пошкодження лінії живлення відбулося на межі балансової належності Товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон", що підтверджується витягами з журналів дефектів та неполадок обладнання та нарядів і розпоряджень, в яких зафіксовано, що 23.08.2012 року був наявний факт несправності та необхідності проведення ремонту кабельної лінії, за яку відповідальне саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Робінзон".

Окрім цього, відповідно до п. 1.4 Акту Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Південному регіоні № 05/01-03-0004 від 16.10.2012 року, 23.08.2012 року база відпочинку «Робинзон» від електричної мережі працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» не відключалась, а відповідно до оперативного журналу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» при огляді РУ-10 кВ було виявлено підгоряння болтового з'єднання КЛ-10кВ від ТП-1247 до ТП-1249 фаза «С». У п. 1.7 вказаного Акту зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» відмовилось поновити базі відпочинку «Робинзон» електропостачання, у зв'язку з тим, що відсутні протоколи вимірів живлення та відсутні протоколи вимірів живлячої КЛ-0,4 кВ фідер «база відпочинку «Робинзон» (Том ІІІ Додатку а.с. 85-88).

Враховуючи встановлене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обов'язок позивача з відновлення електропостачання виник після виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон" дій, визначених у листі, та належного підтвердження справності кабельних ліній.

Отже, не має місце ущемлення інтересів живлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон", оскільки саме з його вини електропостачання не здійснювалось протягом семи місяців, як наслідок неподання відповідних документів щодо справності кабельних ліній.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, виконуючи належним чином умови Договору, вимоги Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017, та Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, не підключив Товариство з обмеженою відповідальністю "Робінзон" та не здійснював електропостачання у зв'язку з наявністю несправностей, які могли б спричинити у разі підключення аварію, пожежу тощо.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про те, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач в порушення ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" неповно з'ясував обставин, які мають значення для справи, що є підставами для визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 07.04.2015 №155-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №128-26.13/57/13, отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Судова колегія вважає вірним висновок місцевого господарського суду щодо відмови у позові в частині визнання рішення протиправним, оскільки відсутній такий спосіб захисту.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини, тому судова колегія приходить до висновку про залишення його апеляційної скарги без задоволення.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено частково, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2015 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2015 року у справі № 910/16125/15 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/16125/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська