Постанова № 55464969, 02.02.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2016 р.Справа № 923/639/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 та ОСОБА_3

(склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями)

при секретарі судового засідання Станковій І.М.

за участю представників :

ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - не з'явився,

МКП "Херсонтеплоенерго" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Херсонської області про визнання наказу господарського суду Херсонської області № 923/639/14 від 29.05.2014 р. таким, що не підлягає виконанню від 24.12.2015 р. по справі № 923/639/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" про стягнення 56073,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

08.05.20014 р. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (далі відповідач) суму інфляційних втрат у розмірі 11 236,61 грн., суму пені у розмірі 37 130,53 грн. та суму 3% річних у розмірі 7 705,94 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 29 травня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з МКП "Херсонтеплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" стягнуто суму пені у розмірі 27847,90 грн., суму втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 11236,61 грн., суму 3% річних у розмірі 7705,94 грн. та 1827,00 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. (а.с. 73-74)

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 р. рішення господарського суду Херсонської області від 29.05.2014 року залишено без змін.

25 липня 2014 року на виконання рішення суд видав наказ № 923/639/14. (а.с. 123)

Постановою Вищого господарського суду України від 10.09.2014 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2014р. у справі №923/639/14 залишено без змін. (а.с. 147 152)

11 грудня 2015 року міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" звернулось до суду з заявою, в якій просить визнати наказ господарського суду Херсонської області №923/639/14 від 29.05.2014р. щодо стягнення з МКП "Херсонтеплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 27847,90 грн. пені, 7705,94 грн. 3% річних та 11236,61 грн. інфляційних втрат, таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви відповідач послався на те, що 06.06.2015 р. набрав чинності Закон України від 14.05.2015 р. № 423-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану НАК «Нафтогаз України» (далі Закон № 423-VIII).

В період дії Закону №423-VIII в обліку обох підприємств, і НАК "Нафтогаз України" і МКП Херсонтеплоенерго значилась тільки заборгованість по пені, штрафним та фінансовим санкціям що підлягали стягненню на підставі рішення господарського суду по справі № 923/639/14 від 29.05.2014 року на загальну суму 48617,45 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 20.08.2015р. (до припинення дії Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" - з 01.10.15р.) та листом НАК Нафтогаз України за №26-7310/1.8-15 від 28.10.2015р.

МКП Херсонтеплоенерго виконано вимогу Закону №423-VIII та п. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" щодо погашення заборгованості за природний газ спожитий до 1 січня 2014 року у встановлений строк та в повному обсязі. Відповідачем сплачено позивачу 1827,00 грн. витрат судового збору за подання позовної заяви.

На момент подання заяви не сплачено 27847,90 грн. пені, 7705,94 грн. 3% річних та 11236,61 грн. інфляційних втрат, а всього - 46790,45 грн., які, відповідно до вимог вищевказаного закону та згідно з протоколом засідання комісії з питань реструктуризації та списання заборгованості перед НАК Нафтогаз України підлягають списанню. (а.с. 160- 161)

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.12.2015р. прийнято вищезазначену заяву комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" до розгляду та призначено її розгляд на 24.12.2015р.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 24.12.2015р. визнано наказ господарського суду Херсонської області № 923/639/14 від 29.05.2014р. в частині стягнення з міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суми пені у розмірі 27847,90 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 11236,61 грн. та суми 3% річних у розмірі 7705,94 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала суду вмотивована тим, що на момент подання заяви не сплачено 27847,90 грн. пені, 7705,94 грн. 3% річних та 11236,61 грн. інфляційних втрат, а всього - 46790,45 грн., які, відповідно до вимог вищевказаного закону та згідно з протоколом засідання комісії з питань реструктуризації та списання заборгованості перед НАК Нафтогаз України підлягають списанню.

З урахуванням викладеного, на підставах встановлених Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" (який діяв на час існування спірних правовідносин), зобов'язання МКП Херсонтеплоенерго перед ПАК "Нафтогаз України" з оплати пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, що підлягали стягненню на підставі рішення господарського суду Херсонської області у справі № 923/639/14 від 29.05.2014 року - припинилися.

Отже, на день подання вказаної заяви, обов'язок боржника - МКП Херсонтеплоеперго щодо сплати пені у розмірі 27847,90 грн., 3% річних у розмірі 7705,94 грн. та інфляційних втрат у розмірі 11236,61 грн., згідно з наказом господарського суду Херсонської області у справі № 923/639/14 від 29.05.2014 року про стягнення коштів з МКП Херсонтеплоеперго на користь ПАТ "ПАК "Нафтогаз України" відсутній, а вказаний наказ в частині стягнення вказаних сум не підлягає виконанню. (а.с. 189-190)

Не погоджуючись з цією ухвалою Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в який просив суд ухвалу господарського суду Одеської області від 24.12.2015 р. скасувати та відмовити відповідачу у задоволенні заяви про визнання наказу від 29.05.2014 р. таким, що не підлягає виконанню відмовити повністю. Витрати зі сплати судового збору за подання скарги покласти на боржника.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник, зазначив, що списання зазначених сум пені, штрафних та фінансових санкцій є одним із елементів передбаченої цією частиною процедури реструктуризації заборгованості (на підставі відповідного типового договору про реструктуризацію заборгованості, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України), і не може розглядатися як самостійна підстава для списання поза вищевказаною процедурою, тобто у відриві від контексту всієї ч. 13 ст.18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу».

Зазначені приписи ч.13 ст.18 Закону повністю проігноровані судом першої інстанції.

Більше того, судом не досліджувались та не перевірялись наступні обставини, необхідні для прийняття обґрунтованого та об'єктивного рішення відповідно до вимог ч.13 ст.18 Закону за результатами розгляду вищевказаної заяви відповідача,а саме:

1. наявності у нього заборгованості за природний газ (у справі № 923/639/14), спожитий до 01.01.14, на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»;

2. погашення такої заборгованості (по справі № 923/639/14) відповідачем протягом 3-х місяців з дня набрання чинності вищевказаного Закону;

3. наявність заборгованості у відповідача за природний газ, спожитий після 01.01.14 та до 31.12.14;

4. наявність договору реструктуризації заборгованості за природний газ, спожитий після 01.01.14 та до 31.12.14.

За отриманий за вказаним договором природний газ відповідач остаточно погасив суму основного боргу ще у січні 2014 року.

Скаржник, вважає безпідставним твердження відповідача про відсутність у нього зобов'язання перед позивачем згідно наказу господарського суду Херсонської області від 29.05.2014 у справі №923/639/14.

Більше того, Закон України «Про засади функціонування ринку природного газу» втратив свою чинність 06.09.15.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2016 р., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.02.2016 р. об 14.00 год., про що учасники процесу згідно приписів ст. 98 ГПК України були повідомлені належним чином.

Представники учасників процесу в судове засідання 02.02.2016 р. о 14.00 не зявились, хоча були належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи, що підтверджується он-лайн відстеженням пересилання поштових відправлень про вручення поштового відправлення.

02.02.2016р. до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з пізнім отриманням ним ухвали суду про призначення справи до розгляду.

Суд відхилив зазначене клопотання, оскільки, по-перше, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували, що ухвала суду була отримана ним з запізненням, що не дало йому можливість прибути в судове засідання, а наявного у справі повідомлення про рух поштових відправлень вбачається, що ухвала суду була отримання відповідачем 29.01.2016р., тобто завчасно відповідно до приписів ГПК України, а, по-друге, статтею 102 ГПК України передбачений скорочений (пятнадцятиденний) строк розгляду апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції, якій закінчується 05.02.2015р., що унеможливлює відкладення розгляду цієї скарги на більш пізній строк з дотриманням вимог про належне та завчасне повідомлення сторін про розгляд (відкладення розгляду) справи.

Враховуючи викладене суд прийняв рішення розглянути справу за відсутністю сторін.

Обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали оскарження та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Херсонської області від 29.05.14 по даній справі з відповідача на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" стягнуто суму пені у розмірі 27 847,90 грн., суму втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 11 236,61 грн., суму 3% річних у розмірі 7 705,94 грн. та 1827,00 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення виданий відповідний наказ № 923/639/14 від 29.05.2014 р..

Даний наказ відповідач просив визнати таким, що не підлягає виконанню і суд першої інстанції цю вимогу задовольнив як обґрунтовану.

Проте суд апеляційної інстанції не погоджується з цим висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Так п. 3 ч. 3 розділу 1 Закону України від 14.05.15 № 423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", який набрав чинності 06.06.15, а змінений 01.10.15, статтю 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (який втратив чинність повністю з 01.10.15), доповнено частиною тринадцятою такого змісту:

"Заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 01.01.14 до 31.01.14 (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 01.01.14 (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини. У типовому договорі про реструктуризацію заборгованості визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості, строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обов'язки сторін".

Саме з посиланням на вищевказані правові норми суд першої інстанції задовольнив заяву Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (відповідача) про визнання наказу господарського суду Херсонської області №923/639/14 від 29.05.2014р. таким, що не підлягає виконанню.

Однак системний аналіз пункту 3 частини 3 розділу 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", надає можливість суду апеляційної інстанції зробити висновок, що предметом його регулювання є заборгованість (а відтак, і штрафні санкції нараховані на неї), що залишилась непогашеною на день набрання чинності цим законом - 06.06.15р., за природний газ, спожитий в період з 01.01.14р. до 31.12.14р.; та заборгованість за природний газ, спожитий до 01.01.14р., яка була сплачена у період з 06.06.15р. до 06.09.15 року.

При цьому, вище вказаним Законом не передбачається можливість списання 3% річних та інфляційних взагалі, оскільки ці нарахування не є штрафними або фінансовими санкціями, а є компенсацією кредитору за збитки, понесені внаслідок знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період прострочення платежу.

Про компенсаційний характер нарахувань, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України неодноразово вказував Верховний суд України. Зокрема, у постанові від 15.11.10 №4/720, зазначено, що ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника."

На день набрання чинності Законом України від 14.05.15 № 423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії " Нафтогаз України", МКП "Херсонтеплоенерго" мало погашену заборгованості перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за природний газ, отриманий за договором № 13/3053-БО-33 від 28.12.2012 р., що вбачається з наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій (а.с.22-28). Останній день погашення заборгованості за отриманий природній газ припадає на 23.01.2014 р. (а.с. 27). Наказ, який відповідач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, стосується стягнення пені в сумі 27847,90 грн., 3% річних в сумі 7705,94 грн., інфляційні втрати в сумі 11236,61 грн.,

Тобто з викладеного вбачається, що позивач здійснив погашення заборгованості за природний газ до набрання чинності змін до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (06.06.2015).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції не вірно визначився, щодо необхідності застосування до стягнень зазначених в цьому наказі приписів вищевказаних правових норм, тобто необхідності здійснити списання пені в сумі 27847,90 грн., 3% річних в сумі 7705,94 грн., інфляційні втрати в сумі 11236,61 грн., хоча, як встановлено вище, ці норми, з урахуванням конкретних вище встановлених обставин (період за який газ споживався та строків погашення заборгованості), не поширюються на суми, які є предметом стягнення за спірним наказом,

Враховуючи вищевикладені обставини справи та наявні у дій докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала місцевого суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" про визнання наказу господарського суду Херсонської області №923/639/14 від 29.05.2014р. таким, що не підлягає виконанню.

Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга задовольняється з Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" на користь скаржника підлягає стягненню понесені останнім витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 89, 99, 101-106, 117 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Херсонської області про визнання наказу господарського суду Херсонської області № 923/639/14 від 29.05.2014 р. таким, що не підлягає виконанню від 24.12.2015 р. по справі № 923/639/14 скасувати.

3. У задоволенні заяви Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" про визнання наказу господарського суду Херсонської області № 923/639/14 від 29.05.2014 р. щодо стягнення з МКП "Херсонтеплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 27847,90 грн. пені, 7705,94 грн. 3% річних та 11236,61 грн. інфляційних втрат, таким, що не підлягає виконанню відмовити.

4. Стягнути з Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн.. 00 коп.) понесених витрат за розгляд апеляційної скарги.

5. Зобовязати господарський суд Херсонської області видати наказ, відповідно до резолютивної частини цієї постанови.

6. Справу № 923/639/14 скерувати до господарського суду Херсонської області.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у двадцятиденний строк у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

ОСОБА_4 ОСОБА_1

СуддіО.Л. Воронюк

ОСОБА_3